Справа № 761/2713/2019 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/1430/2019 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
« 13 » лютого 2019 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу заявника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23 січня 2019 року, якою скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - повернуто заявнику, -
22.01.2019р. до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.375 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до вимог ст.214 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23 січня 2019 року скарга ОСОБА_6 повернута особі, яка її подала, з підстав того, що вона не підлягає розгляду в у зазначеному суді, оскільки місце реєстрації юридичної особи - Державного бюро розслідувань територіально не відноситься до юрисдикції Шевченківського районного суду м. Києва.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просила скасувати вказану ухвалу слідчого судді та призначити новий розгляд у суді І інстанції.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт послалася на те, що суд 1 інстанції безпідставно повернув скаргу заявнику, як подану поза межами територіальної підсудності Шевченківського районного суду м. Києва, оскільки Державне бюро розслідувань, згідно інформації, яка міститься на офіційному сайті розташоване та здійснює свою діяльність за адресою: м. Київ, вул.Симона Петлюри,15, що територіально відноситься до Шевченківського районного суду м. Києва, а тому у слідчого судді відсутні підстави для повернення скарги заявнику.
Представник прокуратури та заявник ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, тому враховуючи положення ст.405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проводити судове засідання за їх відсутності.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали судового розгляду за скаргою, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів провадження ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23.01.2019 року про повернення скарги заявнику постановлена без виклику особи, яка її подала, за таких обставин, враховуючи положення ч.3 ст. 395 КПК України, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Згідно доводів ОСОБА_6 , вона отримала копію ухвали 4.02.2019р., що підтверджується інформацією з поштового сервісу про відстеження поштових пересилань, а апеляційну скаргу подано заявником до апеляційного суду 7.02.2019р., за таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_6 не порушено строк на апеляційне оскарження.
Доводи апеляційної скарги заявника про безпідставність рішення слідчого судді про повернення скарги, на думку колегії суддів, є обґрунтованими.
Частиною 1 статті 214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування. Відповідно до ч. 4 вказаної статті Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Згідно п.1 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Зі скарги ОСОБА_6 вбачається, що вона, звертаючись до суду, оскаржила бездіяльність Державного бюро розслідувань щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за її заявою про вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 375 КК України.
Мотивуючи своє рішення про повернення скарги заявнику, слідчий суддя послався на те, що Державне бюро розслідувань, згідно інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - зареєстроване за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 12/2, тобто у Печерському районі м. Києва, що поза межами територіальної юрисдикції слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів погодитися не може.
Частиною першою статті 306 КПК України встановлено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень Глави 26.
Територіальну підсудність скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора Главою 26 розділу ІІІ КПК України не визначено.
Для вирішення цього питання колегія суддів вважає за необхідне, за аналогією закону застосувати ті норми КПК України, які регулюють подібні правовідносини, тобто ч.2 ст. 132 КПК України, яка визначає територіальну підсудність розгляду клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до цієї норми закону зазначені клопотання розглядаються судом у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
При цьому колегія суддів вважає необґрунтованим ототожнення в даному випадку понять «місце знаходження органу досудового розслідування» та «місце реєстрації юридичної особи».
Під місцем знаходження органу досудового розслідування необхідно розуміти фактичне місце знаходження цього органу, слідчих цього органу, проведення слідчих дій, тощо.
Державне бюро розслідувань фактично знаходиться за адресою: м. Київ, вул.Симона Петлюри, 15, тобто у межах територіальної юрисдикції Шевченківського районного суду м. Києва.
За таких обставин скарга ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідувань підлягає розгляду саме у Шевченківському районному суді м. Києва.
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала слідчого судді про повернення скарги не може бути визнана законною та обґрунтованою, а тому підлягає скасуванню, а матеріали за цією скаргою - поверненню до Шевченківського районного суду м.Києва, для виконання вимог ст.ст.306,307 КПК України.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 409, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23 січня 2019 року про повернення скарги ОСОБА_6 - скасувати.
Матеріали за скаргою ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - повернути до Шевченківського районного суду м. Києва для виконання вимог ст.ст.306,307 КПК України.
Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Судді _____________________ ______________________ __________________