05 лютого 2019 року м. Київ
Справа № 22-2420 Головуючий у1-й інстанції - Макаренко І. О.
Унікальний №761/31283/14-ц Доповідач - Пікуль А. А.
Київський апеляційний суд. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ у складі:
головуючого Пікуль А. А.
суддів Гаращенка Д. Р.
НевідомоїТ. О.
за участю секретаря Пузикової В. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Муньки Олександра Миколайовича в інтересах ОСОБА_4 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2018 року у справі за скаргою ОСОБА_4, заінтересована особа - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва БандолиОлександра Олексійовича,-
У червні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва Бандоли О. О. щодо арешту коштів ОСОБА_4 в рамках виконавчого провадження №56090330 та просив суд визнати протиправною та скасувати постанову про арешт коштів боржника від 01 червня 2018 року у виконавчому провадженні №56090330.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2018 року скарга ОСОБА_4 залишена без задоволення.
Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_4 через свого представника, адвоката Муньку О. М., подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права - Закону України "Про виконавче провадження", та порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної та необґрунтованої ухвали, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою скаргу заявника задовольнити (т.2, а.с.40-43).
У відзиві на апеляційну скаргу приватний виконавець Виконавчого округу м. Києва Бандола О. О. заперечував проти її задоволення та вказав, що ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2018 року постановлена відповідно до норм матеріального та процесуального права, з урахуванням усіх обставин справи. Відзив аргументований тим, що приватний виконавець здійснював виконавчі дії у виконавчому провадженні №56090330в межах наданих йому повноважень та відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження".
Тому приватний виконавець просив апеляційну скаргу відхилити та залишити оскаржувану ухвалу без змін (т.2, а.с.89-93).
Відзиву на апеляційну скаргу стягувач, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", у визначений судом строк не подав.
В суд апеляційної інстанції представник ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" не з'явився, про місце та час апеляційного розгляду повідомлений належним чином (т.2, а.с.86).
Суд ухвалив розглядати справу у відсутність представника ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", оскільки відповідно до положень ч.2 ст.372 ЦПК неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., пояснення учасників справи: представника ОСОБА_4, адвоката Муньки О. М., який підтримав подану апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити; представника приватного виконавця Бандоли О. О., адвоката Коваленка О. Д., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Скарга ОСОБА_4 мотивована тим, що приватний виконавець порушив порядок вчинення виконавчих дій, оскільки постанова про арешт коштів боржника винесена задовго після відкриття виконавчого провадження, при цьому приватний виконавець фактично не здійснював пошук грошових коштів боржника, що містяться на банківських рахунках та не звертався із запитами до банківських установ, що є порушенням чинного законодавства України та є підставою для скасування постанови про арешт коштів боржника.
Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_4 на дії приватного виконавця районний суд виходив з того, що приватним виконавцем не були порушені вимоги Закону України "Про виконавче провадження" та його дії у виконавчому провадженні №56090330 були законними та правомірними.
З таким висновком суду першої інстанції апеляційний суд може погодитись враховуючи наступне.
Як вірно встановлено районним судом та убачається з матеріалів справи, постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бандоли О. О. від 02 квітня 2018 року було відкрите виконавче провадження №56090330 з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 лютого 2015 року по справі №761/31283/14-ц про стягнення с ОСОБА_4 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованості в розмірі 128 816,56 доларів США, 22 190 грн 25 коп. та судові витрати в розмірі 3 654 грн.
01 червня 2018 року постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бандола О.О. №56090330 накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_4 які містяться на рахунках в банківських установах.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закону") арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.
Пунктом сьомим частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що приватний виконавець має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на подану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах. : також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Частиною першою статті 48 Закону встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Частина четверта цієї статті визначає, що на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.
Відповідно до п.8 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.
Отже приймаючи постанову про арешт коштів боржника від 01 червня 2018 року приватний виконавець діяв відповідно до вимог закону та в межах своїх повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Звертаючись зі скаргою на дії приватного виконавця до суду ОСОБА_4 не зазначив, які саме його права були порушені у зв'язку із прийняттям приватним виконавцем постанови про арешт коштів боржника від 01 червня 2018 року.
Та обставина, що приватний виконавець виніс указану постанову з порушенням строків, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", не може свідчити про порушення прав боржника ОСОБА_4 у виконавчому провадженні №56090330.
Враховуючи викладене, висновки районного суду про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_4 відповідають обставинам справи та положенням процесуального закону.
Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування оскаржуваної ухвали немає.
Керуючись ст. 367-368, 374-375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Муньки ОлександраМиколайовича в інтересах ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 14 лютого 2019 року.
Головуючий А. А. Пікуль
Судді Д. Р. Гаращенко
Т. О. Невідома