Справа № 357/8268/17 Головуючий у 1 інстанції: Цуранов А.Ю.
Провадження № 22-ц/824/747/2019 Доповідач: Шебуєва В.А.
13 лютого 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Шебуєвої В.А.,
суддів Чобіток А.О., Українець Л.Д.,
секретар Майданець К.В.,
розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_2 та Лозниці Олени Олексіївни, яка діє від імені та в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-промислова компанія «Ягуар», на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 жовтня 2018 року та на додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 жовтня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-промислова компанія «Ягуар», треті особи: Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна», ОСОБА_4, про відшкодування майнової та моральної шкоди,-
У липні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-промислова компанія «Ягуар» (далі - ТОВ «БПК «Ягуар»), треті особи: Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна» (далі - ПАТ «СК «Країна»), ОСОБА_4, про відшкодування майнової та моральної шкоди. Зазначив, що 30.08.2016 року сталася ДТП, внаслідок якої його транспортний засіб марки Land Rover д.н.з НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження, а він отримав тілесні ушкодження. Вказана дружньо-транспортна пригода сталася в результаті неналежного виконання головним механіком ТОВ «БПК «Ягуар» ОСОБА_4 своїх посадових обов'язків щодо технічного стану транспортного засобу марки Mersedes Benz 1840, д.н.з НОМЕР_4 з спеціалізованим напівпричепом Kaizer. Внаслідок ДТП йому спричинено майнову та моральну шкоду, яку відповідач відмовляється добровільно відшкодувати. Просив стягнути з відповідача на його користь майнову шкоду в розмірі 273 117,65 грн. та 90000 грн. моральної шкоди.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 жовтня 2018 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ «БПК «Ягуар» на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування спричиненої майнової шкоди грошові кошти в розмірі 273 117,65 грн.
Стягнуто з ТОВ «БПК «Ягуар» на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди грошові кошти в розмірі 10 000 грн.
В іншій частині вимог про стягнення моральної шкоди відмовлено.
Додатковим рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 жовтня 2018 року задоволено частково заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення.
Стягнуто з ТОВ «БПК «Ягуар» на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 21 671,20 грн.
В іншій частині вимог відмовлено.
Стягнуто з ТОВ «БПК «Ягуар» в дохід держави судовий збір в сумі 2831,18 грн.
Не погоджуючись із рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 жовтня 2018 року та додатковим рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 жовтня 2018 року, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу. Просить скасувати рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 жовтня 2018 року в частині вирішення вимог про відшкодування моральної шкоди та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ТОВ «БПК «Ягуар» на його користь моральну шкоду в розмірі 90 000 грн. Також просить скасувати додаткове рішення суду в частині вирішення вимог про відшкодування судових витрат та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ТОВ «БПК «Ягуар» на його користь судові витрати в розмірі 27 794,80 грн. Зазначає, що суд не надав належної оцінки його доводам щодо завдання йому моральної шкоди та неправильно визначив розмір її відшкодування. З урахуванням душевних страждань, яких він зазнав у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу, фізичного болю та страждань, яких він зазнав у зв'язку з ушкодженням здоров'я, на його користь підлягає стягненню моральна шкода в сумі 90 000 грн. Визначаючи розмір відшкодування, суд не визначив вид моральної шкоди, яка підлягає стягненню. Суд неправильно визначив розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню на його користь, з урахуванням пропорційності до задоволених вимог.
В апеляційній скарзі ТОВ «БПК «Ягуар» просить скасувати рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 жовтня 2018 року та додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 жовтня 2018 року, ухвалити нове рішення про відмову у позові ОСОБА_2 Зазначає, що предметом позову ОСОБА_2 було стягнення вартості відновлювального ремонту автомобіля. Разом з тим позивач після ДТП продав автомобіль згідно договору купівлі-продажу від 28 вересня 2017 року. Відтак, відсутній об'єкт на відновлення якого суд стягнув кошти. ТОВ «БПК «Ягуар» мало право на отримання залишків транспортного засобу, у зв'язку з чим сума матеріального збитку в будь-якому разі мала бути зменшена. Враховуючи вартість залишків транспортного засобу, сума фактичного збитку складає 70 096,28 грн., тоді як ПАТ «СК «Країна» відшкодувало позивачу 99 500 грн. Також позивач не довів належними та допустимими доказами понесення витрат за перевезення транспортного засобу та перебування його на стоянці. Моральна шкода була відшкодована ОСОБА_2 страховиком ПАТ «СК «Країна», а тому відсутні підстави для стягнення моральної шкоди з ТОВ "БПК "Ягуар". Заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу є завищеним, до розрахунку безпідставно включено витрати на оплату складання та подання позовної заяви, оскільки така заява підписана самим позивачем, а також витрати на копіювання додатків до позову, час на відправлення відповіді на відзив. Матеріали справи не містять доказів, що АО «Компаньйон та партнери уповноважило адвоката Батуру П.О. для ведення даної справи в суді. Також вважає, що судрозглянуто справу з порушенням правил підсудності.
В судове засідання сторони, їх представники, тертя особа ОСОБА_4, представник третьої особи ПАТ "СК "Країна" не з'явилися, повідомлені про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у їх відсутність.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_2 є власником транспортного засобу марки «Land Rover», реєстраційний номер НОМЕР_1.
30.08.2016 року близько 14 год. 00 хв. водій ОСОБА_6 керував автопоїздом у складі сідлового тягача Mersedes Benz 1840, реєстраційний номер НОМЕР_2, та спеціалізованого напівпричепа Каіzer, реєстраційний номер НОМЕР_3, та рухався на ньому по автодорозі Київ-Одеса в напрямку м. Києва . На 40 км +10 м вказаної автодороги внаслідок технічної несправності шин коліс напівпричепа Каіzer відбулася їх розгерметизація, що призвело до перекидання автопоїзда на лівий бік та переміщення на зустрічну проїздну частину, де відбулося зіткнення із автомобілем марки «Land Rover», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2
Вироком Васильківського міськрайонного суд Київської області від 15.06.2017 року встановлено, що ДТП відбулася внаслідок неналежного виконання своїх обов'язків головним механіком ТОВ «Будівельно-промислова компанія «Ягуар» ОСОБА_4, який провів огляд сідлового тягача Mersedes Benz 1840 та спеціалізованого напівпричепа «Каіzer», та дозволив вихід вказаного автопоїзда за маршрутом «Київ -Фастів», що засвідчено підписом останнього у подорожньому листі № 197790 від 30.08.2016 року (т. 1, а.с. 6-7).
Відповідно до висновку №222 експертного автотоварознавчого дослідження від 13.10.2016 року, складеного судовим експертом Петрушанко В.Ф., ринкова вартість транспортного засобу «Land Rover», реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 668 913,93 грн.; вартість відновлювального ремонту без урахування коефіцієнта фізичного зносу становить 1 014 869,04 грн.; вартість відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу становить 369 317,65 грн.; вартість матеріального збитку власнику цього автомобіля від пошкоджень отриманих внаслідок ДТП складає 668 913,93 грн. (т. 1, а. с. 16-21).
За складання вказаного висновку позивач поніс витрати в сумі 1500 грн., що підтверджується актом виконаних робіт №222 від 13.10.2016 року та квитанцією.
Згідно товарного чеку №19 від 07.09.2016 року позивачем також понесені витрати за перебування автомобіля «Land Rover», реєстраційний номер НОМЕР_1 на стоянці тимчасового утримання в сумі 1100 грн., згідно акту надання послуг від 07.09.2016 року позивачем понесені витрати за транспортування вказаного автомобіля в сумі 700 грн. (т. 1, а.с. 11,12).
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ТОВ «Будівельно-промислова компанія «Ягуар» була застрахована в ПАТ «СК «Країна» відповідно до полісу серії АІ №9517957 та полісу серії АЕ №9723026 (т. 1, а.с. 9, 10).
Відповідно до пояснень третьої особи ПАТ «СК «Країна» та не заперечується сторонами, 19.03.2018 року на користь ОСОБА_2 перераховано 42 128,94 грн. в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю.
27.04.2018 року позивачу перераховане страхове відшкодування у розмірі 99 500 грн. в якості відшкодування шкоди заподіяної майну, а саме пошкодження автомобіля «Land Rover», реєстраційний номер НОМЕР_1.
Як вбачається з листа Регіонального сервісного центру МВС в Київській області від 16 липня 2018 року ОСОБА_2 продав транспортний засіб «Land Rover», реєстраційний номер НОМЕР_1 відповідно до договору купівлі-продажу від 28 вересня 2017 року за 229 500 грн. (а .с. 159).
З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та стягнув з ТОВ «БПК «Ягуар» на користь позивача в рахунок відшкодування спричиненої майнової шкоди грошові кошти в розмірі 273 117,65 грн.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції в цій частині.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною 2 ст. 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
При цьому, ст.. 1192 ЦК України визначено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Як встановлено судом, винним у вчиненні ДТП, в якому пошкоджений автомобіль марки «Land Rover», реєстраційний номер НОМЕР_1, визнано головного механіка ТОВ «Будівельно-промислова компанія «Ягуар» ОСОБА_4, який провів огляд сідлового тягача Mersedes Benz 1840 та спеціалізованого напівпричепа «Каіzer», і дозволив вихід вказаного автопоїзда за маршрутом. Відтак, суд першої інстанції обґрунтовано поклав обов'язок відшкодування завданої шкоди на ТОВ «Будівельно-промислова компанія «Ягуар», яка становить різниці між визначений розміром вартості відновлювального ремонту та лімітом відповідальності ПАТ "СК "Країна" й франшизи.
Колегія суддів відхиляє доводи апелянта ТОВ «Будівельно-промислова компанія «Ягуар», що відповідач після ДТП продав свій транспортний засіб. Вказана обставина не звільняє відповідача від обов'язку відшкодувати завдану майнову шкоду, оскільки автомобіль був проданий в пошкодженому стані та за ціну, значно меншу від ринкової вартості автомобіля на момент ДТП .
Також колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на право отримати залишків автомобіля після ДТП, оскільки вирішення питання передачі залишків автомобіля винній особі або врахування їх вартості при визначенні розміру відшкодування належить власнику майна.
Як вбачається з матеріалів справи, за складання висновку експерта позивачем були понесені витрати в сумі 1500 грн., що підтверджується актом виконаних робіт №222 від 13.10.2016 року та квитанцією; згідно акту надання послуг від 07.09.2016 року позивачем понесені витрати за транспортування вказаного автомобіля в сумі 700 грн., відповідно до товарного чеку №19 від 07.09.2016 року позивачем понесені витрати за перебування автомобіля «Land Rover», реєстраційний номер НОМЕР_1 на стоянці тимчасового утримання в сумі 1100 грн.
Вказані витрати також підлягають стягненню з відповідача на підставі ст. 22 ЦК України, оскільки позивач поніс їх у зв'язку з необхідністю відновлення свого права. Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині відшкодування завданої позивачу моральної шкоди. Суд врахував доводи позивача щодо проходження тривалого лікування після ДТП та необхідність оперативного втручання, погіршення стану здоров'я й зміну способу життя.
Враховуючи вимоги розумності і справедливості, надані позивачем докази на підтвердження вимог щодо стягнення моральної шкоди, зважаючи на характер і обсяг страждань, яких зазнав позивач внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, тяжкість вимушених змін у його житті, враховуючи розмір матеріального збитку, завданого в результаті пошкодження автомобіля, а також те, що страховою компанією на користь ОСОБА_2 перераховано 42 128,94 грн. в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю, суд обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.
Колегія суддів не вбачає підстави для скасування додаткового рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 жовтня 2018 року.
Відповідно до ст. 133 ЦПК Україна, правнича допомога є складовою судових витрат.
Частинами 2-4 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.
Представник відповідача надав суду договір про надання правничої допомоги №151/17 від 27.09.2017 року, укладений між ТОВ «Будівельно-промислова компанія «Ягуар» та Адвокатським об'єднанням «Національна колегія адвокатів», в особі голови Наум В.М., додаток №1 до договору, акт прийому-передачі виконаних робіт, виписки по рахунку та квитанції. Проте, виписки по рахунку на загальну суму 55000 грн. не містять відповідної відмітки з банку про проведення операції, при цьому міститься копія печатки ВАТ "Київ", що не є стороною договору від 27.09.2017 року про надання правової допомоги № 151/17, укладеного відповідачем з адвокатським об'єднанням. Згідно акту прийому-передачі виконаних робіт від 01.02.2018 року згідно договору про надання правничої допомоги №151/17 від 27.09.2017 року за надані за період з 01.01.2018 року послуги нараховано всього 25000 грн.
05.10.2018 року після проголошення рішення до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат. До заяви надано додаток №1 до договору про надання правничої допомоги №63/К від 07.09.2016 року, розрахунок витрат на правову допомогу, акт про надання правничої допомоги, розрахунок-фактура та квитанції. Заявник просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати сумі 27 794,80 грн.
Представник відповідача 16.10.2018 року подав до суду клопотання про зменшення судових витрат позивача, просив зменшити судові витрати позивача, а саме судовий збір, сплачений позивачем пропорційно задоволених позовних вимог та відмовити у стягненні витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги, у зв'язку з відсутністю правових підстав.
Відповідно до умов договору №63/К від 07.09.2016 року адвокатське об'єднання «Компаньйон та партнери», в особі партнера Батури П.О., останній взяв на себе зобов'язання надавати правову допомогу, представляти права і законні інтереси ОСОБА_2 у будь-якій цивільній справі пов'язаній з відшкодуванням шкоди заподіяної внаслідок ДТП, що мала місце 30.08.2016 року.
Згідно п. 3 додатку 1 до договору №63/К від 07.09.2016 року, вартість години роботи адвоката становить 1500 грн.
Відповідно до розрахунку витрат на правову допомогу та акту виконаних робіт від 01.10.2018 року, всього відпрацьовано 18 годин на загальну суму 27000 грн.
Згідно квитанцій від 02.10.2018 року ПАТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_2 здійснив оплату за правничу допомогу адвоката в сумі 27000 грн.
Неспівмірність витрат позивача на правову допомогу не доведена відповідачем.
Суд першої інстанції з урахуванням вимог пропорційності обґрунтовано стягнув з ТОВ «БПК «Ягуар» на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 21 671,20 грн.
Судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, тому підстав для скасування оскаржуваних рішень судом апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційні скарги ОСОБА_2 та Лозниці Олени Олексіївни, яка діє від імені та в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-промислова компанія «Ягуар», залишити без задоволення, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 жовтня 2018 року та додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 жовтня 2018 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 14 лютого 2019 року.
Суддя-доповідач Шебуєва В.А.
Судді Чобіток А.О.
Українець Л.Д.