4 лютого 2019 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Васильєва М.А.,
за участю
секретаря судового засідання Яцевич Н.А.
представника Київської митниці ДФС ЗахароваА.О.
захисника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Київської митниці ДФС на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 вересня 2018 року, якою
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянка США, уродженка: Донецької обл., м. Торез,
яка проживає за адресою: АДРЕСА_1,
визнана винуватою у порушенні митних правил, передбачених ст. 471 МК України, та піддана адміністративному стягненню у виді штрафу у сумі 1700 грн., стягнуто судовий збір у розмірі 352, 40 грн. в дохід держави, та витрати у справі в сумі 44 грн. 13 коп., без конфіскації грошових коштів,
Постановою суду ОСОБА_3 визнана винуватою в тому, що 10 серпня 2018 о 23 год. 00 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» громадянка США ОСОБА_3, що прибула з Німеччини м. Мюнхен, літаком авіакомпанії «Люфтганза», рейсом № LH 1490, своїми діями обрала канал, позначений символами - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України, заявила про те, що переміщувані нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчила про факти, що мають юридичне значення.
Після перетину пасажиркою «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», на підставі п. 4 ст. 336 та ст. 342 Митного Кодексу України громадянці було задано запитання щодо наявності в неї готівки, на що вона відповіла, що має близько 7000 доларів США. Після цього пасажирці було запропоновано пред'явити всю готівку. Пасажиркою було видано готівку в розмірі 31993 долари США, що знаходились у одному з відділень особистої сумочки пасажирки (ручній поклажі).
Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів громадянки США ОСОБА_3, вся валюта належить їй особисто та її сім'ї. Пасажирка обрала проходження митного контролю «зеленим коридором», де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує 10 000 євро (чи еквівалент цієї суми в іншій валюті).
З виявленої суми пасажирці було пропущено 11 593 долари США (еквівалент 10000 євро станом на 10 серпня 2018 року). За протоколом про порушення митних правил вилучено 20400 доларів США. Вся готівка була перевірена на приборі «ДОКУТЕСТ» для визначення справжності. На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажирка не надала, до моменту перетину нею «білої лінії» до інспектора митниці не зверталася.
Таким чином, своїми діями громадянка США ОСОБА_3, під час проходження митного контролю в залі «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» порушила встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.
Не погоджуючись з постановою суду, представник Київської митниці подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову повністю, постановити нову постанову, якою визнати ОСОБА_3 винуватою у вчиненні порушення митних правил за ст. 471 МК України та застосувати до неї стягнення у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн., та конфіскувати затриману по справі валюту в розмірі 20400 доларів США.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що суд жодним чином не перевірив реальний майновий стан ОСОБА_3, а висновок суду щодо покладення «індивідуального надмірного тягаря» на громадянку США ОСОБА_3 у зв'язку із застосуванням конфіскації є недостатньо обґрунтованим.
Апелянт звертає увагу на те, що конфіскація товарів, обмежених до переміщення через митний кордон України, за вчинення порушення митних правил, передбачених санкцією статті 471 МК України, тобто встановлена законом, а тому її застосування не буде свавільним посяганням на мирне володіння майном.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника Київської митниці ДФС Захарова А.О., захисника ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, а також додатково надані докази, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що постанова місцевого суду є законною, обґрунтованою, підстави для її скасування - відсутні, а апеляційна скарга такою, що не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 486 МК України завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.
Положеннями ст. 489 МК України передбачено, що при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 Митного кодексу України відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим, та не оспорюється жодним з учасників розгляду справи.
В силу ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Приймаючи рішення про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні нею правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, місцевий суд врахував вищезазначені положення Закону, та прийняв рішення про накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу у сумі 1700 грн., стягнуто судовий збір у розмірі 352, 40 грн. в дохід держави, та витрати у справі в сумі 44 грн. 13 коп., без конфіскації грошових коштів.
З урахуванням письмових пояснень ОСОБА_3, які вона надала під час оформлення протоколу, та суми переміщуваної через митний кордон не задекларованих митному органу коштів, враховуючи, що правопорушення вчинено з необережності, у зв'язку з тим, що вона не була обізнана з вимогами законодавства, та не мала на меті приховувати суму наявних грошових коштів, за відсутності в матеріалах справи відомостей, які б свідчили про незаконність походження вказаних коштів, суд першої інстанції дійшов висновку, що конфіскація вилученої валюти буде сприяти лише погіршенню матеріального становища правопорушниці, та жодним чином не сприятиме вихованню громадянки, та попередження вчинення нею нових порушень, та не застосував додаткове покарання, яке передбачене санкцією ст. 471 МК України (ас. 102).
З таким висновком погоджується й суд апеляційної інстанції.
В суді апеляційної інстанції представник Київської митниці ДФС, підтримуючи апеляційну скаргу, пояснив,що в матеріалах справи наявна фінансова характеристика юридичної особи США в особі чоловіка ОСОБА_3. При цьому, щорічний дохід ОСОБА_3 становить 53 000 $ США, а тому йому незрозуміло, в чому полягатиме для ОСОБА_3 «фінансовий тягар».
Під час апеляційного розгляду захисник ОСОБА_2 пояснив, що джерело походження коштів - це місце роботи пані ОСОБА_3 Вона заробляє приблизно 20-40 тисяч доларів США на рік, і, якщо розділити на місяць, то вийде невелика сума. Пані ОСОБА_3 не заперечувала, що порушила законодавство України, проте, порушила його не умисно,а не знаючи про суму, яка дозволена для перевезення без декларування. Щодо штрафу 1700 грн. вона не заперечувала та сплатила його, але конфіскація для неї буде тягарем, так як за ці кошти вона зможе допомогти родичам, які перебувають в зоні АТО або поблизу, та які хворіють на онкологічні захворювання. Конкретна сума витрат на лікування йому невідома, оскільки він не є лікарем.
Під час апеляційного розгляду захисником ОСОБА_2 до матеріалів справи долучено документи на підтвердження родинних зв'язків ОСОБА_3 з особами, для яких були призначені кошти, які остання перевозила під час проходження митного контролю, а також надано підтвердження щодо стану здоров'я ОСОБА_4 - сестри ОСОБА_3 та батька останньої ОСОБА_5, які страждають на ряд тяжких захворювань.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що місцевий суд жодним чином не перевірив реальний майновий стан ОСОБА_3, у зв'язку з чим висновок суду про конфіскацію грошових коштів з ОСОБА_3 буде «індивідуальним надмірним тягарем» на громадянку США ОСОБА_3, є обґрунтованим, з огляду на таке.
З наявних даних у матеріалах справи вбачається, що кошти, які ввозила на територію України громадянка США ОСОБА_3, є заробітною платою останньої, а також пенсія (ас. 78-88).
Для вирішення питання про конфіскацію певного предмета правопорушення мають значення, зокрема: характеристика безпосереднього предмету правопорушення (чи загалом можливе його законне переміщення через митний кордон України, у тому числі, чи підлягають сплаті митні платежі, інші податки, у зв'язку з переміщенням предмета правопорушення через митний кордон); джерело походження безпосереднього предмета правопорушення; причини, які призвели до порушення порядку проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю; мета переміщення порушником предмета через митний кордон України; наявність завданої державі шкоди; вартість безпосереднього предмета правопорушення; майновий стан порушника.
Висновок про звільнення ОСОБА_3 від адміністративного стягнення у вигляді конфіскації безпосереднього предмета правопорушення можливий за сукупності умов, а саме: правопорушник здійснив правопорушення з необережності, без приховування предмета, порушив правила проходження (проїзду) через «зелений коридор»; порушник перемістив предмет (грошові кошти) для власного використання (оплати проживання, харчування, навчання), і цей предмет має законне походження, оскільки інше наявними у справі доказами не підтверджено, як і не надано доказів на підтвердження вказаних обставин і представником митниці, та загалом може бути законно переміщений через митний кордон України за умови письмового декларування; предмет правопорушення не підлягає обкладенню митними платежами чи іншими податками та зборами; порушення митних правил полягає лише в тому, що предмет не було письмово задекларовано порушником, і жодних інших негативних наслідків порушення не настало - державі не завдано майнової шкоди, збитків у вигляді не сплати митних платежів.
З огляду на обставини, встановлені під час розгляду справи, враховуючи особу винної, природу походження та мету використання грошових коштів, майновий стан правопорушника, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що застосування конфіскації предметів порушення митних правил в даному випадку є не пропорційним, оскільки покладає на ОСОБА_3 «індивідуальний надмірний тягар», та буде порушенням положень ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції.
Таким чином, судом першої інстанції правильно застосовано щодо ОСОБА_3 стягнення лише у виді штрафу без застосування додаткового стягнення у виді конфіскації.
За таких обставин, постанова судді є законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим відсутні підстави для її скасування, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді - без змін.
На підставі викладеного,керуючись ст. 528 МК України, ст. 294 КУпАП, -
Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 вересня 2018 року, якою ОСОБА_3 визнана винуватою у порушенні митних правил, передбачених ст. 471 МК України, та піддана адміністративному стягненню у виді штрафу у сумі 1700 грн., стягнуто судовий збір у розмірі 352, 40 грн. в дохід держави, та витрати у справі в сумі 44 грн. 13 коп. - залишити без змін, апеляційну скаргу представника Київської митниці ДФС - без задоволення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду М.А. Васильєва