Справа№ 357/10914/18 Головуючий у 1 інстанції Бобкова Н.В.
Провадження № 33/824/675/2019 Головуючий у 2 інстанції Гайдай Р.М.
Категорія: ст. 124 КУпАП
04 лютого 2019 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Гайдай Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 адвоката Вовка К.В. на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2018 року, якою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, не працюючого,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцять) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 352 грн. 40 коп.
ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 13 вересня 2018 року о 21 годині 00 хвилин в м. Біла Церква по бульвару Олександрійському, неподалік ЗОШ № 7, керуючи автомобілем марки "Mersedes-Benz" д.н.з. НОМЕР_2, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, не був уважний на зміну дорожньої обстановки та вчинив зіткнення з автомобілем марки “Skoda Octavia” д.н.з. НОМЕР_3, який зупинився попереду. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1, порушив п.п.2.3-б, 12.1, 13.1 "Правил дорожнього руху України".
В апеляційній скарзі просить постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2018 року по справі №357/10914/18 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП скасувати та прийняти нову постанову, якою закрити справу за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що оскаржена постанова є не законною та необґрунтованою, винесеною з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, судом першої інстанції не повно з'ясовані всі фактичні обставини справи та не надано належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам. Суд безпідставно визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
Крім того, апелянт вказав, що суд першої інстанції врахував лише показання іншого учасника пригоди та відомості протоколу, при цьому, не надав оцінки іншим доказам, в тому числі показання свідка ОСОБА_3.
Також апелянт зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 023982 від 13 вересня 2018р. складений не правильно та не відображає обставини події яка трапилась, на що було звернуто увагу ОСОБА_1 під час судового засідання суду першої інстанції .
Апелянт зазначає, що ОСОБА_1 категорично заперечує проти обставин, які вказані в протоколі, так як він враховував дорожню обстановку та рухався по своїй смузі руху.
Також сторона захисту вказує, що з обставин справи, які були встановлені в судовому засіданні з пояснень учасників процесу, письмових доказів, вбачається, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення з огляду на те, що в протоколі не зазначені свідки та потерпілі, їх адреси і підписи, хоча у фабулі порушення вказані учасники пригоди, а з тексту протоколу видно, що були присутні свідки. Під час складання адміністративного протоколу ОСОБА_1 не були роз'яснені його права, про що останній не підписався в протоколі, чим було обмежено право ОСОБА_1 на захист, в зв'язку з чим останній не зміг належним чином захистити свої права та інтереси. На план схемі, який є одним із головних процесуальних документів, працівником поліції не вказано всіх дорожніх знаків, а саме знак 2.3 "Головна дорога", наявність якого доказана фототаблицею,та дорожньої розмітки. З огляду на матеріали справи та докази, які були здобуті судом під час судового засідання, захисник та його підзахисний вважають, що в діях ОСОБА_1 відсутнє порушення 13.1 ПДР, так як останній рухався по головній дорозі, на сигнал світлофору, що дозволяв йому рух та з дозволеною швидкістю, а водій іншого автомобіля здійснював маневр повороту з другорядної дороги, створивши аварійну ситуацію.
Також апелянт звертає увагу, що поліцейський при складанні протоколу формально поставився до встановлення обставин справи, зайняв суб'єктивну позицію та не надав увагу поясненням ОСОБА_1, що призвело до значного порушення прав останнього та безпідставного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за відсутності в його діях події та складу адміністративного правопорушення. Крім того, пояснення підписані ОСОБА_1 та долучені до матеріалів справи написані поліцейським, який не дав останньому належним чином ознайомитись з їх змістом.
Таким чином суд першої інстанції повною мірою проігнорував вказані обставини, жодним чином не спростував та не надав оцінку наведеним доводам, чим порушив ст. 245, ст. 252, п.2, 4 ч. 1 ст.278, ст.280 КУпАП.
В запереченнях ОСОБА_4 просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його апеляційної скарги та постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2018 грудня залишити без зміни.
Заслухавши доповідь судді, ОСОБА_1 та його захисників - адвокатів Вовка К.В. та Наріжного О.А., котрі підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задоволити, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Перевіркою судом апеляційної інстанції постанови міськрайонного суду на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що оскаржуване судове рішення їм не відповідає, а висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин, є необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 023982 від 13 вересня 2018 року встановлено, що 13 вересня 2018 року о 21 годині 00 хвилин в м. Біла Церква по бульвару Олександрійському, неподалік ЗОШ № 7, ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки "Mersedes-Benz" д.н.з. НОМЕР_2, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, не був уважний на зміну дорожньої обстановки та вчинив зіткнення з автомобілем марки “Skoda Octavia” д.н.з. НОМЕР_3, який зупинився попереду. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1, порушив п.п. 2.3-б, 12.1, 13.1 "Правил дорожнього руху України".
Разом з тим, в судовому засіданні апеляційного суду, ОСОБА_1 пояснив, що 13 вересня 2018 року о 21 годині він рухався по бул. Олександрійському із швидкістю, яка не перевищувала 50 км/год. по «головній дорозі», поблизу ЗОШ № 7, для нього на світлофорі горіло зелене світло, тому він продовжив рух. Проїхавши світлофор, він побачив, що з «другорядної дороги» виїхав автомобіль марки “Skoda Octavia” д.н.з. НОМЕР_3, значно скоротивши дистанцію між автомобілями. Намагаючись уникнути зіткнення він застосував екстрене гальмування, однак, не зміг уникнути ДТП.
Вказане на переконання апеляційного суду підтверджується схемою місця ДТП від 13 вересня 2018 року та поясненнями учасників ДТП.
З урахуванням зазначених обставин, водій "Skoda Octavia" ОСОБА_6 фактично повинен був дати дорогу транспортним засобам перед проїзною частиною, однак останній, не зменшуючи швидкість, почав здійснювати виїзд з другорядної дороги на головну дорогу, не переконавшись, що це не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху.
Враховуючи, що водій ОСОБА_1 мав перевагу в русі, оскільки їхав по головній дорозі, що підтверджується довідкою директора Департаменту житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради Савченка О.І., та відповідно, до вимог п. 1.4 Правил дорожнього руху України, мав право розраховувати на те, що й інші учасники дорожнього руху виконують ці Правила, а тому його дії у даній дорожній ситуації, що склалася, не можуть перебувати у причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 порушень п.п. 2.3-б, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України апеляційним судом не встановлено.
За таких обставин в діях водія ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому постанова суду першої інстанції не може залишатися в силі та підлягає скасуванню.
Керуючись п. 1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Вовка В.К. - задоволити.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2018 року, якою ОСОБА_1визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП - скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях останнього події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Р.М. Гайдай