16 січня 2019 року Справа № 804/4173/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучми К.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (вул.Київська, буд.40, м.Кам'янське, Дніпропетровська область, 51900, рнокпп НОМЕР_1) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК» ОСОБА_2 (вул.Дегтярівська 48, м.Київ, 04112, код ЄДРПОУ 307394) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернулася до адміністративного суду з вищезазначеним позовом, яка з урахуванням заяви про зміну підстав позовни вимог, просить:
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК» ОСОБА_2, яка полягає у невиконанні заочного рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 10 листопада 2014 р. у справі № 200/15985/14-ц та у невключенні її до Загального переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «АКТАБАНК»за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором банківського вкладу «КЛАСІК» № В19-2083023/Т від 07.08.2014 р.;
- зобов'язати відповідача включити її до Загального переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «АКТАБАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до Договору банківського вкладу «КЛАСІК» № В19-2083023/Т від 07.08.2014 р., затвердити відповідні зміни (доповнення) до Загального переліку та забезпечити отримання нею гарантованих Фондом сум відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «АКТАБАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що заочним рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 10.11.2014 р. у справі № 200/15985/14-ц провадження № 2/200/3748/14 укладений між позивачем та ПАТ «АКТАБАНК» Договір банківського вкладу «КЛАСІК» №В19-2083023/Т від 07.08.2014 р. було розірвано та стягнуто з ПАТ «АКТАБАНК» на її користь суму банківського вкладу у розмірі 135 024,57 грн., яка складається із суми вкладу у розмірі 133 456 грн. та нарахованих процентів в розмірі 1 568,57 грн. Проте через визнання неплатоспроможним та подальшою ліквідацією боржника ПАТ «АКТАБАНК» рішення суду не було виконане, а тому позивач була вимушена звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Позивач в судове засідання свого представника не направив, про день та час його проведення повідомлявся належним чином. До суду від представника позивача надійшла заява, в якій він просив суд розглядати справу без його участі в порядку письмового провадження, на задоволенні позову наполягав в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про день та час його проведення повідомлявся належним чином. До суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що за результатами роботи Комісії було встановлено, що колишнім керівництвом ПАТ «АКТАБАНК» було здійснено ряд операцій щодо так званого «дроблення» вкладів, розмір яких значно перевищував гарантовану Фондом гарантування вкладів фізичних осіб суму відшкодування.
ОСОБА_3 за згодою попереднього керівництва Банку 07.08.2014 року достроково розірвав депозитний вклад на загальну суму 56 445,88 доларів США. Внаслідок розірвання вкладу та повернення процентів за депозитним договором, клієнту проведено валютообмінну операцію шляхом продажу іноземної валюти та конвертації її в гривну, внаслідок чого, станом на 07.08.214 року на поточному рахунку ОСОБА_3 обліковувалася сума у розмірі 705 573,50 грн., яка значно перевищувала гарантовану державою суму відшкодування по вкладах фізичних осіб. Натомість, як встановлено Протоколом, 07.08.2014 року кошти в сумі 133 456 грн. з поточного рахунку, що належить ОСОБА_3, відразу були оформлені як окремий вклад за «новим» депозитним договором № В19-2083023/Т з іншої особою - позивачем, та перераховано на її депозитний рахунок. Таким чином, ОСОБА_3 07.08.2014 року розділив свій вклад та відсотки по вкладу в загальному розмірі 705 573,50 грн. на 4 частини.
Враховуючи, що депозитний договір В19-2083023/Т від 07.08.2014 року було укладено без фактичного розміщення грошових коштів вкладника ОСОБА_1, а шляхом коригування бухгалтерських проводок банку, Договір банківського вкладу від 07.08.2014 року передбачав платіж (розміщення вкладу) і надав окремому вкладнику можливість неправомірно збільшити суму відшкодування від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по своєму вкладу. Відповідно до цього, договір містить в собі ознаки нікчемності, передбачені п.7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а тому відповідач просив суд у задовоеленні позову відмовити.
Згідно із ч.3 ст.194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Частиною 9 ст.205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Керуючись приписами статей 175, 194, 205 КАС України, суд ухвалив розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження, за наявними матеріалами справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню повністю, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 07.08.2014 р. між ОСОБА_1 та ПАТ «АКТАБАНК» було укладено Договір банківського вкладу «КЛАСІК» №В19-2083023/Т, відповідно до п.1.1. якого позивач передав, а банк прийняв належні позивачу грошові кошти в сумі 133 456, грн. на строк 3 місяці з 07.08.2014 р. по 07.11.2014 р. включно для розміщення у якості банківського вкладу, в результаті чого ПАТ «АКТАБАНК» відкрив позивачу вкладний (депозитний) рахунок № 26308001631123.
29.08.2014 р. позивач звернулася до ПАТ «АКТАБАНК» із письмовою заявою, у якій просила достроково розірвати вищезазначений Договір банківського вкладу та виплатити їй належні до сплати грошові кошти.
Через відмову ПАТ «АКТАБАНК» розірвати Договір банківського вкладу та повернути кошти позивач була змушена звернутися із відповідним позовом до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська.
Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 10.11.2014 р. у справі № 200/15985/14-ц (провадження № 2/200/3748/14) укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «АКТАБАНК» Договір банківського вкладу «КЛАСІК» № В19-2083023/Т від 07.08.2014 р. було розірвано та стягнуто з ПАТ «АКТАБАНК» на користь позивача суму банківського вкладу у розмірі 135 024,57 грн., яка складається із суми вкладу у розмірі 133456 грн. та нарахованих процентів в розмірі 1 568,57 грн. Рішення набрало законної сили 29.12.2014 року.
02.07.2015 р. старшим державним виконавцем Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_4 було відкрите виконавче провадження ВП №47979098 про стягнення з боржника ПАТ «АКТАБАНК» на підставі виданого Бабушкінським районним судом м.Дніпропетровська виконавчого листа у справі № 200/15985/14-ц суми боргу у розмірі 135 024,57 грн.
Проте через визнання неплатоспроможним та подальшою ліквідацією боржника ПАТ «АКТАБАНК» рішення суду не було виконане.
В подальшому державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з прийняттям Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «АКТАБАНК». Також державний виконавець на підставі ч.4 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження" надіслав постанову про закінчення виконавчого провадження разом з виконавчим документом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «АКТАБАНК» для подальшого виконання. Таким чином, рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 10.11.2014 р. у справі № 200/15985/14-ц провадження № 2/200/3748/14 07.08.2014 р. залишилося невиконаним.
Як видно з матеріалів справи, позивач неодноразово зверталася до відповідача з проханням про виплату їй гарантованої суми за вкладом, що підтверджується наявними у справі заявами позивача від 30.01.2015 р., 23.03.2015 р., 21.03.2016 р. 23.08.2016 р. та від 28.09.2017 р. Але відповідачем повідомлено позивача, що під час складання переліку осіб, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок позики Фонду, була виявлена група договорів банківського вкладу та банківського рахунку, укладених за обставин, що можуть вказувати на приготування до заволодіння коштами Фонду, шляхом штучного створення умов для отримання компенсації вкладів. У зв'язку з цим, до прокуратури м. Дніпропетровська подано заяву про відкриття кримінального провадження. Тому рішення про виплату коштів таким вкладникам, в тому числі позивачу, буде прийнято після прийняття відповідного процесуального рішення в кримінальному провадженні.
Позивачем було отримано від відповідача лист № 02-036-28431/16 від 24.06.2016 р., в якому зазначено, що в Переліку вкладників, що був переданий Фонду гарантування Уповноваженою особою, інформація про її вклади відсутня. Для вирішення цього питання позивачу було запропоновано звернутись по Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку ПАТ «АКТАБАНК».
Після призначення нової Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК» - ОСОБА_2, позивач звернулася до нього знову із заявою про виконання рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 10.11.2014 р. та повернення позивачу суми банківського вкладу з нарахованими процентами за Договором банківського вкладу "КЛАСІК" №В19-2083023/Т від 07.08.2014 р.
Листом № 42 від 16.01.2018 р. відповідачем повідомлено, що відповідно до ч.5 ст.49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноважено особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються (п.5 ст.45 Закону). Відповідач також зазначив, що оскільки позивачем було пропущено строки для заявлення своїх вимог, виконати рішення суду від 10.11.2014 р. є неможливим.
Позивачем від відповідача також отримано повідомлення про нікчемність правочинів № 676 від 06 вересня 2018 р., у якому було зазначено про нікчемність Договору банківського вкладу «КЛАСІК» № В19-2083023/Т від 07.08.2014 р. за ознаками, визначеними п.7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом гарантування за вкладами встановлені Законом України від 23.02.2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI).
Відповідно до частини першої статті 3, частини першої статті 4, частини першої статті 26, частин першої, другої, четвертої статті 27 Закону № 4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
За змістом статті 12 Закону № 4452-VI виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду.
Виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.
Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Відповідно до частини четвертої статті 26 Закону Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.
Згідно з ч.1 та ч.2 ст.37 Закону уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду. Уповноважена особа Фонду має право вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку.
На виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду: 1) діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку; 2) видає накази та розпорядження, дає доручення, обов'язкові до виконання працівниками банку; 4) повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 6) звертається до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку (частини друга і третя статті 37 Закону № 4452-VI).
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
За нормами ч.5 ст.27 Закону № 4452-VI протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону (частина шоста статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
Відповідно до пунктів 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 року №14 (Положення №14), уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.
Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.
Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.
Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.
Інформація про вкладника в Переліку повинна забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.
У пункті 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.
Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення. Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.
Таким чином, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.
Відповідно до ч.2 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України (частина третя статті 38 Закону № 4452-VI).
Згідно з ч.4 ст.38 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.
Відповідно до ч.5 ст.38 цього ж Закону у разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.
Стосовно твердження відповідача про нікчемність Договору банківського вкладу «КЛАСІК» № В19-2083023/Т від 07.08.2014 р., суд зазначає наступне.
Умови Договору банківського вкладу «КЛАСІК» № В19-2083023/Т від 07.08.2014 р. не передбачали будь-яких умов, що надавали б позивачу переваги (пільги) порівняно з іншими вкладниками.
Вкладник та кредитор - це різні за своїм правовим статусом особи. Пункт 7 ччастини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» стосується не вкладників банку, а його кредиторів, тому застосування даної норми Закону та визнання з даних підстав Договору банківського вкладу «КЛАСІК» № В19-2083023/Т від 07.08.2014 р. нікчемним є необгрунтованим.
Суд також зазначає, що Постановою ОСОБА_5 Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15 провадження № 11-104апп18 висловлено правові позиції, які полягають в наступному: якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державною виплат), то стаття 38 Закону 4452-VІ не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі статті 228 ЦК України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.
Доказів зворотного відповідачем не надано, а матеріали справи не містять.
При цьому, з повідомлення про нікчемність правочинів № 676 від 06 вересня 2018 р. не вбачається, у чому саме полягає порушення позивачем вимог п.7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Щодо твердження відпловідача про порушення вимог закону стосовно проведення за участю позивача «дроблення вкладу» суд зазначає наступне.
У Постанові ОСОБА_5 Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15 провадження № 11-104апп18 вказано, що поняття «подрібнення вкладів», «розбивка вкладів», вжиті у судових рішеннях, не є правовими. Фактично під «подрібненням» чи «розбивкою» розуміється перерахування коштів з рахунку однієї фізичної особи на рахунок іншої.
Тобто, юридично такої підстави, як «дроблення вкладів», про яку зазначає відповідач, не існує. Під даним терміном розуміється перерахування коштів з рахунку однієї фізичної особи на рахунок іншої.
Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частинами 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи зазначене, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що слід визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у невиконанні заочного рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 10.11.2014 р. у справі № 200/15985/14-ц та у невключенні позивача до Загального переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «АКТАБАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором банківського вкладу «КЛАСІК» № В19-2083023/Т від 07.08.2014 р. та зобов'язати відповідача включити позивача до Загального переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «АКТАБАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до Договору банківського вкладу «КЛАСІК» №В19-2083023/Т від 07.08.2014 р., затвердити відповідні зміни (доповнення) до Загального переліку.
Суд зауважує, що зазначена позиція кореспондується з позицією Верховного Суду, викладеній в постанові Верховного Суду від 20.11.2018 р. у справі №820/1317/16 (провадження №11-817апп18), в якій зазначається, що у контексті конкретних обставин цієї справи зміст (суть) спірних правовідносин обмежується встановленням реальної правової природи відносин, які виникли між позивачем, Фондом та уповноваженою особою Фонду, і визначення яких залежить від з'ясування прав позивача, статусу Фонду, мети його створення, завдань, поставлених перед ним, повноважень та обов'язків Фонду і його уповноважених осіб, функцій, які на нього покладаються.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Щодо позовної вимоги про забезпечення отримання позивачем гарантованих Фондом сум відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «АКТАБАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Суд приходить до висновку, що в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з того, що забезпечення отримання позивачем гарантованих Фондом сум відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «АКТАБАНК»за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», є дискреційними повноваженнями відповідача, які не може перебирати на себе суд.
Враховуючи викладене вище, суд позбавлений процесуальної можливості перебирати на себе повноваження відповідача у питанні щодо забезпечення отримання ОСОБА_1 гарантованих Фондом сум відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «АКТАБАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що адміністративний позов задоволено частково, слід повернути позивачу частину судових витрат по справі в сумі 704,80 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК» ОСОБА_2, яка полягає у невиконанні заочного рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 10.11.2014 р. у справі № 200/15985/14-ц та у невключенні ОСОБА_1 до Загального переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «АКТАБАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором банківського вкладу «КЛАСІК» № В19-2083023/Т від 07.08.2014 р.
Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК» ОСОБА_2 включити ОСОБА_1 до Загального переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «АКТАБАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до Договору банківського вкладу «КЛАСІК» №В19-2083023/Т від 07.08.2014 р., затвердити відповідні зміни (доповнення) до Загального переліку.
У задоволенні решти позову - відмовити.
Стягнути здійснені ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 704,80 грн. з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК» ОСОБА_2
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
Суддя Кучма К.С.