Справа № 483/1533/18
Провадження № 2/483/75/2019
Іменем України
15 лютого 2019 року м. Очаків
Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді Рак Л.М.
за участю секретаря Марчук І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
22 серпня 2018 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - ПАТ КБ «Приватбанк»), яке змінило назву на акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк») звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 10 грудня 2008 року між закритим акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк» (далі - ЗАТ КБ «Приватбанк») правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до якого ПАТ КБ «Приватбанк» надало відповідачці кредит у розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку із відсотковою ставкою 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, а остання була зобов'язана щомісячно сплачувати платіж в рахунок погашення кредиту та відсотків за його користування. Відповідачка крім того, при укладенні договору надала свою згоду щодо встановлення кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Однак, в порушення умов кредитного договору, відповідачка не виконувала своїх зобов'язань зі сплати обов'язкового щомісячного платежу в рахунок повернення кредиту та сплати відсотків, її заборгованість станом на 05 липня 2018 року становить 13398 грн. 62 коп. Посилаючись на викладені обставини, позивач просив про задоволення позову.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися.
Позивач надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності його представника, в якій також зазначив, що повністю підтримує позовні вимоги та не заперечує проти заочного розгляду справи. Крім того, позивач надав заяву про уточнення позовних вимог в якій уточнив розрахунок заборгованості за договором б/н від 10 грудня 2008 року та просив стягнути з відповідачки заборгованість станом на 05 липня 2018 року у розмірі 13398 грн. 62 коп.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про час розгляду справи повідомлена належним чином, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій, крім цього, зазначила, що позов визнає частково, посилаючись та те, що стягнення одночасно штрафу і пені є неможливим, просить не стягувати з неї пеню та на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України зменшити суму штрафних санкцій.
Дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
10 грудня 2008 року між ЗАТ КБ «Приватбанк» правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, який складається із анкети-заяви позичальника разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку. Вказане підтверджується змістом заяви позичальника, в якій вказано, що вона із вищезазначеними документами ознайомлена та погоджується, що ці документи разом із заявою складають кредитний договір (а.с. 10). Датою укладення договору є дата підписання позичальницею заяви.
На виконання умов договору, позивач надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в обмін на її зобов'язання по поверненню кредиту, сплаті відсотків за користування кредитом у розмірі 3 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Із заяви, підписаної ОСОБА_1 вбачається, що вона ознайомлена та погоджується з Умовами надання вказаного споживчого кредиту.
Відповідно до п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, ОСОБА_1 надала свою згоду щодо встановлення кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.
Згідно з п.п. 2.1.1.5.5, 2.1.1.5.6 вказаних Умов, позичальниця зобов'язалася погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором, у разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку.
У випадку порушення позичальником строків платежів по якомусь із грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф розмір якого встановлено тарифами договору (250 грн. + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту) (п. 2.1.1.7.6 Умов).
Відповідачка користувалася встановленим лімітом, при цьому не виконувала своїх зобов'язань зі своєчасної сплати банку грошових коштів для погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за його користування та інших витрат, відповідно до умов кредитного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитор зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в строк, встановлений в договорі, одностороння відмова від зобов'язання, якщо інше не встановлено договором, не допускається.
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк. За порушення зобов'язання винна особа несе цивільно-правову відповідальність, тобто зазнає основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні боржника певних прав або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з положеннями п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором б/н від 10 грудня 2008 року, що доданий до уточненої позовної заяви, у відповідачки станом на 05 липня 2018 року існує заборгованість перед позивачем у розмірі 13398 грн. 62 коп., з яких: 1576 грн. 91 коп. - заборгованість за кредитом; 1474 грн. 52 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 9471 грн. 07 коп. - заборгованість за пенею, а також суми штрафів 250 грн. - (фіксована частина) та 626 грн. 12 коп. - (процентна складова). Ці обставини підтверджуються розрахунком заборгованості станом на 05 липня 2018 року за договором від 10 грудня 2008 року.
Разом з цим, за положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Враховуючи викладене та положення статті 549 ЦК України, згідно з якою штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, то їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України, щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15, від 11 жовтня 2017 року № 6-1374цс17.
За таких обставин вимоги позивача підлягають частковому задоволенню і з відповідачки слід стягнути заборгованість за кредитом у розмірі 3454 грн. 00 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 1576 грн. 91 коп., заборгованість по процентам - 1474 грн. 52 коп., штрафи - 250 грн. (фіксована частина) та 152 грн. 57 коп. (процентна складова у розмірі 5% від суми заборгованості за кредитом 1576 грн. 91 коп. та заборгованості за відсотками 1474 грн. 52 коп.).
Позивачем сплачено в рахунок судового збору за звернення до суду із цим позовом 1762 грн. 00 коп., що підтверджується відповідним платіжним дорученням.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 454 грн. 22 коп., пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Цивільний позов акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» в рахунок заборгованості станом на 05 липня 2018 року за кредитним договором від 10 грудня 2008 року - 3454 (три тисячі чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 копійок, з яких: 1576 грн. 91 коп. - тіло кредиту; 1474 грн. 52 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, а також суми штрафів 250 грн. 00 коп. - (фіксована частина) та 152 грн. 57 коп. - штраф (процентна складова).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» в рахунок відшкодування судових витрат 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 22 коп.
Рішення може бути оскаржене сторонами шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: