Справа №487/1174/19
Провадження №1-кс/487/1232/19
14.02.2019 року м.Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , в присутності, власника майна ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 розглянувши клопотання слідчого СВ Заводського відділу поліції ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_5 про арешт майна по кримінальному провадженню №12019150030000240 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, -
13.02.2019 року слідчий СВ Заводського відділу поліції ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_5 , за погодженням з прокурором Миколаївської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, яке знаходиться у володінні ОСОБА_7 , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: установку сушильну ЭВЗ-ОШ-РЦІ, 2-09НК-2І; розпилювач відцентровий Ц-ВІ,5-36; шляхом заборони їх перетворення та відчуження.
Підставою для внесення клопотання стало те, що вищевказані речі могли зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, а також є предметом, на який було направлено злочинне посягання, існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вони є доказом злочину. Крім того, у досудового слідства є достатні підстави вважати, що без застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна володілець зможе його передати іншим особам або продати, знищити чи приховати.
До судового засідання слідчий не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином..
В судовому засіданні власник майна та його заявлене клопотання підтримали, наполягали на накладенні арешту на майно, оскільки воно є речовими доказами у справі.
Дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
В провадженні СВ Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області знаходиться кримінальне провадження № 12019150030000240 від 16.01.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 16.01.2019 до Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області надійшла ухвала слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва від 14.01.2019 щодо внесення відомостей до ЄРДР відомостей за заявою ОСОБА_3 від 05.01.2019 щодо вжиття заходів до ОСОБА_7 , який у червні 2018 року шляхом обману, заволодів його майном, яке знаходилось за адресою: АДРЕСА_1 , чим завдав йому матеріальну шкоду у великих розмірах.
Під час допиту потерпілий ОСОБА_3 повідомив, що є власником обладнання установки сушильної ЭВЗ-ОШ-РЦІ, 2-09НК-2І а також розпилювача відцентрового Ц-ВІ,5-36. Надав документи, що підтверджують його право власності та технічну документацію на обладнання. Також ОСОБА_3 повідомив, що ОСОБА_7 шляхом обману та зловживання довірою в 2018 році заволодів належним ОСОБА_3 обладнанням, що на даний час знаходиться в приміщенні за адресою АДРЕСА_1 , при цьому ОСОБА_3 надав відеозапис огляду обладнання за вказаною адресою. ОСОБА_3 зазначає, що ОСОБА_7 відмовляється повернути обладнання установку сушильну ЭВЗ-ОШ-РЦІ, 2-09НК-2І, а також розпилювач відцентровий Ц-ВІ,5-36. В січні 2019 року ОСОБА_7 змінив замки на вхідних дверях приміщення за адресою АДРЕСА_1 чим перешкоджає ОСОБА_3 отримати належне обладнання. Крім того ОСОБА_7 має можливість користуватись та розпоряджатись обладнанням, що належить ОСОБА_3 , може його приховати, пошкодити, або взагалі відчужити на користь третіх осіб. На теперішній час речові докази - установка сушильна ЭВЗ-ОШ-РЦІ, 2-09НК-2І та розпилювач відцентровий Ц-ВІ,5-36 знаходяться у володінні ОСОБА_7 в орендованому ним приміщенні за адресою АДРЕСА_1 .
Частиною 1 ст.170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно вимог ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Слідчим доведено, що установка сушильна ЭВЗ-ОШ-РЦІ, 2-09НК-2І та розпилювач відцентровий Ц-ВІ,5-36 відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, доведено необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Вказане свідчить про обґрунтованість клопотання та наявність достатніх підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту вказаного автомобіля.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 98, 167, 170-173 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Заводського відділу поліції ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_5 про арешт майна по кримінальному провадженню №12019150030000240 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке знаходиться у володінні ОСОБА_7 , та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: установку сушильну ЭВЗ-ОШ-РЦІ, 2-09НК-2І; розпилювач відцентровий Ц-ВІ,5-36, шляхом заборони їх перетворення та відчуження.
Ухвала підлягає негайному виконанню, яке доручити слідчому СВ Заводського відділу поліції ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_5 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1