Справа №487/6615/18
Провадження №2/487/506/19
21.01.2019 року Заводський районний суд м.Миколаєва у складі головуючого судді Щербини С.В., за участю секретаря судового засідання Єлишевої А.В., позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП "Миколаївський бронетанковий завод" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-
за участю представника відповідача - Чуб Т.В.,
04.10.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП "Миколаївський бронетанковий завод" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
В судовому засіданні представник відповідача заявила клопотання про залишення позову ОСОБА_1 без руху відповідно до ст. 187 ЦПК України. В обґрунтування клопотання зазначала, що 09.10.2018 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ДП "Миколаївський бронетанковий завод" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. При подачі позову позивачем не було сплачено судовий збір, посилаючись на вимоги ст. 5 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якої від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Разом з цим станом на 16.10.2018 рік заборгованість по заробітній платі позивачу була повністю погашена. Вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні мають компенсаторний характер, а отже вимогою майнового характеру щодо якої сплачується судовий збір. Таким чином, враховуючи, що вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку не є заробітною платою, позивач повинен сплати судовий збір відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір". Крім того зазначила, що позов ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
04.10.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом за захистом своїх порушених конституційних прав, які виникають з трудових правовідносин, зокрема просив стягнути з ДП "Миколаївський бронетанковий завод" заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Суддя перевіривши відповідність позовної заяви вимогам ст. 175 ЦПК України, ухвалою від 09.10.2018 року відкрив провадження у справі за вищезазначеним позовом.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: 1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
При подачі позову позивачем не було сплачено судовий збір, враховуючи вимоги ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Стаття 43 Конституції України гарантує кожному громадянину право заробляти собі на життя працею та отримувати за це винагороду у вигляді заробітної плати, не нижчої від визначеної законом.
Конституційний Суд України в Рішенні від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначив, що право заробляти собі на життя є невід'ємним від права на саме життя, оскільки останнє є реальним лише тоді, коли матеріально забезпечене.
Стаття 55 Конституції України зазначає, що "кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і проти правних посягань". Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується (ч. 3 ст. 8 Конституції). Право на справедливий судовий розгляд також закріплено Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (ч. 1 ст. 6). Право на справедливий судовий розгляд охоплює і право кожного на доступ до правосуддя.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Таким чином, враховуючи, що вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є наслідком несплати відповідачем заборгованості по заробітній платі, позивач звернувся до суду за захистом порушених трудових прав, які гарантуються Конституцією України суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про залишення позову ОСОБА_1 без руху.
Крім того відповідно до ст. 141 ЦПК України судом при винесенні рішення буде вирішено питання про розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України,
В задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову ОСОБА_1 без руху - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.В.Щербина