Єдиний унікальний номер: 378/183/19
Провадження № 2-а/378/4/19
15.02.2019 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:
головуючого-судді: Гуртовенко Р. В.,
за участю секретаря: Мельник Н.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Ставище Київської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського взводу 1 роти 1 БПП в м. Біла Церква УПП в Київській області ДПП рядового поліції ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
До суду з вказаним позовом звернувся ОСОБА_1, посилаючись на те, що 11 січня 2019 року відповідачем винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу розміром 255 грн. за перевищення швидкості руху в населеному пункті на 32 км/год. Вважає, що дана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки він не вчиняв вказане правопорушення та докази його вчинення відсутні. Так 11 січня 2019 року він рухався трасою М05 Київ - Одеса біля с. Ксавервка був зупинений відповідачем, який повідомив про порушення ПДР України, а саме п. п. 12.4 ПДР України. Він в усній формі надав пояснення, що рухався з допустимою швидкістю, його автомобіль рухався в потоці інших транспортних засобів, які рухалися у попутному та зустрічному напрямках, у зв'язку з чим, він має обґрунтовані підставі недовіряти технічному приладу вимірювання швидкості. Також інспектор поліції не надав документи про повірку та сертифікацію вимірювача та у постанові не вказав на умовне позначення ЗВТ. Вимірювання швидкості руху відповідачем здійснено приладом із функцією фото- та відеофіксації, але не у автоматичному, а у ручному режимі.
Позивач просить суд скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії НК №290612 від 11 січня 2019 року, винесену поліцейським взводу 1 роти 1 БПП в м. Біла Церква УПП в Київській області ДПП рядовим поліції ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Позивач в судове засідання не прибув, до суду надіслав заяву, в якій позовні вимоги підтримує, справу просить розглядати у його відсутність.
Відповідач в судове засідання не прибув, про час, дату і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву до суду від відповідача не надходило.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено слідуючі факти та відповідні їм правовідносини.
11 січня 2019 року відповідачем винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 290612 за ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1, який керуючи 11 січня 2019 року о 10 год. 45 хв. транспортним засобом марки «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_1, трасою М05 Київ - Одеса біля с. Ксавервка порушив п. п. 12.4 ПДР України,тобто перевищив встановлене обмеження швидкості на 32 км/год, якою до останнього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень, що підтверджується копією постанови (а. с. 5).
Згідно із ч. 1 ст. 122 КУпАП правопорушенням є перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину та тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (частини перша, друга, третя і п'ята статті 122). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
При цьому, протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено, зокрема, до компетенції Національної поліції - ч. 2 ст. 258 КУпАП. За ч. 3 вказаної статті протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Згідно ч. 5 ст. 258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
Пункт 1 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015р. за № 1395, визначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.
У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (п. 4 Інструкції).
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).
Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Проте, в суді встановлено, що вимірювання швидкості руху відповідачем було здійснено приладом із функцією фото- та відеофіксації не у автоматичному, а у ручному режимі.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП та п. 10 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015р., поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.
Згідно ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, саме відповідач зобов'язаний довести правомірність накладення ним адміністративного стягнення, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами факту порушення позивачем вимог ОСОБА_3 дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП.
В п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» вказано, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем, всупереч вимогам ч. 2 ст.77 КАС України факт порушення позивачем ОСОБА_3 дорожнього руху та правомірність винесення оскаржуваної постанови не доведено, доказів, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи суду не надано, окрім оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення, яка сама по собі не є доказом.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, а відтак суд вважає, що факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, є не доведеним.
Відповідач не надав в судове засідання при розгляді справи по суті безперечні докази того, що позивач, керуючи транспортним засобом допустив вищевказане адміністративне правопорушення, тоді як саме на нього законом покладено обов'язок доказування вини позивача у скоєнні правопорушення.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має, зокрема право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, вищевказану постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення слід закрити.
Керуючись ст. ст. 122 ч. 1, 222, 245, 251, 252, 256, 258, 283-284 КУпАП, ст. ст. 2, 6, 8, 9, 12, 72, 77, 94, 242-244, 250, 255, 286, пунктом 15.5 Розділу VII „Перехідні положення КАС України (у редакції Закону №2147-VІІІ) КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії НК №290612 від 11 січня 2019 року, винесену поліцейським взводу 1 роти 1 БПП в м. Біла Церква УПП в Київській області ДПП рядовим поліції ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, з накладенням штрафу в розмірі 255 грн., справу про адміністративне правопорушення закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Шостого апеляційного адміністративного суду через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Р. В. Гуртовенко