Справа № 369/14094/18
Провадження № 2/369/103/19
Іменем України
05.02.2019 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Дубас Т.В.
при секретарі - Ріпка Л.Ю.
розглянувши у підготовчому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
В листопаді 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Свої вимоги обґрунтували тим, що з 11 лютого 1977 року ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. З 14 травня 1977 року ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно свідоцтва про право власності від 07 липня 2008 року позивачі по справі та відповідачка ОСОБА_3 стали власника квартири АДРЕСА_1, що в місті Боярка Києво-Святошинського району Київської області, по 1/3 частині кожен.
На даний час ОСОБА_1 належить 2/3 частини квартири АДРЕСА_2, що в місті Боярка Києво-Святошинського району Київської області. Інша 1/3 частини квартири належить ОСОБА_2.
На даний час в квартирі зареєстровані позивачі по справі ОСОБА_1, ОСОБА_2, що підтверджується Довідка від 24.10.2018 року № 5359-5238, Довідка від 24.10.2018 року № 5357-5239, а також відповідачка - ОСОБА_4.
Фактично в спірній квартирі проживає лише ОСОБА_1. Відповідачка ОСОБА_3 з березня 2010 року в спірній квартирі не проживає, вона добровільно виїхала з квартири та забрала свої речі, що підтверджується відповідним актом депутата від 24 жовтня 2018 року.
Вказана квартира необхідна ОСОБА_1 для проживання. Оскільки в належній їй з дочкою квартирі зареєстрована відповідачка, то вона не має можливості в повній мірі реалізувати свої права як співвласника квартири та оформити субсидію.
Тому позивачі просили визнати ОСОБА_3 Павліну такою, що втратила право користування квартирою № 15 будинку № 28 по вулиці Лінійній, що в місті Боярка Києво-Святошинського району Київської області.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.11.2018 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позивачу.
11.12.2018 року позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву на виконання ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.11.2018 року.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.12.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.
Позивач направив до суду письмову заяву, згідно якої просив розгляд справи провести у його відсутності, вимоги позову підтримав, просив розглянути справу в підготовчому судовому засіданні, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Причин неявки суду не повідомлено.
За письмовою згодою позивача суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. ст. 280-281 ЦПК України.
Суд, перевіривши матеріали справи та зібрані в ній письмові докази, приходить до висновку що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення виходячи з наступного.
При розгляді справи судом було встановлено, з 11 лютого 1977 року ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. З 14 травня 1977 року ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно свідоцтва про право власності від 07 липня 2008 року позивачі по справі та відповідачка ОСОБА_3 стали власника квартири АДРЕСА_1, що в місті Боярка Києво-Святошинського району Київської області, по 1/3 частині кожен.
На даний час ОСОБА_1 належить 2/3 частини квартири АДРЕСА_2, що в місті Боярка Києво-Святошинського району Київської області. Інша 1/3 частини квартири належить ОСОБА_2.
Згідно акту депутата № 2/20 від 24 жовтня 2018 року Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області в квартирі АДРЕСА_3 зареєстровано три особи, а саме: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4. Відповідач ОСОБА_3 з березня 2010 року по теперішній час за вказаною адресою не проживає.
Факт непроживання відповідача за адресою: квартира АДРЕСА_4 можуть підтвердити свідки: ОСОБА_6 проживаюча за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_7 проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6.
Ст. ст. 47, 48 Конституції України гарантоване кожному право на житло, ніхто не може бути позбавлений житла.
Згідно ч. 4 ст. 9 ЖК УРСР ніхто не може бути виселений із займаного житлового приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як на підставі і в порядку, передбаченому законом.
Стаття 391 ЦК України передбачає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Так, згідно зі ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Згідно ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.
Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Згідно заяви ОСОБА_3 від 20.12.2018 року вбачається, що відповідачка визнає позовні вимоги у повному обсязі, позов просила розглядати у її відсутність. Заява посвідчена нотаріусом нотаріального округу Санкт-Перербургу та зареєстрована в реєстрі за №78/172-н/78-2018-7-1187.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач втратив право користування жилим приміщенням, добровільно залишивши жиле приміщення і без поважних причин в ньому не проживав більше року, що відповідно до вимог ст. 405 ЦК України дає суду підстави визнати його таким, що втратив право користування житловим приміщенням: квартирою 15 будинку № 28 по вулиці Лінійна в місті Боярка, Києво-Святошинського району Київської області.
Відповідно до абзацу 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації. Тобто правовою підставою для перебування на реєстраційному обліку є проживання чи перебування в житлі за певною адресою.
Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється органом реєстрації на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову.
Відповідно до ст.ст. 203, 235, 321, 328, 391, 405, 717 ЦК України, ст.ст. 60, 69, 70, 71, 72 СК України, та керуючись статтями 4, 5, 12, 76-82, 141, 258-259, 263-265, 274, 275, 279, 268 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_8, ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою № 15 в будинку № 28 по вулиці Лінійній в місті Боярка Києво-Святошнського району Київської області.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, до Київського апеляційного суду або через Києво-Святошинський районний суд Київської області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Т.В. Дубас