Справа № 472/1377/17
1-кп/467/6/19
11.02.2019 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
потерпілих ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9 ,
представників потерпілих ОСОБА_10 ,
ОСОБА_11
перекладача ОСОБА_12
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Арбузинського районного суду клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу у виді домашнього арешту на тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця с. Варче, Гульрінського району, Грузія, громадянина України, грузина, одруженого, освіта середня, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , за даними ОСК МВС України раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 187 КК України
У провадженні Арбузинського районного суду перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 187 КК України.
В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту на тримання під вартою строком на 60 днів.
Клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 13 вересня 2018 року обвинуваченому ОСОБА_6 змінено раніше обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою на домашній арешт строком до 12 листопада 2018 року із забороною ОСОБА_6 зокрема, не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду.
Ігноруючи покладені судом на ОСОБА_6 обов'язків, останній не маючи відповідного дозволу суду, 29 січня 2019 року та 06 лютого 2019 року виїжджав за межі населеного пункту, в якому він проживає до ДУ Миколаївського ПТ ПІ ДМС України, що розташований в с. Мартинівське, Вознесенського району, Миколаївської області.
Прокурор вважає, що зміна запобіжного заходу зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти наступним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме:
- можливість обвинуваченого переховуватися від суду, оскільки вчинив особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна та з метою ухилення від покарання буде переховуватись від суду;
- незаконно впливати на потерпілих та свідків шляхом схилення їх до дачі завідомо неправдивих показань чи їх зміні, чим може перешкоджати встановленню істини у провадженні;
- знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин справи, оскільки майно в цілому та значна кількість грошових коштів не виявлено до цього часу, є підстави вважати, що обвинувачений перебуваючи на волі може знищити або сховати викрадене у недоступному місці;
- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки не працює, іншого доходу окрім прибутку, отриманого від злочинної діяльності, не мав, а тому може вчинити новий злочин.
Прокурор також посилається на наявність суспільного інтересу, що полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків, те що обставини прийняті судом при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою з часом не змінилися, застосування відносно обвинуваченого більш м"якого запобіжного заходу для запобігання ризикам виявилося неефективним, вважає, що є підстави для зміни запобіжного заходу у виді домашнього арешту на тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 .
Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора щодо зміни відносно нього запобіжного заходу на тримання під вартою. Пояснив суду, що дійсно 29 січня 2019 року з 13 до 14 години та 06 лютого 2019 року з 11 до 13 години виїжджав за межі населеного пункту, в якому він проживає до ДУ Миколаївського ПТ ПІ ДМС України, що розташований в с. Мартинівське, Вознесенського району, Миколаївської області, щоб передати продукти харчування ОСОБА_13 , який там утримується. Про це його попросив двоюрідний брат, що проживає в м. Миколаєві. Йому відомо про існування відносно нього заборони залишати своє житло в період часу з 17 години до 07 години наступного дня та обов'язку не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду. За весь час дії запобіжного заходу вигляді домашнього арешту, він обов'язки, покладені на нього судом, не порушував, два-три рази на тиждень, в денний та у вечірній час, про виконання ним обов'язків, його перевіряли працівники поліції та жодного разу зауважень з їх боку на його адресу не було, так як він не давав приводу. Оскільки с. Мартинівське розташоване за 10-15 хвилин їзди на автомобілі від м. Вознесенська, де він живе, не мав наміру та умислу порушувати встановлені судом обов'язки. Також вказав, що коли виїздив до лікарні в м. Миколаїв, то усвідомлював про необхідність взяти про таке дозвіл суду.
Захисник обвинуваченого в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні клопотання прокурора щодо зміни запобіжного заходу у виді домашнього арешту на взяття під варту, оскільки намірів переховуватися від суду та порушувати покладені на обвинуваченого судом обов'язків, останній не мав, виконував їх бездоганно. ОСОБА_6 повністю не розумів, що не тільки в нічний, а і в денний час не можна відлучатися з місця свого мешкання. Вказала, що ОСОБА_6 нетривалий час був відсутній за місцем свого проживання, а тому вказане порушення не є підставою для зміни запобіжного заходу.
Потерпілі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , їх представники ОСОБА_11 , ОСОБА_10 підтримали заявлене прокурором клопотання та просили суд про його задоволення.
Колегія суддів, вислухавши думки учасників судового процесу, дослідивши подане клопотання, приходить до наступного висновку.
Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 13 вересня 2018 року обвинуваченому ОСОБА_6 було змінено раніше обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою на домашній арешт із забороною ОСОБА_6 цілодобово залишати своє житло за адресою: АДРЕСА_2 з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, зокрема, не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду строком до 12 листопада 2018 року. При цьому, судом попереджено обвинуваченого про наслідки порушення обов'язків.
07 листопада 2018 року ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту продовжено до 06 січня 2019 року із встановленням заборони ОСОБА_6 залишати своє житло в період часу з 17 години до 07 години наступного дня.
Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 04 січня 2019 року строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту продовжено до 04 березня 2019 року.
Згідно повідомлень Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області № 2136/59-2019 від 01.02.2019 та № 2666/59-2019 від 07.02.2019 ОСОБА_6 29 січня 2019 року та 06 лютого 2019 року, в порушення обов'язків, покладених на останнього ухвалою Арбузинського районного суду від 04 січня 2019 року, виїжджав до ДУ Миколаївського ПТ ПІ ДМС України, що розташований в с. Мартинівське, Вознесенського району, Миколаївської області.
Відповідно до рапорту заст. начальника СКП Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_14 , ОСОБА_6 , який відповідно до ухвали Арбузинського районного суду Миколаївської області від 04 січня 2019 року перебуває під домашнім арештом до 04 березня 2019 року, 29 січня 2019 року порушив обов'язки встановлені судом та самовільно відлучився із населеного пункту, якому проживає без дозволу суду, виїхав до в с. Мартинівське, Вознесенського району, Миколаївської області з метою відвідування та надання передачі продуктів харчування ОСОБА_13 .
Відповідно до рапорту начальника сектору моніторингу Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_15 , встановлено факт порушення ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту відповідно до ухвали Арбузинського районного суду Миколаївської області від 04 січня 2019 року в частині покладеного обов'язку не відлучатися із населеного пункту, якому проживає без дозволу суду, 06 лютого 2019 року виїхав до ДУ Миколаївського ПТ ПІ ДМС України розташованого в с. Мартинівське, Вознесенського району, Миколаївської області.
Дане підтверджується копією заяви ОСОБА_6 на здійснення ним 29 січня 2019 року продуктової передачі громадянину Грузії ОСОБА_13 , який утримується в Миколаївському ПТ ПІ, копією журналу відвідувань ДУ Миколаївського ПТ ПІ ДМС України, де видно, що ОСОБА_6 29 січня 2019 року з 15 год. 05 хв. до 15 год. 33 хв. здійснював передачу продуктів ОСОБА_13 .
Враховуючи викладене, суд вважає встановленим наявність порушення обвинуваченим ОСОБА_6 обов'язку, визначеного ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 04 січня 2019 року, а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду, яке виразилось у тому, що ОСОБА_6 вдень 29 січня 2019 року та 06 лютого 2019 року виїжджав з населеного пункту, де він проживає - м. Вознесенськ Миколаївської області до с. Мартинівське, Вознесенського району, Миколаївської області без дозволу суду.
Проте, порушення обвинуваченим обов'язків, покладених на нього судом при обранні запобіжного заходу не є безумовною підставою для зміни запобіжного заходу на більш суворий.
Так, відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 200 КПК України, прокурор має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.
У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов'язково зазначаються обставини, які: 1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; 2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.
Виходячи з положень ст. 178 КПК України, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів є однією з обставин, що має бути врахована судом при визначенні йому запобіжного заходу.
Таким чином, порушення ОСОБА_6 умов застосованого до нього запобіжного заходу є підставою для звернення прокурора до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу.
Вирішення клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу, виходячи з положень ч. 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
У відповідності до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 13 вересня 2018 року при зміні ОСОБА_6 раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт, як ризик, передбачений ст. 177 КПК України судом визначено можливість обвинуваченого переховуватися від суду.
Також, в подальшому, при продовженні строк у дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого, в ухвалах суду від 07 листопада 2018 року та 04 січня 2019 року суд зазначав про наявність саме цього ризику. При цьому судом визнано достатнім для запобігання зазначеному ризику застосувати до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Твердження прокурора про виникнення інших ризиків: незаконно впливати на потерпілих та свідків; можливість знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин справи; вчинити інше кримінальне правопорушення, суд вважає необґрунтованим, оскільки вони не підтверджені та не доведені відповідними доказами.
Щодо посилання прокурора в клопотанні про наявність суспільного інтересу, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, то таке не є підставою для зміни запобіжного заходу, крім того, питання щодо наявності суспільного інтересу у даному кримінальному провадженні вже було враховано судом при зміні запобіжного заходу на домашній арешт в ухвалі суду від 13 вересня 2018 року.
Враховуючи, що вчинене обвинуваченим порушення встановленого обов'язку мало місце протягом нетривалого часу, обвинувачений був відсутній за місцем проживання протягом однієї - двох годин у денний час, коли йому не було заборонено залишати своє житло, виїзд обвинуваченого відбувся у межах Вознесенського району, при цьому ОСОБА_6 належним чином виконує інші процесуальні обов'язки, визначені ухвалами суду та нормами КПК України, не вчиняє будь-яких дій, направлених на здійснення переховування від суду або неявки до суду, впливу на свідків та потерпілих, суд вважає, що таке порушення не являється підставою для зміни обвинуваченому запобіжного заходу у виді домашнього арешту на тримання під вартою, а тому у задоволенні клопотання прокурора слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 369, 370, 376 КПК України, колегія суддів
В задоволенні клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на тримання під вартою відносно ОСОБА_6 - відмовити.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 15 лютого 2019 року о 08 год. 00 хв.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її проголошення. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінального процесуального Кодексу України.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3