справа № 361/7665/18
провадження № 2-а/361/109/19
05.02.2019
Іменем України
05 лютого 2019 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого суддіОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до інспектора роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у Житомирській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_4 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
До суду звернувся ОСОБА_3 із вищевказаним позовом до Інспектора роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у Житомирській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_4 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування своєї позовної заяви ОСОБА_3 посилається на те, що постановою у справі про адміністративне правопорушення від 31.10.2018 року, яка винесена інспектором роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у Житомирській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_4притягнуто позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у сумі 510 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП. Вказана постанова винесена з порушенням норм Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою КМУ від 27.06.2007 року № 879, відсутні докази, на яких ґрунтується висновок посадової особи про встановлення факту вчинення правопорушення, що в цілому свідчить про відсутність належного обґрунтування наведених в оскаржуваній постанові обставин та їх доведеність допустимими доказами. Також при винесенні даної постанови було грубо порушено його права, передбачені ст. 268 КУпАП.
З огляду на викладені вище обставини, позивач просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ЕАВ № 704278 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП.
У судове засідання позивач ОСОБА_3 не з'явився, про місце, час та дату судового засідання повідомлявся належним чином. У прохальній частині адміністративного позову просив розглядати справу за його відсутності в порядку письмового провадження.
Відповідач у судове засідання також не з'явився, про місце, час та дату судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив. Будь-яких пояснень по суті позову чи заперечень проти позовних вимог до суду не надіслав.
Дослідивши наявні матеріали справи, судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Із матеріалів справи вбачається, що 31 жовтня 2018 року інспектором роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у Житомирській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_4складено відносно водія ОСОБА_3 постанову серії ЕАВ № 704278 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (а.с. 8).
Зі змісту вищевказаної постанови вбачається, що 31 жовтня 2018 року о 14 год. 37 хв. на 87 км Київ-Чоп водій, ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки TGА 33. 480, н.з. AI 6097 ЕА, перевозив вантаж, який за шириною становив більш ніж
2,6 м, чим порушив п. 22.5 ПДР, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене
ст. 132-1 КУпАП. Даною постановою застосовано до ОСОБА_3адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч. 2 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою КМ України № 30 від 18.01.2001 р., передбачено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Згідно ч.1 ст.132-1 КУпАП порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб'єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 22.5 ПДР України затверджених постановою КМ України № 1306 від 10.10.2001р., за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Водночас у постанові серії ЕАВ № 704278 від 31.10.2018 р. вказана ширина вантажу більше ніж 2,60 м (а.с. 8). При цьому, відповідачем не зазначено найменування приладів, які використовувалися для таких вимірювань. Позивач у позовній заяві вказав, що інспектор вимірів габаритів вантажу належним чином не проводив.
Таким чином, під час винесення спірної постанови відповідачем не було визначено конкретного розміру вантажу, перевезення якого здійснював позивач.
Процес визначення розмірів великогабаритних (великовагових) вантажів передбачений Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою КМ України № 879 від 27.06.2007 р. «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування».
Зокрема, габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів (п.1).
Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів (п.6).
Вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.
Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю визначаються Мінінфраструктури (пп.12-14).
За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних (п.20).
Матеріалами справи стверджується, що керований позивачем транспортний засіб та вантаж не проходили габаритно-вагового контролю в пунктах габаритно-вагового контролю із використанням вимірювального і зважувального обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю.
За таких обставин правові підстави для віднесення керованого позивачем транспортного засобу і вантажу до великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів є відсутніми.
Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В оскаржуваній постанові відсутні посилання на жоден із цих доказів, які передбачені ст.251 КУпАП.
Відповідно до частини першої статті 268 КУпАП - особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу можу бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За змістом статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідачем не подано до суду доказів та не зазначено обставин, які підтверджують наявність складу правопорушення та спростовують пояснення позивача ОСОБА_3, викладені в адміністративному позові, які б дозволили вказати на достовірність обставин викладених у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності позивача, а тому спростувати пояснення позивача немає можливості, і будь-які сумніви з приводу наявності вини водія транспортного засобу трактуються на користь водія, оскільки наявні у справі докази, зокрема постанова не дає підстав для висновку про скоєння ОСОБА_3 правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП.
При цьому, незважаючи на заперечення позивачем своєї вини, відповідач, як суб'єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення та спростувати свідчення позивача, тобто не тільки зафіксувати його шляхом складення постанови, однак такі докази відсутні.
Отже, законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.
Разом з тим відповідач у судове засідання не з'явився, на виклики до суду не реагує, письмових заперечень та доказів, які б спростували доводи позивача суду не надав, правомірність своїх дій суду не довів.
На підставі наведеного, відповідачем неправомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП; складена інспектором поліції постанова за наведених обставин не можна вважати належним і допустимим доказом по справі.
Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 251, 268, 280, 289 КУпАП, ст.ст. 72 - 79, 242 - 246, 255, 295 КАС України, суд, -
Позов задовольнити.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ № 704278 від 31 жовтня 2018 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення ним правопорушення, передбаченого
ст. 132-1 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач - ОСОБА_3, паспорт серії ВМ 963138, виданий 27 грудня 2000 року Житомирським РВ УМВС України в Житомирській області, адреса реєстрації місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1., смт Велика Димерка,
вул. Квітнева, буд. 27.
Відповідач - Інспектор роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у Житомирській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_4, адреса місцезнаходження: 10031, м. Житомир, вул. Покровська, буд. 96.
Суддя Н.М. Петришин