465/620/19
2-з/465/32/19
"12" лютого 2019 р. Суддя Франківський районний суд м. Львова ОСОБА_1 розглянувши заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 з участю третьої особи Франківського районного відділу Державної міграційної служби України про визнання таким, що втратив право користуватись житлом, -
позивач ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 про визнання таким, що втратив право користуватись житлом.
Крім того, позивач звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, шляхом заборони ОСОБА_3 здійснювати реєстрацію місця проживання будь-яких осіб у квартирі № 34 будинку № 69 на вул.Княгині Ольги в м.Львові. Свою заяву мотивує тим, що позивачем подано позов про визнання відповідача ОСОБА_3 таким, що втратив право користуватись житлом. Відповідач до часу відчуження квартири на користь позивача проживав в ній як член сім'ї власника. Після переходу права власності на нерухоме майно відповідач в розумінні ст.64 Житлового кодексу України втратив статус члена сім'ї власника. Окрім того, разом сторони не проживають більше 15 років, відповідно спільне господарство не ведеться та їх не поєднують спільні побутові інтереси. Позивачу стало відомо, що відповідач з дружиною чекають дитину і має намір зареєструвати в квартирі, що належить позивачу на праві власності, дитину. Відповідач не є членом сім'ї позивача, в квартирі не проживає, а відмовляючи в проханні знятись з реєстрації, порушує її право вільно та безперешкодно користуватись та розпоряджатись належним мені майном. Реєстрація місця проживання малолітньої дитини зробить неможливим реалізацію права позивача на розпорядження її майном. Просить заяву задовольнити.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Забезпечення позову - це заходи припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, і повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову, які направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення суду.
У відповідності до вимог ч.2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Згідно з п.1 та 2 ч.1ст.150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб та забороною вчиняти певні дії
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У відповідності до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 про визнання його таким, що втратив право користуватись житлом, а саме квартири АДРЕСА_1.
З метою забезпечення виконання рішення суду позивач звернувся із заявою про забезпечення позову, мотивуючи її тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Враховуючи підстави позову та обставини справи, з яких вбачається, що між сторонами дійсно виник спір, предметом позову є визнання відповідача ОСОБА_3 таким, що втратив право користуватись квартирою №34 по вул. Кн.Ольги, 69 у м.Львові, обґрунтування та аргументованість позивачем заяви про забезпечення позову, вид забезпечення позову, зазначені у заяві причини необхідності забезпечення позову, суд приходить до висновку, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки невжиття заходів по забезпеченню позову може призвести до відчуження майна, внаслідок чого виконання можливого рішення суду про задоволення позову буде суттєво утруднене чи неможливе. Заява про забезпечення позову достатньо мотивована, у ній зазначені причини, у зв'язку з якими виникла необхідність забезпечення позову.
Як передбачено положеннями частини 7 статті 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.
Станом на час розгляд судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. .1-18,149-150,153,154,157 Цивільного процесуального кодексу України, п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, -
заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 з участю третьої особи Франківського районного відділу Державної міграційної служби України про визнання таким, що втратив право користуватись житлом - задовольнити.
Заборонити ОСОБА_3 здійснювати реєстрацію місця проживання будь-яких осіб у квартирі № 34 будинку № 69 на вул.Княгині Ольги в м.Львові.
Дані стягувача: ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН №2658317320, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2).
Дані боржника: ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН №2839209036, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2).
Ухвала підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Виконання ухвали суду покласти на Франківський відділ державної виконавчої служби м. Львів головного територіального управління юстиції у Львівській області.
Строк пред'явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову 3 (три) роки.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Суддя Мартьянова С.М.