Справа № 2-а-940/11
09 червня 2011 р. Червоноградський міський суд Львівської області в складі судді Новосада М.Д., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Червонограді про визнання неправомірними дій відповідача і виплату соціальної допомоги як дитині війни, -
Позивач звернувся до Червоноградського міського суду Львівської області з позовом в якому просить визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку доплати до пенсії відповідно до вимог ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату щомісячної соціальної допомоги відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”за період з 1.01.2006 року по даний час з врахуванням компенсації втрати частини доходів і надалі нараховувати щомісячно допомогу у вигляді надбавки до пенсії визначеної даним Законом. Стягнути в його користь судові витрати.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що має статус “дитини війни”в розумінні Закону України “Про соціальний захист дітей війни”і має право на пільги, передбачені цим Законом. Зокрема, посилаючись на статтю 6 згаданого Закону України, вона має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Позивач також вказала, що дії відповідача щодо невиплати підвищення до пенсії є протиправними та грубо порушують його законні права.
Згідно ст. 183-2 ч.4 КАС України справу слід розглянути без виклику сторін в порядку скороченого провадження.
Оцінивши заявлені позивачем обставини, суд вважає їх достатніми для прийняття рішення з огляду на наступне.
У відповідності до ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, який набув чинності з 1 січня 2006 року, дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Як передбачено ст.ст. 6, 7 вказаного Закону дітям війни пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок Державного бюджету України.
Відповідач у встановлений законодавством строк надав суду письмові заперечення на позов, в яких просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, оскільки відсутній механізм реалізації положень ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Законодавством України не визначено поняття “мінімальна пенсія за віком”як розрахункової величини для підвищення пенсії, так як ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У 2008 році п.41 розд. ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”ст. 6 Закону викладено в новій редакції, згідно якої дітям війни виплачується підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, що складало 10% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність. ОСОБА_1 доплата виплачувалась позивачці у повному обсязі. Просить відмовити у задоволенні позову.
Пунктом 12 ст. 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”, дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”на 2007 рік зупинено. Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року положення п. 12 ст. 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”визнані неконституційними, а тому на підставі ч. 2 ст. 152 Конституції України втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. ОСОБА_1 рішення зворотної дії у часі немає.
Згідно п.п. 2 п. 41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”від 28.12.2007 року, ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, викладено в новій редакції, згідно якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Частиною 4 ст. 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”від 22.10.1993 року визначено, що учасникам війни пенсії підвищуються на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року п.п. 2 п. 41 розділу II Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”від 28.12.2007 року визнано неконституційним.
Судом встановлено, що з 1 січня 2008 року позивачеві підвищено пенсію на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на підставі ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. А з 22 травня 2008 року, на підставі рішення Конституційного Суду України перерахунок пенсії з урахуванням ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”позивачу не проводився.
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто, посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не може бути прийняте до уваги, оскільки у справі “Кечко проти України”Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Відповідно до п. 1, 3, 15 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою КМУ від 24.10.2007 року Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, одним з основних завдань якого є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Що стосується періоду, за який необхідно здійснити перерахунок пенсії позивачу, то суд приходить до наступного.
В своїх вимогах позивач просить здійснити перерахунок доплати до пенсії з 1.01.2006 року по даний час з врахуванням компенсації втрати частини доходів і надалі нараховувати щомісячно допомогу у вигляді надбавки до пенсії визначеної ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Стягнути в його користь судові витрати.
Позовну заяву подано ним до суду 24.05.2011р.
Таким чином відповідно до ст. 99 ч. 2 КАС України позивачем порушено шестимісячний строк звернення до суду.
Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 25.05.2011р, позовні вимоги в частині проведення перерахунку пенсії за період з 01.01.2006 р. по 23.11.2010 р., залишено без розгляду.
З огляду наведеного до задоволення підлягають вимоги позивача заявлені в межах строку позовної давності, тобто з 23.11.2010 р.
Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що викладені в позовній заяві вимоги підлягають до часткового задоволення.
Суд вважає за необхідне зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді здійснити перерахунок та виплату щомісячного підвищення до пенсії позивачу, починаючи з 23.11.2010 року, відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу -відповідно до тієї частини вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено. З урахуванням вимог ст. 7 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, якою передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України. Тому, вимоги позивача про стягнення сплаченої суми судового збору підлягають задоволенню та повинні бути присуджені з Державного Бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись: ст. 22 Конституції України, ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст.ст.11, 69-71, 160, 162, 183-2, 186, 256 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області про визнання неправомірними дій відповідача та зобов'язання провести перерахунок пенсії -задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області здійснити перерахунок та виплату щомісячної соціальної допомоги ОСОБА_1 до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”з врахуванням ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”та виплачених сум, починаючи з 23.11.2010 р., і надалі до зменшення розміру допомоги встановлених законодавством.
Стягнути з Державного Бюджету України в користь ОСОБА_1 1 ( одна ) грн. 70 коп., судових витрат.
В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя: М. Д. Новосад