465/151/19
2-а/465/339/19
Іменем України
13.02.2019 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
Головуючого-судді Кузь В. Я.
за участі секретаря судових засідань- Янковської С. Ю.
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора УПП у Львівській області Кукулевського Анатолія Анатолійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАВ № 825258 від 29.12.2018 року та закриття провадження у справі,-
Позивач звернувся в суду з позовом до відповідача про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАВ № 825258 від 29.12.2018 року та закриття провадження у справі.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що постановою серії ЕАВ № 825258 від 29.12.2018 року його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. Так, згідно з оскаржуваною постановою, останній 29.12.2018 року об 12 год. 36 хв. на 530 км автодороги Київ-Чоп М-06 рухався зі швидкістю 94 км/год, при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості в межах населеного пункту, чим порушив п. 12.4 ПДР України. Вважає вказану постанову такою, що винесена з порушенням вимог законів, оскільки правил дорожнього руху не порушував, після зупинки автомобіля інспектор не надав жодних доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Окрім цього, інспектором у порушення ст. 268 КУпАП не роз'яснено йому прав як особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, та прав, передбачених ст. 63 Конституції України. Вважає, що при винесенні оскаржуваної постанови порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачений ст. 279 КУпАП, що значно обмежило його право на всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи. У зв'язку з чим, просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження по справі.
Ухвалою від 21.01.2019 року призначено спрощений порядок розгляду справи.
Позивач в судове засідання не прибув, подав до суду заяву про розгляд справу у його відсутності, позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві, просить заяву задовольнити.
З'ясовано, що відповідач будучи належним чином повідомлений про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, відзиву на позов до суду не подав.
Судовий розгляд здійснювався за відсутності учасників справи в порядку письмового провадження без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 4 ст. 229 КАС України.
Згідно ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково з огляду на таке.
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ № 825258 від 29.12.2018 року, винесеною інспектором УПП у Львівській області майором поліції ОСОБА_2, позивача ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. /аркуш справи 9/.
Зі змісту постанови випливає, що ОСОБА_1 29.12.2018 року об 12 год. 36 хв., керуючи автомобілем марки «VOLKSWAGEN PASSAT», д. н.з. ВК 1885 СЕ, на 530 км автодороги Київ-Чоп М-06, рухався зі швидкістю 94 км/год, при цьому, перевищив встановлене обмеження швидкості в межах населеного пункту на 44 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР України. Швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості TruCam, серійний номер ТС0000750.
Статтею 19 Конституції України, визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст. 9 КУпАП, передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 ст. 122 КУпАП, визначено відповідальність, серед іншого, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
Згідно з п. 12.4 ПДР України, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Так, для позначення початку населеного пункту, в якому діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах, застосовується знак 5.45 «Початок населеного пункту», який встановлюється на фактичній межі забудови, яка прилягає до дороги.
Як випливає з оскаржуваної постанови, у такій зазначено про перевищення позивачем на 530 км автодороги Київ-Чоп М-06 встановленого обмеження швидкості в межах населеного пункту на 44 км/год, чим порушено п. 12.4 ПДР України. Проте, назва населеного пункту в постанові відсутня.
Статтею 251 КУпАП, визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Однак у даній адміністративній справі відповідач жодних доказів (матеріалів фото- та відео фіксації, протоколу огляду місця події на підтвердження факту, що правопорушення дійсно мало місце, схеми руху автомобіля, пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності), які встановлювали б факт вчинення позивачем вказаних правопорушень, не надав.
З огляду на наведене, а також те, що позивач в своєму позові категорично заперечив свою вину у вчиненому правопорушенні, а відповідачем жодними доказами не спростовано наведених позивачем обставин та не доведено його винуватість у даному адміністративному правопорушенні, шляхом подання доказів, на підставі яких можна було б встановити наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення та його винуватість у вчиненні такого, суд дійшов висновку про те, що оскаржувана постанова є протиправною, внаслідок чого підлягає скасуванню.
Разом з тим, суд вважає безпідставними позовні вимоги позивача про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно позивача, оскільки відповідно до ст. 284 КУпАП, вирішення питання про закриття провадження у справі по адміністративне правопорушення належить до компетенції органу, що приймав рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Судові витрати належить стягнути із відповідача відповідно до вимог ст. 139 КАС України.
На підставі наведеного, керуючись статтями 9, 122, 245, 251, 280 КУпАП, статтями 9, 72-74, 77, 229, 242, 244-246, 286 КАС України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Постанову серії ЕАВ № 825258 від 29.12.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, - скасувати.
Стягнути з бюджетних асигнувань управління патрульної поліції у м. Львові Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (79053, м. Львів, вул. Перфецького, 19) на користь держави судові витрати в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Франківський районний суд м. Львова шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 13 лютого 2019 року.
Суддя В. Кузь