Справа № 364/1448/18
Провадження № 2/364/58/19
15.02.2019 року, Володарський районний суд Київської області, в складі:
головуючого судді Моргун Г. Л.,
за участі секретаря судового засідання Сіваченко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в смт Володарка, справу за позовом
ОСОБА_1
(РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1 засоби зв'язку: № тел. НОМЕР_2)
до ОСОБА_2
(АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_3)
про зменшення розміру аліментів,
29.11.2018 року позивач звернувся до суду із названою позовною заявою, вказуючи, що за рішенням Володарського районного суду Київської області з нього на користь відповідача стягуються аліменти на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ј частки доходів щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26.11.2009 року і до досягнення дитиною повноліття. Окрім того за рішенням Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 11.07.2014 року з нього стягуються аліменти на утримання ОСОБА_4 в розмірі ј частини доходів, щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12.06.2014 року і до досягнення дитиною повноліття.
Позивач, посилаючись на те що в даний час його матеріальне становище погіршилося, він ніде не працює, постійного джерела доходів не має та на ст.ст. 182, 192 СК України, ст.ст. 4, 175-177, 274-279 ЦПК України, просить суд зменшити розмір аліментів, що підлягають утриманню з нього ОСОБА_1, за рішенням Володарського районного суду Київської області від 08.12.2009 року на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3, у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлена. Своєю письмовою заявою просить суд розгляд справи провадити без її участі. Позовні вимоги визнає ( а.с.59).
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступних підстав.
-Судом встановлено, що ОСОБА_1 має двох дочок:
-ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2;
-ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.5,6).
За рішенням Володарського районного суду Київської області від 08.12.2009 року з позивача на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі ј частки доходу(заробітку), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи 26.11.2009 року і до повноліття дитини ( а.с.25-26).
Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що в зв'язку зі зміною його матеріального становища він вимушений звернутися до суду з вимогою про зменшення позовних вимог, а саме того, що він в даний час ніде не працює та не отримує ніяких доходів на підтвердження чого він надав суду :
-довідку № 680 від 04.10.2018 року управління соціального захисту населення Володарської РДА, що він на обліку не перебуває та ніяких видів допомог не отримує;
-довідку № 600 від 04.10.2018 року Володарського відділу Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про те, що він пенсії не отримує;
-витяг з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що вказує, що він не працює, починаючи з 14.05.2013 року;
-лист № 02-23/193 від 04.10.2018 року Володарського районного центру зайнятості, яким стверджено, що позивач протягом останніх шести місяців на обліку в центрі зайнятості не перебував;
-відомості є Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДФС України про суми виплачених доходів про відсутність інформації про наявність доходів у ОСОБА_1 за період часу з 01.01.2018 по 30.06.2018 року (а.с. 10-17).
Окрім того позивач зазначає, що у нього на утриманні перебуває донька ОСОБА_4 на утримання якої з нього за рішенням Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 11.07.2014 року стягуються аліменти в розмірі ј частини доходів, щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12.06.2014 року і до досягнення дитиною повноліття.
У судовому засіданні позивач вказав, що станом на тепер він влаштувався на роботу, отримує заробітну плату у розмірі - 10000 тисяч гривень, однак вказаних обставин письмовими доказами ствердити не може так як і ту обставину , що він хворіє та потребує лікування та коштів для цього.
Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позову виходячи з наступних підстав.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч.ч. 7, 10 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).
Згідно вимог ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним, а тому у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Так, встановлено, що позивач почав працювати, однак сума його доходу не дає йому можливості сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі, оскільки на його утримання перебуває двоє дітей на яких з нього стягуються аліменти по ј частці заробітку.
Таким чином, судом встановлено, що з моменту постановлення рішення Володарського районного суду Київської області від 08.12.2009 року про стягнення аліментів з позивача на користь відповідача його матеріальний стан суттєво змінився.
Відповідно до ст. 183 та ст. 184 СК України, за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України).
Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеній у справі № 6-143цс13 від 05 лютого 2014 року, з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до наведених вище положень закону, зміна розміру аліментів можлива за наявності доведених в судовому порядку обставин, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із сторін. Тобто розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві.
Таке утримання є безумовним, оскільки Закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов'язку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є батьки працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини, а також приймаючи до уваги положення ч. 2 ст. 182 СК України, відповідно до яких мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд приходить до висновку про можливість зменшення розміру аліментів, призначених рішенням Володарського районного суду Київської області від 08.12.2009 року, але при цьому не менше ніж визначено чинним законодавством.
Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч. 2 ст. 18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання. При цьому, Розділом VI ЦПК України регулюються процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб).
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України» при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Отже суд приходить до висновку про відкликання виконавчого листа № 2-521,2009, після набрання даним рішенням суду законної сили.
Суд вважає, що обставини викладені позивачем в обґрунтування позовних вимог щодо зменшення розміру аліментів є підтвердженими, а саме наявності у нього двох неповнолітніх дітей, на яких він сплачує аліменти.
Судом, також, прийнято до уваги, що обов'язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття покладено на обох батьків.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, суд вважає можливим задовольнити позов.
Керуючись ст.ст. 7, 141, 180-184, 192 СК України, ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 258, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - задовольнити повністю.
Зменшити розмір аліментів та стягувати з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_3) на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти в розмірі 1/6 частини з усіх видів доходу (заробітку) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з дня набрання рішенням законної сили та до повноліття дитини.
Припинити з часу набрання рішенням законної сили стягнення аліментів з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) за виконавчим листом № 2-521, 2009 та відкликати виконаний виконавчий лист виконаний станом на час набрання рішення суду законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Володарський районний суд Київської області.
Суддя Г. Л. Моргун