Справа № 457/123/19
провадження №1-кп/457/43/19
12 лютого 2019 року м.Трускавець
Трускавецький міський суд Львівської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Трускавці кримінальне провадження № 457/123/19 (провадження1-кп/457/43/19) про вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019140140000017 від 17.01.2019 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Трускавця. Львівської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого,зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого відповідно до ст. 89 КК України, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
Судом визнано доведеним, що ОСОБА_3 , 17.01.2019 року, приблизно о 12 год. 00 хв., повідомивши завідомо неправдиву інформацію ОСОБА_5 про те, що металеві міжкімнатні двері з коробкою, двоє дверей від автомобіля марки «УАЗ» та металева ємкість для транспортування будівельних сумішей належать йому, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, поєднане із проникненням у приміщення, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, через відчинені двері, проник в приміщення котельні, яка розташована на АДРЕСА_2 та належить відділу освіти Трускавецької міської ради, звідки таємно викрав металеві міжкімнатні двері з коробкою вартістю 350 гривень, які належать відділу освіти Трускавецької міської ради, двоє дверей від автомобіля марки «УАЗ» вартістю 200 гривень кожні та металеву ємкість для транспортування будівельних сумішей вартістю 275 гривень, які належать ОСОБА_6 , чим завдав потерпілим ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 1250 гривень та відділу освіти Трускавецької міської ради на загальну суму 450 гривень.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), поєднаному з проникненням у приміщення, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, однак відмовився від дачі поясненнь відповідно до ст. 63 Конституції України.
Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду від нього надійшла заява, в якій він просить проводити розгляд справи у його відсутності, не заперечує щодо судового розгляду згідно ч. 3 ст. 349 КПК України, з приводу міри покарання покладається на думку суду.
Представник потерпілого ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду від нього надійшла заява, в якій він просить проводити розгляд справи у його відсутності, не заперечує щодо судового розгляду згідно ч. 3 ст. 349 КПК України, з приводу міри покарання покладається на думку суду.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 185 КК України доведена зібраними органом досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, які учасники судового провадження не оспорювали та вважали їх дослідження в судовому засіданні недоцільним. Судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності та істинності їх позицій відсутні.
Заслухавши думку учасників судового провадження, роз'яснивши їм зміст ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин і визнає фактичні обставини доведеними наявними у матеріалах кримінального провадження доказами.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення доведена повністю, а його неправомірні дії слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив умисне таємне, викрадення чужого майна (крадіжку) із проникненням до іншого володіння особи.
Доведеність вини і така кваліфікація дій обвинуваченого в суду не викликає сумнівів.
При призначенні покарання обвинуваченому, суду слід суворо дотримуватись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що мета покарання засудженого є його виправлення, перевиховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів.
В даній справі, суд, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 при виборі останньому заходу примусу і порядку його відбування разом зі ступенем тяжкості вчиненого злочину, враховує дані про особу обвинуваченого та всі інші обставини, які відповідно до положень КК України, у тому числі статей 66, 67 цього Кодексу, впливають на вибір заходу примусу та порядок його відбування.
При цьому до обставини, яка пом'якшує покарання, суд відносить щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу обвинуваченого, а саме те, що він на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, по місцю проживання характеризується посередньо, у потерпілих відсутні будь-які претензії матеріального чи морального характеру, раніше не судимий відповідно до ст. 89 КК України, тому суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції частини статті, за якою він притягується до кримінальної відповідальності у виді позбавлення волі з випробуванням, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових злочинів у майбутньому.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Поцесуальні витрати у даній справі відсутні.
Майно, на яке накладено арешт, відсутнє.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, ст. 75, ст. 76, ч. 3 ст.185 КК України, суд-
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки.
На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік, якщо він протягом встановленого іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає обов'язки покладені на нього судом.
На підставі частини 1 статті 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:
1)Періодично з'являтися для реєстрації до органу з питань пробації;
2)Повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання.
Іспитовий строк рахувати з дати проголошення вироку.
Речові докази:
- DVD-R диск з вмістом на ньому відео-файлів із відеозаписами з камер спостереження на території підсобного приміщення на АДРЕСА_3 , який прилучено до матеріалів кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження;
- 2 металічних дверей (пара) від автомобіля марки "УАЗ", які знаходяться в камері зберігання речових доказів Трускавецького ВП Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області повернути потерпілому ОСОБА_6 ;
- металеві двері з коробкою від них, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Трускавецького ВП Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області повернути відділу освіти Трускавецької міської ради.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Трускавецький міський суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію.
Суддя: ОСОБА_1