ЄУН 193/207/19
Провадження № 2/193/222/19
12 лютого 2019 року сел. Софіївка
Суддя Софіївського районного суду Дніпропетровської області Шумська О.В., перевіривши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Позивач звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК України. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов, зокрема ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
В той же час, дана позовна заява підлягає залишенню без руху оскільки подана без додержання вимог викладених у ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Так, у порушення п. 3 ч. 3 ст.175ЦПК України позовна заява не містить обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються.
Суд звертає увагу, що позивачем, у відповідності до п. 3 ч. 3 ст.175ЦПК України у позовній заяві повинно бути зазначено обґрунтований розрахунок, тобто такий, що містить обчислення, порядок нарахування сум (множення, додавання, нарахування процентів та інше) та підстави такого нарахування, передбачені законом або умовами угоди.
Між тим, приєднавши до позовної заяви в якості самостійного додатку документ під назвою «розрахунок заборгованості», замість зазначення саме обґрунтованого розрахунку у позовній заяві, представником позивача складено та підписано позовну заяву, яка не відповідає вимогам щодо змісту позовної заяви.
Суд, також звертає увагу, що згідно вимог ст. 177 ЦПК України, необхідно зробити висновок, що до позовної заяви позивачем мають бути долучені клопотання, заяви, документи, що підтверджують докази сплати/звільнення від судового збору, документи, що підтверджують повноваження представника позивача, а також, докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Однак, долучений до позовної заяви документ під назвою «розрахунок заборгованості» є лише відображенням набору цифр і не може вважатись обґрунтованим розрахунком, та не може слугувати доказом розміру грошових вимог позивача до відповідача.
Крім того, у порушення ч. 4 ст. 177ЦПК України до позовної заяви не долучено документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Як вбачається із позовної заяви до додатків долучених до неї, на підтвердження сплати судового збору представником позивача долучено платіжне доручення.
Між тим, вказаний документ не є належним підтвердженням сплати судового збору з огляду на наступне.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення, що відповідає пункту 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22 (додаток № 2 до постанови).
Так відповідні документи (платіжні документи) мають подаватись до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору. Вказаний висновок суду, також, кореспондується із роз'ясненнями наданими у п. 26 Постанови від 17.10.2014№ 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».
Як вбачається безпосередньо із долученого представником позивача платіжного доручення, останнє в порушення зазначених вище приписів не містить штампу/печатки банку, а тому, не може бути визнане судом належним доказом сплати судового збору.
Крім того, в позовній заяві позивач зазначає про надання відповідачу кредитних коштів в розмірі 4000,00 грн., не надаючи доказів на підтвердження вказаного факту, оскільки анкета-заява не містить вказаного кредитного ліміту, а до позову не надано довідки про наданий кредитний ліміт та його розмір.
Крім того, розрахунок заборгованості відповідача підписаний від імені позивача невизначеною особою, без зазначення її прізвища, ім'я та по батькові та посади.
Окрім того, для всебічного, повного розгляду справи та винесення обґрунтованого рішення, позивачу необхідно надати наступні документи (належним чином засвідчені копії), у тому числі екземпляр для відповідача:
-підтвердження про отримання платіжної картки відповідачем;
-документ про зарахування грошових коштів на картковий рахунок відповідача;
-інформацію про строк дії картки, її перевипуск, заміну тощо.
Також, слід звернути увагу, що ч.3ст.58 ЦПК України передбачено, що юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до ст. 1312 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
У відповідності до підпункту 11 пункту 161 Перехідних положень Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Дана справа є малозначною.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 62 ЦПК України встановлено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, в тому числі, довіреністю фізичної або юридичної особи.
Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом)посадової особи, уповноваженої на це законом,установчими документами,що відповідає приписам ч. 3 ст. 62 ЦПК України. Як вбачається із копії довіреності, наданої представником позивача, остання підписана першим заступником голови правління банку ОСОБА_2, яка діяла на підставі наказу АТ КБ «ПРИВАТБАНК» «Про делегування права видавати довіреності від імені банку» та яка уповноважила юрисконсульта ОСОБА_3 на підписання позовних заяв, засвідчення копій документів, тощо. Проте, жодного документу на підтвердження наявності таких повноважень у ОСОБА_2 суду не надано.
Отже,в порушення ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача юрисконсультом ОСОБА_3, не додано довіреності чи іншого документу, що підтверджує повноваження ОСОБА_2, якою було уповноважено юрисконсульта ОСОБА_3 підписувати позовну заяву, засвідчувати копії документів, тощо.
В той же час, відповідно до ч. 1ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене суддя приходить до висновку, що позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, що відповідає вимогам ст. 185 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, залишити без руху, повідомивши позивача по справі про необхідність усунути вищенаведені в мотивувальній частині ухвали недоліки позову у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню.
Суддя: О.В.Шумська