Справа № 191/4492/18
Провадження № 2/191/1288/18
07 лютого 2019 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Бондаренко Г.В.
за участю секретаря - Силкіної О.Г.
згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини,
13.11.2018 року позивач звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що між позивачем та відповідачем було укладено шлюб, місце реєстрації шлюбу відділ реєстрації громадського стану виконкому Синельниківської міської Ради народних депутатів Дніпропетровської області.
Шлюб між сторонами у справі було розірвано, про що в Книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу зроблено відповідний актовий запис за № 100 від 11.08.2004 року.
Від шлюбу мають повнолітню доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка на навчається в Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ за денною формою для здобуття освітнього ступеню бакалавра за спеціальністю 081 Право з 01 вересня 2017 року по 30 червня 2021 р..
Відповідач на утримання дитини матеріальної допомоги не надає, не зважаючи на те, що згідно законодавства зобов'язаний це робити. Позивач не взмозі самостійно утримувати дитину, у зв'язку з тим, що їй необхідні кошти на проїзд до місця навчання, проживання, одяг, харчування, підручники тощо, що й зумовило необхідність звернення до суду.
Відповідач працює, отримує мінливий дохід , частину доходу отримує неофіційно, може надавати матеріальну допомогу, однак добровільно цього не робить. Просить стягнути на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку до досягнення нею 23 років.
Представник позивача ОСОБА_4 до початку судового засідання надала заяву в якій просить розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник за довіреністю ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилися, надали суду заяву, в якій просили розглядати справу за їх відсутності.
Крім того, відповідач надіслав відзив на позов, який надійшов до суду 16.01.2019 року, в якому позовні вимоги не визнав, просив відмовити позивачу у задоволенні позову посилаючись на те, що позивач взагалі не обґрунтувала в своєму позові наявність потреби у наданні матеріальної допомоги, тобто не обґрунтувала жодним словом матеріальне становище повнолітньої дитини, не обґрунтувала та не підтвердила належними та допустимими доказами істотну обставину- чи потребує дитина матеріальної допомоги чи ні; також не доведено позивачем обставина чи може відповідач надавати матеріальну допомогу повнолітній дитині. Також відповідач зазначив, що з квітня 2018 року до даного часу працює офіційно у ФОП ОСОБА_6, отримує прозорий розмір заробітної плати у розмірі 3 056 грн. 29 коп., щомісячно. Іншого доходу він не має. Позивачеві достовірно відомо, що він має два виконавчих документів з утримання з нього аліментів на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 1/4 та 1/6 частин з усіх видів заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, що він має велику заборгованість за цими виконавчими документами у загальному розмірі 44 072 гр. 77 коп. та 40 522 грн. 74 коп. За таких умов йому доведеться погашати заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 84 583 грн. 01 коп. протягом 55 місяців ( тобто 4. 5 роки) до червня 2023 року, залишаючи собі на проживання лише 514 грн. 64 коп. Разом з тим, відповідач проживає разом із своїми батьками які є пенсіонерами і отримують лише пенсію.
Також, відповідач зазначив, що на відміну від нього матеріальне становище позивача значно краще. Позивач, матір повнолітньої дитини одружена з ОСОБА_7, який працює анестезіологом-реаніматором та завідуючим ОАІТ Дніпропетровської клінічної психіатричної лікарні, в ангінейро - хірургічному відділенні № 37 і отримує дуже високу заробітну плату, розмір якої відповідачу невідомий ( але не менше ніж 20-30 тисяч грн. щомісячно), вони з 2015 року проживають однією сім'єю, ведуть спільне домашнє господарство, та разом виховують дитину. Позивач отримує пенсію за вислугу років, розмір якої відповідачу невідомий. Тому, сукупний дохід сім'ї позивача є значно вищий ніж в нього, і вона має можливість надавати матеріальну допомогу повнолітній дитині.
Представник відповідача ОСОБА_5 до початку судового засідання надав заяву в якій просить розглядати справу за його відсутності та відсутності відповідача. Заперечення викладені у відзиві підтримують та просять задовольнити.
Суд дослідив докази, які були надані суду, приходить до наступного.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач та відповідач є батьками повнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с.5).
Як вбачається з довідки №548 від 25.01.2018 року, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, дійсно є студенткою Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. В теперішній час навчається на 2 курсі денної форми навчання юридичного факультету на контрактній основі, стипендією не забезпечується, термін навчання до 30.06.2021року.
З довідки про склад сім'ї виданої начальником СМКП «ЖЕК-1» №1115 від 09.08.2018 року, вбачається, що ОСОБА_1, зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_5, склад сім'ї - донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.6).
В довідці про доходи Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №7859 4686 9581 8894, зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Дніпровському об'єднаному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області і отримує пенсію за вислугу років. Сума пенсії за період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року складає 16910,00 грн.
Також відповідачем були надані до матеріалів справи: звіт про здійснення відрахування та виплати ФОП «ОСОБА_6В». заробітної плати ОСОБА_2 за період з 01.01.2019 року по 31.01.2019 року; довідку про доходи ФОП «ОСОБА_6В». №3 від 26.12.2018 року з якої вбачається, що ОСОБА_2 працює в ФОП ОСОБА_6 з 02.04.2018р. Дохід за період з 02.04.2018р. по 30.11.2018р. склав 29857,64 грн.
Статтею 199 Сімейного кодексу України встановлено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу, право на утримання припиняється у разі припинення навчання, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
У правовій позиції Верховного Суду України у цивільній справі №6-1296/15цс від 24.02.2016 року, зазначено, що у випадках, коли дитина потребує матеріальної допомоги у зв'язку з навчанням до досягнення нею двадцяти трьох років, правила статті 185 СК України не застосовуються, зазначені правовідносини регулюються статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Виходячи з вищевикладеного, позивач обґрунтовано, маючи на те законні підстави, звернулась до суду з позовом до відповідача щодо утримання повнолітньої дочки.
Відповідно до вимог ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу, при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Судом встановлено, що відповідач є працездатним, працює в ФОП ОСОБА_6 з 02.04.2018р. Дохід за період з 02.04.2018р. по 30.11.2018р. склав 29857,64 грн., він сплачує аліменти на утримання іншої дитини сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), до повноліття дитини, сплачував також аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) на утримання дитини доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 до 05.10.2018 року.
Факт наявності заборгованості за зведеним виконавчим провадженням по аліментам відповідача у розмірі 44072,77 грн., та 40522, 74 грн. свідчить про неналежне виконання обов'язку по сплаті аліментів відповідачем за попередні періоди і не доводить неможливість для нього сплачувати аліменти на повнолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу).
Доводи відповідача про те, що у нього на утриманні перебувають батьки-пенсіонери спростовуються матеріалами справи, оскільки, як вбачається із паспорту відповідача він зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_8. Хоча в довідці №558 від 28.12.2018 року, яка видана виконавчим комітетом Раївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області зазначено , що за даними виконавчого комітету до складу сім'ї ОСОБА_2, який зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_9 входять його батьки ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_10 та ОСОБА_10 спростовуються довідками сервісного центру Синельниківського відділу обслуговування громадян №1694,№1695 від 28.12.2018 року в яких зазначено, що ОСОБА_10, ОСОБА_9 проживають за адресою ІНФОРМАЦІЯ_11. Згідно розрахункових книжок за газ та воду на ім'я ОСОБА_9 адреса зазначена, як с. Вільне вул.. Центральна,14 та с. Вільне, вул.. Центральна,57, вул. Центральна,54. Тобто із наданих відповідачем документів неможливо однозначно встановити той факт, що батьки відповідача мешкають разом з ним за адресою реєстрації с. Вільне, вул.. Центральна,54 та перебувають на його утриманні.
Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд вважає, що не заслуговує на увагу твердження відповідача, що сукупний дохід позивача є значно вищий ніж в нього, оскільки позивач одружена з чоловіком який отримує дуже високу заробітну плату, що позивач отримує пенсію за вислугу років, оскільки законом передбачений обов'язок батька сплачувати аліменти на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.
З урахуванням досліджених судом документів суд дійшов до висновку, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на повнолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу).
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, на користь позивача у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, на період навчання, але не більше ніж до досягнення дитиною 23 років, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно із ч. 6 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст.ст.182,185,191,198,199,200,201 СК України, ст.ст.12,81,141,263-265,280-282, 430 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2, який народився 26.10.1979 року в м. Синельникове Дніпропетровської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_12, ІПН: НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_13, ІПН: НОМЕР_2, аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_14, в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу) до закінчення нею навчання до 30.06.2021 року, але не більше як до досягнення нею 23 років, починаючи стягнення з 13 листопада 2018 року.
Відповідно до ч. 1 п.1ст.430 ЦПК України рішення у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2, який народився 26.10.1979 року в м. Синельникове Дніпропетровської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_12, ІПН: НОМЕР_1, на користь держави в особі Державної судової адміністрації України: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача за ЄДРПОУ: 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача МФО: 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду або через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області безпосередньо шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду.
Суддя: ОСОБА_11