про залишення позовної заяви без руху
15 лютого 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/408/19
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.
розглянула матеріали адміністративного позову
позивач: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; адреса для листування: 39605, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Троїцька, 25/48, оф. 3, РНОКПП НОМЕР_1)
відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26, код ЄДРПОУ 39767636)
про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, в якому просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у наданні їй дозволу на розроблення проекту землеустрою, оформлену листом №П-11516/0-5749/0/17-18 від 21.08.2018 року;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області не пізніше 30 днів з дня набрання рішенням суду законної сили надати їй дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2 га, за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, що розташована на території Великостельовської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області (за межами населеного пункту).
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі за цією позовною заявою з'ясовано, що вона подана без додержання вимог, установлених статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Всупереч цьому до позовної заяви позивачка не додала документ про сплату нею судового збору.
Натомість, разом із позовною заявою ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій просила відстрочити сплату судового збору до винесення рішення по справі, посилаючись на те, що її майновий стан не дозволяє їй сплатити судовий збір навіть частково.
Вирішуючи це клопотання, суд виходив з того, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина 2 статті 132 КАС України).
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до суду цього адміністративного позову з вимогами (основною та похідною) немайнового характеру має бути сплачено судовий збір за ставкою, передбаченою пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (установлений Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" станом на 01.01.2019 року у розмірі 1921 грн.), що становить 768,40 грн.
Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Умови відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати передбачені у статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Так, згідно з частиною 1 цієї статті враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З наведених норм випливає, що умови, за яких суд може відстрочити, розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати, передбачені у пунктах 1, 2, 3 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір". Єдиною підставою для вчинення судом цих дій є врахування судом майнового стану заявника та наявність обставин, які свідчать про те, що через скрутний майновий стан заявник не має можливості здійснити сплату судового збору у встановлених законом розмірах і в строки. При цьому, обов'язок по доведенню наявності таких обставин покладається на заявника.
На підтвердження свого скрутного майнового стану позивачка подала до суду довідку про доходи, відповідно до якої її дохід за період з січня по червень 2018 року склав 24996, 12 грн. Отже, розмір судового збору у даній справі (768, 40 грн.) не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивачки за попередній календарний рік (1294,81 грн.), як це передбачено пунктом 1 частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Доказів наявності обставин, передбачених пунктами 2, 3 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", позивачкою також суду не надано. Тож її клопотання про відстрочення сплати судового збору слід відхилити.
Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя -
1. Відмовити у задоволенні клопотання позивачки про відстрочення сплати судового збору.
2. Позовну заяву залишити без руху.
3. Встановити позивачці спосіб і строк усунення недоліків позовної заяви -: протягом 7 днів з дня отримання даної ухвали подати до суду:
- документ про сплату судового збору у сумі 768,40 грн.
4. Роз'яснити позивачці, що в разі невиконання зазначених вимог у встановлений судом строк позовна заява разом із доданими до неї документами буде повернута на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.
5. Копію ухвали надіслати позивачці.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду ОСОБА_2