13 лютого 2019 року о 10 год. 41 хв.Справа № 280/5264/18 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Новікової І.В.,
за участю секретаря судового засідання Ширшова А.А.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 Компані»
до Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті
про визнання протиправною та скасування постанови,
10 грудня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 Компані» (далі - позивач) до Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - третя особа), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №084179 від 20.11.2018.
Ухвалою суду від 17.12.2018 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 16.01.2019. Крім того, ухвалою суду від 17.12.2018 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів.
В підготовчому засіданні 16.01.2019 оголошено перерву до 13.02.2019.
В підготовчому засіданні 13.02.2019 судом, за письмовою згодою представників сторін, закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті в цей же день.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем перевозився сипучий вантаж - комбікорм, який є рухомим під час руху автомобіля, а тому його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху. За своєю природою сипучий вантаж не міг бути розподілений нерівномірно та як наслідок перенавантаження на вісь не могло бути допущено. Таким чином, при здійсненні габаритно-вагового контролю транспортного засобу, який здійснює перевезення сипучих вантажів необхідно брати до уваги лише фактичну повну його масу, без врахування осьового навантаження. Вказує, що повна маса автомобіля складала 39,08 т. при нормативно допустимій 40,01 т. Також, позивач вказував на те, що в порушення пункту 13 Порядку №879 третьою особою проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу із використанням обладнання, яке не відповідає вимогам п.12 № 879, а відповідачем в свою чергу протиправно прийнято оскаржувану постанову. Таким чином, результати габаритно-вагового контролю, викладені в акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю від є хибними.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимогу у повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. Зазначає, що оскільки позивачем не надано дозвіл на рух великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу після отримання погодження маршруту, вважає, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу винесена законно та не підлягає скасуванню. Крім того, зазначає, що відсутність методики проведення габаритно-вагового контролю, затвердженої Міністерством економічного розвитку не є підставою, яка звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу та від обов'язку по внесенню палати за таке перевищення.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав позицію викладену в письмових запереченнях та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
28.09.2018 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Кіровоградській області під час проведення рейдової перевірки додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт у пункті габаритно-вагового контролю на 716 кілометрі автодороги М-12 Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам'янка був зупинений та направлений на проходження габаритно-вагового контролю транспортний засіб марки DAF модель CF 85.430, державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричіпом/причіпом Spitzer державний номерний знак НОМЕР_2, що належить на праві приватної власності ОСОБА_4, який в 2013 передав вказаний транспортний засіб та причіп в оренду ТОВ «ОСОБА_3 ОСОБА_5» (код ЄДРПОУ 38461439), яке в свою чергу 16.05.2017 передало вказане майно в суборенду ТОВ «ОСОБА_3 Компані».
За результатами проведення зважування складено Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 16.01.2018 та акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 16.01.2018, квитанція про зважування, на підставі яких здійснено розрахунок плати за проїзд великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування нарахована плата за проїзд (а.с.36-37, 91).
На підставі довідки про результати здійснення габаритно - вагового контролю від 28.09.2018, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 28.09.2018 та акт від 28.09.2018 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в якому Управлінням Укртрансбезпеки у Кіровоградській області зазначені наступні порушення: надання послуг з перевезення вантажу згідно товарно - транспортної накладної (далі - ТТН) №4437 від 27.09.2018 без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 ОСОБА_6 України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутній дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України у разі перевищення вагових обмежень та порушення режиму праці та відпочинку водія ОСОБА_7, а саме керування транспортним засобом більше 4 годин без відпочинку.
Відповідно до п.25 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення контролю на автомобільному транспорті» №1567 від 08.11.2006 (далі - Постанова №1567) вказаний акт від 28.09.2018 передано для розгляду до Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області.
20.11.2018 відповідачем винесено постанову №084179 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700,00 грн.
Не погоджуючись із постановою №084179 від 20.11.2018 позивач звернувся до суду із позовом про її скасування та визнання протиправними дій.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.
Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Підпунктами 2 пункту 5 даного Положення передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, підготовку пропозицій щодо їх удосконалення, а також законодавства про судноплавство на суднах, у морських і річкових портах, територіальних та внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах України.
Згідно з пунктом 8 вказаного Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.
Відтак, управління Укртрансбезпеки в Запорізькій області як територіальний орган Укртрансбезпеки має повноваження щодо здійснення перевірок додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, перевірку документів на здійснення перевезень.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок № 1567).
Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.
Пунктами 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України №592 від 26.06.2015 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» встановлено, що правонаступником майна, прав та обов'язків територіальних органів Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті, що ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, є Державна служба з безпеки на транспорті та утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема, управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області.
З огляду на викладене, управління Укртрансбезпеки в Запорізькій області під час здійснення своїх повноважень діє як суб'єкт владних повноважень, якому надано повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт.
Відповідно до п.4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Згідно з п.14 зазначеного Порядку рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Пунктом 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 ОСОБА_6 документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 ОСОБА_6; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Відповідно до ч.2 ст.48 ОСОБА_6 України «Про автомобільний транспорт», документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Згідно з ч.4 ст.48 ОСОБА_6 України «Про автомобільний транспорт», у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» установлено, що дія Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, поширюється на вітчизняних та іноземних перевізників, що здійснюють перевезення вантажів на території України.
Відповідно до ст.1 ОСОБА_6 України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Згідно з п. 28 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.60 ОСОБА_6 України «Про автомобільний транспорт», за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
Статтею 33 ОСОБА_6 України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху (пункт 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року за №30).
Згідно пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 за №1306 за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
28.09.2018 позивачем здійснювалось перевезення насипом вантажу - комбікорму. Загальна вага автопоїзду складала 39,08 т.
З довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 28.09.2018 вбачається, що повна маса транспортного засобу становила 39,08 т., а фактичні осьові навантаження становили: 1) 6,3 т (при нормативно допустимій 11 т), 2) 8,9 т (при нормативно допустимій 11 т), 3) 23,88 т (при нормативно допустимій 22 т).
Отже, загальна маса транспортного засобу становила 39,08 т., але фактичне навантаження на строєну вісь складало 23,88 т., що на 1,88 т. перевищує допустиме.
При цьому, суд не бере до уваги посилання представника позивача на те, що у відповідача були відсутні підстави для накладення на позивача штрафу, оскільки загальна маса транспортного засобу не перевищувала 40 тон, оскільки у разі перевищення навантаження на вісь перевезення також здійснюється виключно за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, незалежно від загальної маси транспортного засобу.
Суд не бере до уваги посилання позивача, що, перевозився сипучий вантаж, який є рухомим під час руху автомобіля, а тому його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху, що в свою чергу не дає можливості за відсутності відповідної методики зважування з достовірністю встановити, що перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням вагових обмежень.
Суд зазначає, що в силу приписів п. 2.3 Правила дорожнього руху, водій зобов'язаний контролювати навантаження транспортного засобу та здійснювати контроль переміщення вантажу (в тому числі технічними засобами) під час руху транспортного засобу.
Таким чином наявне порушення позивачем ОСОБА_6 України «Про автомобільні дороги», оскільки загальна маса навантаження на вісь перевищує норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, що в свою чергу дозволяється лише за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України або документу про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів позивач під час перевірки не надав.
Разом з цим, суд зазначає, що відсутність методики проведення габаритно-вагового контролю, затвердженої Міністерством економічного розвитку не є підставою, яка звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу та від обов'язку по внесенню палати за таке перевищення.
Вказана позиція суду узгоджується з практикою Верховного Суду, яка викладена у постанові від 02.08.2018 у справі №820/1420/17.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд дійшов висновку, що висновки відповідача про перевищення ТОВ «ОСОБА_3 Компані» нормативно - допустимого навантаження на строєну ось є обґрунтованими та такими, що відповідають дійсності, відтак позовні вимоги ТОВ «ОСОБА_3 Компані» задоволенню не підлягають, а винесена постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №084179 від 20.11.2018 є правомірною.
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оскільки, показники перевищення навантаження транспортного засобу на строєну вісь знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду адміністративної справи, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 Компані» не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 Компані» (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд.3-Г) до Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (69063, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 14), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті (25031, м. Кропивницький, вул. Автолюбителів, буд.2), про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 15.02.2019.
Суддя І.В. Новікова