13 лютого 2019 року м. Кропивницький Справа № 1140/3388/18
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "АБ-ЮГ" про застосування заходів реагування,
Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить:
- застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до товариства з обмеженою відповідальністю «АБ-ЮГ», а саме: зупинити експлуатацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, зокрема: 1) Паровий котел Е 1,0-0,09 М-3; 2) Паровий котел КВ-300 М.
- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АБ-ЮГ» на користь Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області судовий збір в розмірі 1762,00 грн., зарахувавши кошти на р/р 35213055081007 в ДКСУ, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 38037110.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що виявлені під час проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства порушення, станом на дату звернення до суду з даним позовом, не усунуті відповідачем, а відтак виконання робіт, пов'язаних із здійсненням викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, призводить до забруднення навколишнього природного середовища.
Ухвалою суду 13.12.2018 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву.
Відповідачем до суду відзив на позовну заяву не надавався, натомість 27.12.2018 (вх.№ 22263) до суду надійшов лист в якому зазначено, що товариство з обмеженою відповідальністю «АБ-ЮГ» заключило Договір №18/00187 від 03.12.2018 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «Екоцентр Проект» про виконання робіт та розробки документів у сфері охорони навколишнього природного середовища, в якому зазначено, що буде проведена інвентаризація викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та розробка документів стаціонарними джерелами: Протокол № 2 до Договору № 18/00187 від 03.09.18 для отримання дозволу. Відповідно рахунку на оплату № 63 від 03.12.2018 від ТОВ Екоцентр Проект», ТОВ «АБ-ЮГ» оплатило суму у повному обсязі платіжним дорученням № 540 від 13.12.2018.
Дослідивши наявні в справі письмові докази, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, докази, якими вони підтверджуються, заперечення відповідача та докази, якими вони обґрунтовуються, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що у період з 04.06.2018 по 05.06.2018 позивачем було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства товариством з обмеженою відповідальністю «АБ-ЮГ» (далі - Відповідач), підставою для проведення якої, відповідно до абзацу 5 частини 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», стало звернення громадянки ОСОБА_1.
Перевіркою було встановлено, що Відповідач здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу наступними стаціонарними джерелами: 1) Паровий котел Е 1,0-0,09 М-3; 2) Паровий котел КВ-300 М.
Після проведення перевірки було складено акт від 05.06.2018 № 07-61 та видано припис від 05.06.2018 про отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин вищевказаними стаціонарними джерелами у строк до 05.09.2018.
27.11.2018 з метою перевірки виконання вищевказаного припису було повторно проведено перевірку Відповідача, якою встановлено, що Відповідач припис не виконав, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами не отримав.
Після проведення перевірки було складено акт від 27.11.2018 № 07-156.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача виходячи з наступного.
Правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря визначає Закон України «Про охорону атмосферного повітря» (далі також - Закон).
Так, згідно ч. 1 статті 7 Закону, нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин та їх сукупності, які містяться у складі пилогазоповітряних сумішей, що відводяться від окремих типів обладнання, споруд і надходять в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, встановлюються з метою забезпечення дотримання нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря з урахуванням економічної доцільності, рівня технологічних процесів, технічного стану обладнання, газоочисних установок.
Для діючих і тих, що проектуються, окремих типів обладнання і споруд залежно від часу розроблення та введення у дію, наявності наукових і технічних розробок, економічної доцільності встановлюються:
- норматив гранично допустимого викиду забруднюючої речовини стаціонарного джерела;
- технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин або їх суміші, які визначаються у місці їх виходу з устаткування.
До технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин належать:
- поточні технологічні нормативи - для діючих окремих типів обладнання, споруд на рівні підприємств з найкращою існуючою технологією виробництва аналогічних за потужністю технологічних процесів;
- перспективні технологічні нормативи - для нових і таких, що проектуються, будуються або модернізуються, окремих типів обладнання, споруд з урахуванням досягнень на рівні передових вітчизняних і світових технологій та обладнання (ч. 2 статті 7 Закону).
Частиною 1 статті 8 Закону передбачено, що нормативи гранично допустимих рівнів впливу на атмосферне повітря встановлюються для кожного стаціонарного джерела по всіх створюваних ним видах фізичних і біологічних факторів.
Відповідно до положень статті 10 Закону, підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік; заздалегідь розробляти спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і вживати заходів для ліквідації причин, наслідків забруднення атмосферного повітря; забезпечувати здійснення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних і пересувних джерел та ефективності роботи газоочисних установок; забезпечувати розроблення методик виконання вимірювань, що враховують специфічні умови викиду забруднюючих речовин; використовувати метрологічно атестовані методики виконання вимірювань і повірені засоби вимірювальної техніки для визначення параметрів газопилового потоку і концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі та викидах стаціонарних і пересувних джерел; здійснювати контроль за проектуванням, будівництвом і експлуатацією споруд, устаткування та апаратури для очищення газопилового потоку від забруднюючих речовин і зниження впливу фізичних та біологічних факторів, оснащення їх засобами вимірювальної техніки, необхідними для постійного контролю за ефективністю очищення, дотриманням нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів та інших вимог законодавства в галузі охорони атмосферного повітря; своєчасно і в повному обсязі сплачувати екологічний податок.
Згідно ч. 2 статті 10 Закону, виконання заходів щодо охорони атмосферного повітря не повинно призводити до забруднення грунтів, вод та інших природних об'єктів.
Для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч. 1 статті 11 Закону).
Відповідно до частин 5, 6 статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватись після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватись на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» господарська чи інші види діяльності, пов'язані із порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена, зупинена або припинена відповідно до законодавства.
Відповідно до частини 5 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Відповідно до частини 7 статті 7 Закону України « Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта складеного за результатами здійснення заходу в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення) продукції, виконання робіт, надання послуг, звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Відповідно до статті 33 Закону, особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону несуть відповідальність згідно з законом.
Беручи до уваги наведене, враховуючи встановлені під час розгляду справи порушення відповідачем вимог законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, що підтверджується належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, суд вважає необхідним застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до товариства з обмеженою відповідальністю «АБ-ЮГ», а саме: зупинити експлуатацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, зокрема: Паровий котел Е 1,0-0,09 М-3; Паровий котел КВ-300 М;, до отримання товариством відповідного дозволу.
При вирішенні даної справи, судом також враховано наступне.
Нормами діючого КАС України не врегулювано питання розгляду позовних заяв про застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), дозвільної системи у сфері господарської діяльності, якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням.
У той же час, як було зазначено вище, положеннями ч. 7 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Відповідно до положень чч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частинами 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Суд зазначає, що пояснення відповідача про те що ним було заключено Договір №18/00187 від 03.12.2018 року, не свідчить про виконання товариством з обмеженою відповідальністю «АБ-ЮГ» вимог Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області у повному обсязі.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідачем не надано доказів на підтвердження усунення виявлених порушень, що в свою чергу свідчить про обґрунтованість вимог позивача.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 246, 382, 255, 292-297, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області (вул. В. Чміленка 84/37, м. Кропивницький, 25006, ЄДРПОУ 38037110) до Товариства з обмеженою відповідальністю "АБ-ЮГ" (вул. Ярослава Мудрого, 213 а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25014, ЄДРПОУ 41454552) про застосування заходів реагування- задовольнити.
Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до товариства з обмеженою відповідальністю «АБ-ЮГ».
Зупинити експлуатацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря товариством з обмеженою відповідальністю «АБ-ЮГ» до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, зокрема: Парового котла Е 1,0-0,09 М-3 та Парового котла КВ-300 М.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду ОСОБА_2