14 лютого 2019 року м. Кропивницький справа № 340/78/19
Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку спрощеного (письмового) провадження справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - відповідач) про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнання протиправним та скасування рішення відповідача №2705/04-11 від 04.10.2018 р. про відмову у призначенні пенсії за вислугу років на підставі ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 р. №1697-VІІІ;
- зобов'язати відповідача призначити та виплачувати пенсію за вислугу років згідно ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 р. № 1697-VІІІ та виплачувати її з 26.09.2018 р., виходячи із розрахунку 60 % від суми заробітної плати обрахованої за останні 60 календарних місяців роботи перед зверненням за призначенням пенсії, на підставі довідки прокуратури Кіровоградської області № 18-304 вих.17 від 26.09.2018 р., без обмеження розміру.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що на момент звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії за вислугою років, стаж її складав 23 роки 9 місяців 9 днів, що є достатнім для призначення, відповідно до приписів ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VIII. Однак, листом від 04.10.2018 року відповідач відмовив їй в призначенні пенсії, в Вказане стало підставою її звернення із даним адміністративним позовом до суду та просить суд задовольнити адміністративний позов.
У встановлений судом строк відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву (а.с.40-41), в якому останній просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Зазначив, що станом на 26.09.2018 року (дата звернення позивача до органу пенсійного фонду) стаж позивача становить 19 років 9 днів, що не є достатнім для призначення пенсії, відповідає вимогам частини 1 статті 86 Закону № 1697-VІІ.(а.с.14).
11.02.2019 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, зі змісту якого встановлено, що відповідачем не враховано положення Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури, затвердженого постановою КМУ від 09.12.2015р. №1090, яким передбачено, що до періоду служби, що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам, зараховується період здобуття освіти (за денною формою навчання) у ВНЗ на юридичних факультетах.
13.02.2019 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на відповідь на відзив, в якому зазначив, що органи Пенсійного фонду не здійснюють нарахувань та виплат надбавок, відповідно до Порядку, а тому в задоволені позову слід відмовити.
Ухвалою від 10.01.2019 р. позовну заяву залишено без руху. Позивачем недоліки позовної заяви усунуто.
Ухвалою суду від 23.01.2019 року по справі відкрито спрощене провадження без виклику сторін (а.с.1).
Згідно до ст. ст. 262, 263 КАС України, дану справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.
04.10.2018 року Головним управління ПФУ у Кіровоградській області за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 прийнято рішення №2705/04-11 яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років (а.с.8-9).
В обґрунтування вказаного рішення, відповідач вказує, що згідно з вимогами ст. 86 ЗУ «Про прокуратуру», прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 01 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року 23 роки 6 місяців, у тому числі на посадах прокурорів не менше 13 років 6 місяців. Стаж за вислугу років позивача складає 21 рік 4 місяці 24 дні , в тому числі: стаж на посаді прокурора 19 років 9 днів, з них: з 01.09.1992 по 30.05.1997 (2 роки 4 місяці 15 днів) - половина строку навчання в Харківській гуманітарній академії Українсько-фінського інституту менедженту і бізнесу за спеціальністю «правознавство»; з 22.10.1997 по 26.08.1998 (10 місяців 5 днів) - робота помічником Знам'янського міжрайонного прокурора; з 24.07.2000 по 26.09.2018 (18 років 2 місяці 2 дні) - робота в прокуратурі (а.с.8-9).
Позивач вважає рішення відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ неправомірним, у зв'язку із чим звернулася із даним позовом до суду.
Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VIII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років.
Згідно частини 6 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на прокурорських посадах, зазначених у статті 15 цього Закону, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання.
Частиною 2 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що пенсія призначається прокурорам у розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Позивач на час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугою років мала стаж роботи в органах прокуратури 19 років 9 днів, а загальний стаж становив 23 роки 9 місяців 9 день, що дає право на призначення пенсії за вислугою років.
З 15.07.2015 введено в дію новий Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VIII, статтею 86 якого в редакції на день звернення позивача із заявою про призначення пенсії, регулюються питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури України.
На час прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII від 02.03.2015 та станом на 01.06.2015 (до 15.07.2015) діяв Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ, статтею 50-1 якого регулювались питання пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих органів прокуратури України.
Будь-які зміни до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VIII, в частині відсутності права працівникам прокуратури України на призначення пенсії за вислугу років законодавцем на сьогоднішній день не внесено та не прийнято.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.
Отже, положення статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VIII є чинними і дають право працівникам прокуратури України на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років.
Згідно з протоколом (а.с.11) ОСОБА_1 має вислугу років, яка дає право на пенсійне забезпечення, за Законом України «Про прокуратуру» № 1697- VIII, тобто 23 роки 9 місяців та 9 день, у т.ч. стаж роботи на посадах прокурорів 19 років 9 днів, а тому, відповідно, має право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» №1697- VIII від 14.10.2014 .
Відтак, відповідачем невірно протрактовано норми Закону України «Про прокуратуру» №1697- VII.
На момент прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02.03.2015 та дії зазначених в ньому Прикінцевих положень чинним був Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991, який з 15.07.2015 втратив свою чинність, і з цього дня вступив в дію Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VIII.
Враховуючи те, що Закон України «Про прокуратуру» № 1697- VIII вступив в силу пізніше, ніж Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213, а також те, що цей закон є спеціальним законом, який регулює пенсійне забезпечення працівників прокуратури, суд не вбачає підстав для застосування положень пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» до даних правовідносин.
Підсумовуючи наведене, суд вважає, що оскільки на час звернення позивача за призначенням пенсії за вислугою років, ОСОБА_1В, має достатню вислугу років, що передбачена статтею 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VIII від 14.10.2014, то відповідно, відмова органу Пенсійного фонду у призначенні пенсії вислугу років є протиправною.
Суд вважає, що для ефективного захисту прав позивача від порушень з боку відповідача слід скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 04.10.2018 за № 2705/04-11 щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ та зобов'язати відповідача призначити та виплачувати пенсію за вислугу років ОСОБА_1В на підставі Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ з дати звернення до відповідача.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (постанова Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі №826/4418/14).
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 р. (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі, провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)"
Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Так суд відмовляє у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок раніше перерахованої пенсії без обмеження граничного розміру пенсії, оскільки позивачем не надано доказів, а судом не встановлено в ході розгляду справи того факту, що відповідачем буде здійснено обмеження призначеної ОСОБА_1 пенсії шляхом встановлення її граничного розміру, а тому дані вимоги є передчасними.
Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1.
Відповідно до вимог ст. 139 КАС України, судові витрати ОСОБА_1 у розмірі 1536,80 грн. судового збору (а.с.2), підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
За наведених обставин у їх сукупності, надаючи об'єктивну оцінку зібраним у справі доказам суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 260-263, 295 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії ЕА 621501 виданий ВСМ при УМВС України в Кіровоградській області 14.02.2003 року, ідентифікаційний код НОМЕР_1; адреса: вул. Ціалковського,1є,кв.4, м. Кропивницький,25005) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, буд. 7а, м. Кропивницький, 25009, код ЄДРПОУ 20632802) про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасування рішення відповідача №2705/04-11 від 04.10.2018 р. про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за вислугу років на підставі ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 р. №1697-VІІІ.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити та виплачувати пенсію за вислугу років згідно ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 р. № 1697-VІІІ та виплачувати її з 26.09.2018 р., виходячи із розрахунку 60 % від суми заробітної плати обрахованої за останні 60 календарних місяців роботи перед зверненням за призначенням пенсії, на підставі довідки прокуратури Кіровоградської області № 18-304 вих.17 від 26.09.2018 р.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії ЕА 621501 виданий ВСМ при УМВС України в Кіровоградській області 14.02.2003 року, ідентифікаційний код НОМЕР_1; адреса: вул. Ціалковського,1є,кв.4, м. Кропивницький,25005) судові витрати з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код за ЄДРПОУ - 20632802) у розмірі 1536 (одна тисяча п'ятсот тридцять шість ) грн. 80 коп.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст.ст.255, 295 КАС України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії. Згідно до пп.15.5 п.1 Розділу VII “Перехідні положення” КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду ОСОБА_2