Іменем України
14 лютого 2019 року
Київ
справа №824/395/16-а
адміністративне провадження №К/9901/6986/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
Судді-доповідача - Бевзенка В.М.,
суддів: Шарапи В.М., Данилевич Н.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу № 824/395/16-а за позовом ОСОБА_2 до Луганської обласної державної адміністрації, про визнання протиправними і скасування розпорядження про звільнення та поновлення на роботі, провадження по якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2016 року (прийняту у складі головуючого судді - Левицького В.К.) та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Матохнюка Д.Б., суддів: Боровицького О. А., Сапальової Т.В. від 29 вересня 2016 року,-
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2016 року ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулась в суд з адміністративним позовом до Луганської обласної державної адміністрації, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:
1.1. Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації №382-к від 13 травня 2016 року про звільнення позивача з посади першого заступника голови Луганської обласної державної адміністрації з 13 травня 2016 року.
1.2. Поновити позивача на посаді першого заступника голови Луганської обласної державної адміністрації.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване розпорядження про звільнення позивача з посади першого заступника голови Луганської обласної державної адміністрації з 13.05.2016 року у зв'язку із закінченням трудового договору суперечить закону та є протиправним, оскільки між нею та Луганською обласною державною адміністрацію трудовий контракт не укладався. Також позивач зазначала, що 13.05.2016 року перебувала у відряджені, а тому відповідач незаконно звільнив її із займаної посади.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2016 року адміністративний позов задоволено частково, зокрема суд вирішив:
3.1. Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 13 травня 2016 року № 382-к «Про звільнення ОСОБА_2» в частині:
- формулювання підстав звільнення позивача з посади першого заступника голови облдержадміністрації як «у зв'язку з закінченням строку трудового договору відповідно до пункту 2 статті 36 Кодексу законів про працю України»;
- дати звільнення позивачу з посади першого заступника голови облдержадміністрації «13 травня 2016 року».
3.2. Зобов'язати Луганську обласну державну адміністрацію внести зміни до розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 13 травня 2016 року № 382-к «Про звільнення ОСОБА_2», якими:
- змінити формулювання причин звільнення позивача з посади першого заступника голови облдержадміністрації з «у зв'язку з закінченням строку трудового договору відповідно до пункту 2 статті 36 Кодексу законів про працю України» на «у зв'язку з припиненням повноваження посадової особи відповідно до пункту 5 статті 41 Кодексу законів про працю України»;
- змінити дату звільнення позивача з посади першого заступника голови облдержадміністрації з « 13 травня 2016 року» на « 16 травня 2016 року».
3.3. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що під час судового розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність оскаржуваного розпорядження в частині формулювання підстав звільнення позивачки та в частині дати її звільнення з посади.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. 29 вересня 2016 року Вінницький апеляційний адміністративний суд вирішив:
5.1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, апеляційну скаргу Луганської обласної державної адміністрації, - задовольнити частково. Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2016 року, - змінити.
Абзац 2 пункту 3 резолютивної частини постанови викласти в наступній редакції: «змінити формулювання причин звільнення позивача з посади першого заступника голови облдержадміністрації з «у зв'язку з закінченням строку трудового договору відповідно до пункту 2 статті 36 Кодексу законів про працю України» на «у зв'язку з припиненням повноваження посадової особи відповідно до ст. 10, п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про місцеві державні адміністрації».
В іншій частині постанову залишити без змін.
6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції повно встановив обставини справи, правові норми, які регулюють відносини сторін, визначив правильно, ухвалив судове рішення з дотриманням норм процесуального права, проте при винесенні постанови у справі неправомірно послався на п. 5 ст. 41 КЗпП України (припинено повноваження посадової особи), як на підставі для формулювання причини звільнення позивача, тому апеляційний суд постановив змінити резолютивну частину постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2016 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
7. 24 жовтня 2016 року ОСОБА_2 (касатор) подала касаційну скаргу.
8. У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить:
8.1. Скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.07.2016 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.09.2016 року у справі №824/395/16-а, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
9. У касаційній скарзі скаржник просить про розгляд справи судом касаційної інстанції повідомити для забезпечення особистої участі в судовому засіданні.
10. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 грудня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 та установлено строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
11. Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу:
11.1. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судові рішення першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації №667-к від 02 жовтня 2015 року ОСОБА_2 призначена в порядку переведення з 05 жовтня 2015 року на посаду першого заступника голови Луганської обласної державної адміністрації, з посадовим окладом згідно з штатним розписом, із збереженням п'ятого рангу державного службовця. Вказане розпорядження підписане головою обласної державної адміністрації - керівником обласної військово-цивільної адміністрації ОСОБА_3
13. Указом Президента України від 29 квітня 2016 року №194/2016 звільнено з посади голови Луганської обласної державної адміністрації ОСОБА_3
14. Указом Президента України від 29 квітня 2016 року №195/2016 головою Луганської обласної державної адміністрації призначений ОСОБА_4
15. 10 травня 2016 року перший заступник голови Луганської обласної державної адміністрації ОСОБА_2 подала на ім'я голови обласної державної адміністрації ОСОБА_4 заяву про припинення повноважень на займаній посаді відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеві державні адміністрації».
16. Керуючись ст. ст. 6 та 10 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», відповідно до п. 2 ст. 36 Кодексу законів про працю України, ст. 24 Закону України «Про відпустки» та заяви поданої позивачкою, розпорядженням голови обласної державної адміністрації - керівником обласної військово-цивільної адміністрації ОСОБА_4 від 13 травня 2016 року №382-К ОСОБА_2 звільнено з посади першого заступника голови Луганської обласної державної адміністрації, у зв'язку із закінченням строку трудового договору 13 травня 2016 року.
17. Пунктом 2 вказаного розпорядження зобов'язано відділ фінансового забезпечення апарату облдержадміністрації (Красюк С.В.) виплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію за 11 календарних днів щорічної основної відпустки за фактично відпрацьований час з 05 жовтня 2015 року по 13 травня 2016 року.
18. Не погоджуючись із вказаним розпорядженням позивач оскаржила його до суду.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
19. Конституція України від 28 червня 1996 року
19.1. Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Закону України «Про місцеві державні адміністрації» №586-XIV від 09.04.1999 року (далі - Закон №586)
20.1. Стаття 10 Закону №586 вказує, що перший заступник та заступники голів місцевих державних адміністрацій виконують обов'язки, визначені головами відповідних державних адміністрацій, і несуть персональну відповідальність за стан справ на дорученій їм ділянці роботи. Перший заступник та заступники голови обласної державної адміністрації призначаються на посаду та звільняються з посади головою обласної державної адміністрації за погодженням із Кабінетом Міністрів України. Перший заступник та заступники голови районної державної адміністрації призначаються на посаду та звільняються з посади головою районної державної адміністрації за погодженням з головою обласної державної адміністрації. Перші заступники та заступники голів місцевих державних адміністрацій заявляють про припинення своїх повноважень новопризначеним головам місцевих державних адміністрацій у день їх призначення.
20.2. Пунктом 3 ч.1 ст.39 Закону №586 визначено, що голови місцевих державних адміністрацій призначають на посади та звільняють з посад своїх заступників, керівників структурних підрозділів відповідно до ст.ст. 10, 11 цього Закону.
21. Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 року
21.1. Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону державний службовець може бути направлений у службове відрядження (відрядження) для виконання своїх посадових обов'язків поза межами постійного місця служби, у тому числі на роботу до секретаріатів міжнародних організацій, представництв міжнародних організацій в інших країнах або органів влади іноземних держав у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
22. Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року №59
V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
23. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Суд виходить з таких міркувань.
24. У спірних правовідносинах, ст.10 Закону №586 «Про місцеві державні адміністрації» визначає підстави звільнення позивача із займаної посади.
25. Судом апеляційної інстанції правильно встановлено, що доводи позивача про те, що при формулюванні причин її звільнення не має застосовуватися норми КЗпП України (зокрема п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України), оскільки, в даному випадку, на спірні відносини поширюються положення спеціального законодавства, а саме норми Закону №586.
26. Звільнення першого заступника голови районної державної адміністрації на підставі ст.10 Закону України № 586-XIV не є звільненням з ініціативи власника.
Так, ця норма містить додаткову, особливу підставу для звільнення працівника, пов'язану з його статусом, якої не містить КЗпП України чи Закон України «Про державну службу». Ця підстава законом пов'язується не з волевиявленням працівника чи голови райдержадміністрації, а з самим фактом призначення нового керівника адміністрації. Статтею 10 Закону №586 для перших заступників голови райдержадміністрації передбачено обов'язок заявити про складення повноважень перед новопризначеним головою.
27. Пунктом 3 ч.1 ст.39 та ч.3 ст.10 Закону №586 визначено, що юридичним наслідком призначення нового голови районної державної адміністрації є право останнього звільнити перших заступників та заступників голови районної державної адміністрації із займаних посад внаслідок автоматичного припинення їх повноважень, про що вони заявляють новому голові адміністрації.
28. Звільненню новопризначеним головою районної державної адміністрації своїх заступників на підставі ч.3 ст.10 Закону №586 не може передувати дотримання певного додаткового порядку припинення їх повноважень, крім самого факту припинення цих повноважень в силу закону.
29. Написання заяви про припинення повноважень є обов'язком посадової особи - першого заступника голови районної державної адміністрації в силу вимог ч. 3 ст.10 Закону №586 та пов'язане з настанням юридичного факту: звільненням з посади голови такої державної адміністрації та призначенням на посаду нового голови, наслідком чого є звільнення першого заступника голови з державної служби. Тому у цьому випадку не відбувається припинення трудового договору на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України.
30. У силу приписів норми ч.2 ст.10 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» (дію попередньої редакції, якої відновлено у зв'язку з втратою чинності Законом України 2592-VI від 07.10.2010 року згідно із Законом України №763-VII від 23.02.2014 року) перший заступник та заступники голови обласної, районної державної адміністрації призначаються на посаду головою відповідно обласної, районної державної адміністрації за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
31. Проте, жодною нормою чинного законодавства України не передбачено необхідності обов'язкового погодження районною державною адміністрацією звільнення з посад першого заступника голови районної державної адміністрації, як і не встановлено юридичних наслідків недотримання такого погодження.
32. Аналогічна правова позиція висвітлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України №К/800/15476/16 від 09 червня 2016 року.
33. Враховуючи вищенаведене, Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що правомірним формулюванням причин звільнення позивача з посади першого заступника голови облдержадміністрації є «у зв'язку з припиненням повноваження посадової особи відповідно до ст. 10, п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону №586.
34. Проведений аналіз матеріалів справи дає підстави стверджувати, що судами правильно зроблено висновок про необхідність зміни дати звільнення позивача у розпорядженні відповідача з « 13 травня 2016 року» на « 16 травня 2016 року».
35. Таким чином, Суд доходить висновку, що доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків судів першої та апеляційної інстанцій і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судами норм матеріального або процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
VI. ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК ВЕРХОВНОГО СУДУ У АДМІНІСТРАТИВНІЙ СПРАВІ
36. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі.
37. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
38. Приписами частини першої статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
39. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
40. З урахуванням викладеного, Суд дійшов висновку, що судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
41. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
2. Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2016 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року, - залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач В.М. Бевзенко
Судді В.М. Шарапа
Н.А. Данилевич