Іменем України
13 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 530/491/17
провадження № К/9901/34517/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Анцупової Т. О.,
суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 530/491/17
за позовом ОСОБА_1 до Гадяцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання нечинними рішень та зобов'язання призначити пенсію зі зниженням пенсійного віку;
за касаційною скаргою Гадяцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на постанову Зіньківського районного суду Полтавської області (суддя Дем'янченко С. М.) від 08 червня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: П'янової Я. В., Чалого І. С., Зеленського В. В.) від 03 серпня 2017 року, встановив:
І. РУХ СПРАВИ
1. У квітні 2017 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області (правонаступник Гадяцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області), в якому просив:
- визнати нечинними та скасувати рішення № 106 від 30 серпня 2007 року та № 97 від 22 жовтня 2014 року Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області, якими ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі - Закон № 796-XII) зі зниженням пенсійного віку на 10 років;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України Зіньківського району Полтавської області призначити ОСОБА_1 пенсію зі зниженням пенсійного віку на 10 років відповідно до ст. 55 Закону № 796-XII, з дня виникнення права на пенсію, 07 червня 2007 року, та виплатити нараховані суми.
2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначав, що він в період з 22 липня 1986 року по 02 вересня 1986 року приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у зв'язку з чим, має право на призначення пенсії на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку на 10 років. Однак, Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області рішеннями № 106 від 30 серпня 2007 року та № 97 від 22 жовтня 2014 року протиправно відмовило йому у призначенні такої пенсії.
3. Постановою Зіньківського районного суду Полтавської області від 08 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2017 року, позовні вимоги задоволено частково.
Визнано нечинним та скасовано рішення № 106 від 30 серпня 2007 року та № 97 від 22 жовтня 2014 року Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області, якими ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії відповідно до ст. 55 Закону № 796-XII, зі зниженням пенсійного віку на 10 років.
Зобов'язано Гадяцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області призначити ОСОБА_1 пенсію зі зниженням пенсійного віку на 10 років відповідно до ст. 55 Закону № 796-XII, з 04 жовтня 2016 року та вчинити дії по виплаті нарахованих сум.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 04 вересня 2017 року Гадяцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Зіньківського районного суду Полтавської області від 08 червня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2017 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
6. 11 грудня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшло заперечення позивача, в якому останній просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
7. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.
8. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.
Відповідно до п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» зазначеного закону зміни до Кодексу адміністративного судочинства України вводяться в дію з урахуванням певних особливостей. Зокрема, у пп. 4 передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчився до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
9. 06 березня 2018 року касаційну скаргу Гадяцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на постанову Зіньківського районного суду Полтавської області від 08 червня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2017 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
10. Ухвалою Верховного Суду від 08 лютого 2019 року справу прийнято до провадження та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 і зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
12. Відповідно до посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (Категорії 2) серії НОМЕР_1 , виданого 13 квітня 1994 року Полтавською обласною державною адміністрацією, ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
13. Після досягнення 50 років позивач 07 серпня 2007 року звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області з заявою про призначення пенсії за віком як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, із зменшенням пенсійного віку, встановленого для державних пенсій, на 10 років відповідно до ст. 55 Закону № 796-XII.
14. Рішеннями Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області від 30 серпня 2007 року № 106 та від 22 жовтня 2014 року № 97 позивачеві відмовлено в призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону № 796-XII, у зв'язку з відсутністю первинних документів, які б підтверджували факт роботи в зоні відчуження.
15. Вважаючи протиправними вказані рішення відповідача щодо відмови у призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем подано достатньо відомостей на підтвердження права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ст. 55 Закону № 796-XII із зменшенням пенсійного віку на 10 років.
17. В обґрунтування такого висновку, суди попередніх інстанцій, з посиланням на ст. 15, 55 Закону № 796-XII та Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), зазначили, що єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796-XII, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
18. Разом з цим, суди попередніх інстанцій визнали поважними причини пропуску строку оскарження рішень відповідача від 30 серпня 2007 року № 106 та від 22 жовтня 2014 року № 97.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
19. У касаційній скарзі скаржник вказує, що ОСОБА_1 не має права на пільгову пенсію, оскільки надані позивачем документи не дають можливості підтвердити факт його перебування в зоні відчуження.
20. Зокрема, скаржник вказує на відсутність жодних первинних документів про роботу позивача у зоні відчуження, зокрема, виписок з особового рахунку про підвищену оплату праці за умовами, що в особовому рахунку зазначена кратність оплати раці або населений пункт та кількість днів, за які проведена підвищена оплата, а також відміток у військовому квитку позивача про населений пункт, в якому проводились роботи.
21. Також скаржник вказує, що суди попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень безпідставно поновили позивачеві строки звернення до суду, оскільки останній був обізнаний про наявність оскаржуваних рішень.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.
23. Право призначення пенсії особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи регулюються Законом № 796-XII.
24. Статтею 10 Закону № 796-XII передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
25. Відповідно до ст. 55 Закону № 796-XII особам, які працювали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 01 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 01 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, пенсійний вік зменшується на 10 років.
26. Згідно із ч. 1 ст. 15 Закону № 796-XII підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
27. Відповідно до Порядку № 22-1, при призначенні пенсії із застосуванням норм ст. 55 Закону № 796-XII, до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, такі документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування.
28. Аналіз зазначених норм свідчить, що для виникнення в особи права на призначення пенсії із зменшенням на 10 років пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», така особа повинна довести факт своєї роботи у зоні відчуження (у період з 01 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року від 1 до 5 календарних днів).
29. Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач подав до пенсійного органу для призначення пенсії відповідно до ст. 55 Закону № 796-XII, наступні документи:
- посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії;
- архівну довідку галузевого державного архіву Міністерства Оборони України № 37606 від 28 квітня 2007 року, згідно якої по архівних документах військової частини НОМЕР_2 встановлено, що ОСОБА_1 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 22 липня 1986 року (наказ № 51) по 02 вересня 1986 року (наказ № 94);
- довідку військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 від 09 червня 2010 року про те, що ОСОБА_1 був призваний через військомат ліквідатором аварії на Чорнобильській АЕС з 22 липня 1986 року по 02 вересня 1986 року;
- довідку військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 від 08 червня 2010 року про те, що ОСОБА_1 був призваний на спеціальні збори по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС з 22 липня 1986 року по 02 вересня 1986 року;
- військовий квиток серії НОМЕР_3 , в якому на аркуші 23 мається запис про те, що в період з 22 липня 1986 року по 02 вересня 1986 року ОСОБА_1 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі В/ч НОМЕР_2 .
30. Відповідно до правової позиції Верховного Суду України (ухвала від 04 вересня 2015 року у справі № 690/23/15-а) та Верховного Суду (постанова від 18 вересня 2018 року у справі № 520/9284/17) єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796-XII, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».
31. Враховуючи наведене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про те, що відсутність первинних документів, не може бути підставою для позбавлення позивача права на належне пенсійне забезпечення, оскільки наявні в позивача документи, які долучені до матеріалів справи, містять дані на підтвердження факту його участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та є достатніми для призначення йому пільгової пенсії, передбаченої ст. 55 Закону № 796-XII.
32. Посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на відсутність первинних документів, які підтверджують період перебування позивача у зоні відчуження, є безпідставними та висновків судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки обставини справи та надані на їх підтвердження документи свідчать про наявність у позивача права на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку, відповідно до ст. 55 Закону № 796-ХІІ. В свою чергу посвідчення позивача недійсним не визнавалось, а його статус ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не оспорюється.
33. Разом з цим, оскільки відповідачем не було надано належних доказів вручення оскаржених рішень позивачу раніше березня місяця 2017 року, суди попередніх інстанцій правомірно визнали поважними причин пропуску строку позивачем для звернення з позовом про скасування рішень відповідача № 106 від 30 серпня 2007 року та № 97 від 22 жовтня 2014 року.
34. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі про часткове задоволення позовних вимог.
35. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
36. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
37. З огляду на наведене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
38. Відповідно до ст. 139 КАС України, оскільки Суд залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, судові витрати не підлягають новому розподілу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 242, 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд
Касаційну скаргу Гадяцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області залишити без задоволення.
Постанову Зіньківського районного суду Полтавської області від 08 червня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2017 року у справі № 530/491/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. О. Анцупова
Судді В. М. Кравчук
О. П. Стародуб