Справа №345/5279/18
Провадження № 1-кп/345/146/2019
14.02.2019 року м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018090170001062 про обвинувачення
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_3
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_2
захисника ОСОБА_5
потерпілої ОСОБА_6
представника потерпілої ОСОБА_7
ОСОБА_2 пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20.12.2018 ОСОБА_2 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, терміном до 20.02.2019 включно.
У зв'язку з закінченням терміну продовженого запобіжного заходу, прокурор заявила клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою, оскільки раніше встановлені ризики залишилися незмінними, а обгрунтованість висунотого йому обвинувачення доводиться доказами, які досліджені в судовому засіданні.
Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_5 при вирішенні клопотання прокурора покладаються на розсуд суду.
Потерпіла ОСОБА_6 та її представник ОСОБА_7 підтримали клопотання прокурора.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, перевіривши наявні матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20.12.2018 ОСОБА_2 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, терміном до 20.02.2019 включно. Підставою для обрання запобіжного заходу та продовження строку тримання під вартою стали достатні підстави вважати, що обвинувачений може ухилятися від слідства та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконно впливати на свідків.
Обгрунотваність висунутого ОСОБА_2 обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, доводиться зібраними стороною обвинувачення та дослідженими в судовому засіданні доказами.
Суд вважає, що в матеріалах кримінального провадження міститься достатньо доказів про наявність ризиків, які передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зважаючи на тяжкість інкримінованого обвинуваченому злочину, а також те, що обставини, за яких судом ОСОБА_2 було продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, не відпали, суд приходить до висновку, що ризики, передбаченіп. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, продовжують існувати, а більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою буде недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Суд враховує, що взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, але вважає, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, зокрема застосування запобіжного заходу у виді особистої поруки є неможливим через відсутність осіб, які згодні взяти на себе це зобов'язання, а застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання чи домашнього арешту є занадто м'яким запобіжним заходом, що не відповідає характеру вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, зважаючи на те, що останній неодружений, дітей не має, а також ніде не навчається і не працює, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків.
Тому, запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_2 у виді тримання під вартою слід продовжити з 20.02.2019 строком на 60 днів.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 177, 331, 372 КПК України,
Клопотання прокурора задоволити.
Строк дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 у виді тримання під вартою продовжити з 20.02.2019 р. по 21.04.2019 р. включно.
Ухвалу допустити до виконання з 20.02.2019 р.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий