14 лютого 2019 рокуЛьвів№ 857/10/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Рибачука А. І.,
суддів - Багрія В. М., Старунського Д. М.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатсервіс» на ухвалу судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року про повернення позовної заяви у справі № 0940/2174/18 (ухвала постановлена у м. Івано-Франківську суддею Скільським І. І.) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатсервіс» до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Прикарпатсервіс» (далі - ТзОВ «Прикарпатсервіс») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України), у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 14 травня 2018 року № 698218/38554135, яким йому відмовлено у реєстрації податкової накладеної від 17 листопада 2017 року № 1443; визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань розгляду скарг ДФС України від 01 червня 2018 року № 8747/38554135/2, яким залишено без задоволення його скаргу та рішення комісії про відмову у реєстрації податкової накладеної; зобов'язати ДФС України зареєструвати вказану вище податкову накладну.
Ухвалою судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року позовну заяву ТзОВ «Прикарпатсервіс» повернуто позивачу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Не погодившись із зазначеною ухвалою судді, позивач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення ним норм процесуального права просить скасувати оскаржувану ухвалу судді та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що суддя суду першої інстанції порушив норми процесуального права, оскільки в ухвалі від 19 листопада 2018 року про залишення позовної заяви без руху безпідставно зазначив про необхідність сплати ТзОВ «Прикарпатсервіс» судового збору за кожну із заявлених ним позовних вимог, а ухвалою від 03 грудня 2018 року безпідставно повернув його позовну заяву у зв'язку з неусуненням недоліку, зазначеного у вказаній вище ухвалі. Зазначає, що всі заявлені в даній справі позовні вимоги є похідними від вимоги про визнання оскаржуваного рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області протиправним, з огляду на що мають оплачуватись як за подання однієї позовної вимоги, що і було зроблено ТзОВ «Прикарпатсервіс».
Оскільки апеляційну скаргу подано на ухвалу судді про повернення позовної заяви, суд відповідно до вимог частини другої статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як слідує з матеріалів справи, ухвалою судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року у справі № 0940/2174/18 позовну заяву ТзОВ «Прикарпатсервіс» до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, ДФС України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії залишено без руху у зв'язку з тим, що ТзОВ «Прикарпатсервіс» в порушення вимог статті 6 Закону України «Про судовий збір» сплачено судовий збір не в повному розмірі (сплачено судовий збір лише за одну позовну вимогу, тоді як позовна заява містить три вимоги немайнового характеру).
28 листопада 2018 року позивачем до Івано-Франківського окружного адміністративного суду подано заяву про усунення недоліків позовної заяви на виконання вимог ухвали судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року про залишення позовної заяви без руху, у якій останній зазначав, що ним правомірно сплачено судовий збір лише за одну позовну вимогу, оскільки інші прямо випливають з позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 14 травня 2018 року № 698218/38554135, яким йому відмовлено у реєстрації податкової накладеної від 17 листопада 2017 року № 1443.
03 грудня 2018 року ухвалою судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду позовну заяву ТзОВ «Прикарпатсервіс» до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, ДФС України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії повернуто позивачу.
Приймаючи дане рішення, суддя суду першої інстанції виходив з того, що позовна заява містить три вимоги немайнового характеру, тоді як судовий збір сплачено лише за одну, і такий недолік позовної заяви ТзОВ «Прикарпатсервіс» не був усунутий.
Такий висновок суду першої інстанції є помилковим з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо останній не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений судом строк.
Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною другою цієї ж статті передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно приписів статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд, зокрема, може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі, коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну з них.
Зі змісту позовної заяви ТзОВ «Прикарпатсервіс» видно, що фактично позивачем заявлено одну вимогу, яка стосується протиправної, на його думку, відмови щодо реєстрації податкової накладної, за яку і був сплачений судовий збір, а не три, як зазначав суддя суду першої інстанції.
Проте, неправильно визначивши кількість позовних вимог та розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання позовної заяви ТзОВ «Прикарпатсервіс», суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху та надання строку для усунення недоліку, а згодом - для її повернення.
Відповідно до приписів частини першої статті 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
За наведених обставин, суд вважає, що суддею суду першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання щодо відкриття провадження у справі, що відповідно до повноважень суду апеляційної інстанції, наданих статтею 320 КАС України, є підставою для скасування оскарженої ухвали судді та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 312, 313, 320, 321, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатсервіс» задовольнити.
Ухвалу судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року про повернення позовної заяви у справі № 0940/2174/18 скасувати, а справу № 0940/2174/18 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя А. І. Рибачук
судді В. М. Багрій
Д. М. Старунський