14 лютого 2019 рокуЛьвів№ 857/1481/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Старунського Д.М.,
суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,
за участю секретаря судового засідання Чопко Ю.Т.,
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
розглянувши у судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року у справі № 460/2997/18 (рішення ухвалено в м. Рівне, головуючий суддя Щербаков В.В.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 29.10.2018 звернувся в суд із адміністративним позовом до Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Рівненського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Павлюк О.Ю. від 17.10.2018 (ВП№57342374) про накладання штрафу на суму 1700,00 грн.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для вирішення справи. Зокрема, вказує, що оскаржувана постанова від 03.10.2018 про відкриття виконавчого провадження ним отримана не була, а тому він не був повідомлений про початок примусового виконання ухвали Апеляційного суду Рівненської області від 19.07.2018.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив вимоги апеляційної скарги та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
У судовому засіданні позивач підтримав вимоги наведені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.
Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за його відсутності.
Від відповідача надійшло клопотання про розгляд даної справи без участі його представника.
Заслухавши суддю - доповідача, позивача та його представника, перевіривши підстави для апеляційного перегляду відповідно до доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що на виконанні Рівненського МВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області перебуває виконавче провадження №57342374 з примусового виконання ухвали Апеляційного суду Рівненської області б/н від 19.07.2018 про зобов'язання ОСОБА_1 вчинити дії шляхом забезпечення безперешкодного доступу експерту Зібер О.В. до об'єктів дослідження (незавершеного будівництва будинку, господарської будівлі, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_2, та АДРЕСА_3, а також забезпечення безперешкодного доступу спеціалістам-землевпорядникам ПП «Експерт-Рівне-Земля» до земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_2, та АДРЕСА_3, у визначені ними день та час.
09.10.2018, в межах виконання виконавчого провадження №57342374, державним виконавцем на адреси позивача (АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1) надіслано вимогу №89412, згідно з якою ОСОБА_1 повідомлено, що 17.10.2018 о 10:00 год. буде здійснена перевірка виконання судового рішення Апеляційного суду Рівненської області від 19.07.2018. Попереджено про те, що у разі невиконання без поважних причин вказаного рішення буде винесена постанова про накладення штрафу та попередження про кримінальну відповідальність. Зобов'язано бути присутнім для забезпечення безперешкодного доступу експерту та спеціалістам-землевпорядникам.
17.10.2018, у зв'язку з невиконанням виконавчого документа без поважних причин, державним виконавцем в межах виконання виконавчого провадження №57342374 винесено постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 1700,00 грн.
Також, вказаною постановою зобов'язано боржника забезпечити безперешкодний доступ експерту та спеціалістам-землевпорядникам до об'єктів дослідження 24.10.2018 о 10:00 год., та попереджено його про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.
Вказана постанова отримана позивачем 14.11.2018 за адресою: АДРЕСА_1.
Не погоджуючись з такою постановою органу державної виконавчої служби, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що оспорювана постанова прийнята відповідачем з урахування усіх обставин, які мають значення для прийняття законного рішення, в межах наданих діючим законодавством повноважень, правомірно та відповідно до вимог чинного законодавства України.
Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ від 02 червня 2016 року (Закон №1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону №1404 підлягають примусовому виконанню рішення на підставі постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Частиною 1 ст. 18 Закону №1404 визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з п. п. 6, 7 ч. 3 ст. 18 Закону №1404 виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Відповідно до ст. 19 Закону №1404 сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Статтею 28 Закону №1404 визначено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Таким чином, аналіз наведених норм свідчить про те, що перед тим, як застосовувати засоби і способи примусу, державний виконавець повинен пересвідчитися, чи отримав боржник копію постанови про відкриття виконавчого провадження, яка має бути направлена на зазначену у виконавчому документі адресу боржника та встановити факт отримання боржником копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення.
Тобто, у разі з'ясування факту неодержання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець не вправі вчиняти виконавчі дії.
Як видно з матеріалів справи, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 03.10.2018 №57342374 була направлена державним виконавцем боржнику супровідним листом від 03.10.2018 №88068 за двома адресами, а саме: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1, про що свідчить список згрупованих рекомендованих поштових відправлень від 03.10.2018 №2977.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що в матеріалах справи відсутні письмові докази у підтвердження її отримання боржником. Натомість, встановлено, що поштові відправлення не вручені боржнику та через місяць повернулися на адресу відправника за закінченням терміну зберігання.
На переконання колегії суддів неповідомлення належним чином ОСОБА_1 про наявність постанови про відкриття виконавчого провадження позбавило позивача передбаченої законодавством можливості виконати вимоги виконавчого документу добровільно чи оскаржити постанову про відкриття виконавчого провадження.
Вказана правова позиція викладена також у постанові Верховного суду від 11 квітня 2018 року у справі №211/6681/15-а (2-а/211/12/16).
Таким чином, вказані обставини свідчать про те, що накладення штрафу на боржника, у зв'язку з невиконанням без поважних причин ухвали суду від 19.07.2018 відбулось без належної перевірки виконавцем забезпечення боржника можливістю виконати ухвалу Апеляційного суду Рівненської області в добровільному порядку.
Більше того, жодних повідомлень про визначену дату та час огляду земельних ділянок та незавершеного будівництва від експерта позивачу не надходило, в матеріалах справи такі відсутні, з огляду на що ОСОБА_1 не мав можливості забезпечити відповідний безперешкодний доступ до об'єктів будівництва.
Суд першої інстанції не взяв до уваги вищевказаних обставин та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Оскільки відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено належними і допустимими доказами правомірність прийнятої ним постанови про накладення штрафу в сумі 1700 грн, колегія суддів вважає, що остання підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням вищенаведеного, колегія дійшла переконання, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, оскаржуване рішення суду відповідно до вимог статті 317 КАС України підлягає скасуванню з одночасним прийняттям постанови про задоволення позову з наведених вище підстав.
Керуючись статтями 243, 272, 287, 308, 310, 313, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року у справі № 460/2997/18 скасувати та прийняти постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Рівненського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Павлюка О.Ю. від 17.10.2018 (ВП№57342374) про накладання штрафу в сумі 1700,00 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Д. М. Старунський
судді В. М. Багрій
А. І. Рибачук