11 лютого 2019 рокуЛьвів№ 857/372/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сапіги В.П.,
суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,
за участі: секретаря судових засідань Герман О.В.,
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року, ухвалене під головуванням судді Качур Р.П., в м. Львові та проголошене о 12 год 25 хв. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 , до виконавчого комітету Червоноградської міської ради Львівської області про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 , звернулася в суд з адміністративним позовом до виконавчого комітету Червоноградської міської ради Львівської області про зобов'язання відповідача зняти з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , за заявою його представника Бусель О.Г.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.11.2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено з тих підстав, що у військовому квитку ОСОБА_2 відсутня відмітка про зняття такого з військового обліку за місцем реєстрації.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі остання, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимог у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим ж доводами, що і зазначені у позовній заяві, одночасно звертаючи увагу на те, що нею було подано відповідачу усі передбачені чинним законодавством документи для виконання оскаржуваних дій.
Відповідач не використав своє право на подачу відзиву на апеляційну скаргу.
Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача та позивача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Судом першої інстанції встановлено, і такі обставини підтверджуються матеріалами справи, що відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру (будинок) від 23.01.1996 квартира за адресою: АДРЕСА_1 належала на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , в рівних частинах кожному.
Після смерті ОСОБА_5 , що підтверджено свідоцтвом про смерть від 04.08.2009, свідоцтво про право на спадщину 1/8 частку квартири видано ОСОБА_2 , згідно з Свідоцтвом про право на спадщину за законом та підтверджено Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно.
05.09.2017 КП «Червонограджитлокомунсервіс» за заявою ОСОБА_1 за участю мешканців кв. 128 та квартири АДРЕСА_2 , складено акт про те, що син ОСОБА_2 , зареєстрований у квартирі АДРЕСА_3 , але на час складення акта не проживає. Зазначено, що він проживає у Санкт-Петербурзі. Акт потрібен для оформлення субсидії.
Аналогічний за змістом акт складено 30.05.2018, у присутності мешканців квартир АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 .
Згідно з Довідкою про склад сім'ї № 9641 від 29.05.2018 або зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , до складу зареєстрованих входять: ОСОБА_1 власник 1/4; ОСОБА_2 , власник 3/8.
Згідно з довідкою без дати за місцем вимоги, зазначено, що така видана на підтвердження того, що ОСОБА_2 дійсно працює постійно за основним місцем роботи в ТзОВ «ОПТИМА Плюс» з 01.11.2007 по теперішній час, на посаді електрика 3-го розряду.
До матеріалів справи також представлено копію паспорта ОСОБА_2 , згідно з яким він зареєстрований у АДРЕСА_1 .
Згідно з відомостями у військовому квитку ОСОБА_2 перебуває на обліку в Червоноградськоу міському військовому комісаріаті.
До матеріалів справи також надано копію довіреності № 78 АБ 2252117 від 11.01.2017, видану ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_1
11.09.2018 позивачка звернулася до відділу реєстрації Червоноградської міської ради із заявою про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 , при цьому причиною зазначено: у зв'язку з вибуттям за адресою с. Садове Близнюківський район Харківська область.
12.09.2018 у знятті з реєстрації відмовлено, оскільки особа не подала необхідної інформації (Постанова Кабінету Міністрів України № 924 від 07.12.2016 ст. 58).
Позивач не погодився з відмовою відділу реєстрації Червоноградської міської ради звернувся до суду, який погодився з доводами останнього, що відсутності підстав для зняття ОСОБА_2 з реєстрації.
Колегія суддів, розглядаючи справу в межах доводів апеляційних скарг, дійшла висновку про обґрунтованість та правомірність висновків суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» № № 1382-IV від 11.12.2003 (у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до Конституції України регулює відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними договорами України, а також визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження.
Відповідно до ст. 3 цього Закону, зняття з реєстрації внесення інформації про зняття з реєстрації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Статтею 7 цього ж Закону передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: заяви особи або її представника, що подається до органу реєстрації; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва про смерть; паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку; інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства; підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту; підстав на право користування житловим приміщенням.
Зняття з реєстрації здійснюється в день звернення особи. За заявою особи зняття з реєстрації може бути здійснено одночасно з реєстрацією нового місця проживання з урахуванням вимог, визначених частиною одинадцятою статті 6 цього Закону.
Згідно зі ст. 9-1 цього ж Закону визначено, що орган реєстрації відмовляє в реєстрації або знятті з реєстрації місця проживання, якщо: особа не подала передбачені цим Законом документи або інформацію; у поданих особою документах містяться недостовірні відомості або подані нею документи є недійсними; для реєстрації або зняття з реєстрації звернулася особа, яка не досягла 14-річного віку.
Рішення про відмову приймається в день звернення особи. Заява про реєстрацію чи зняття з реєстрації місця проживання повертається особі із зазначенням у ній причин відмови.
Механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також встановлюють форми необхідних для цього документів визначено Правилами реєстрації місця проживання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру» від 02.03.2016.
Згідно з п. 3 Правил, реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) (далі - орган реєстрації) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради
Абзацом 2 п. 4 Правил визначено, що реєстрація місця проживання/перебування або зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється в день подання особою або її представником документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена одночасно із зняттям з попереднього місця проживання.
Пунктом 6 Правил зафіксовано, що у разі коли особа не може самостійно звернутися до органу реєстрації, реєстрація може бути здійснена за зверненням її законного представника або представника на підставі довіреності, посвідченої в установленому законом порядку (далі - представник).
Документи для здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи подаються до органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) з урахуванням вимог Закону України «Про адміністративні послуги» (п. 8 Правил).
Відповідно до п. 11 Правил, орган реєстрації відмовляє в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання, якщо: особа не подала необхідних документів або інформації; у поданих документах містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними; звернулася особа, яка не досягла 14 років.
Рішення про відмову в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання приймається в день звернення особи або її представника шляхом зазначення у заяві про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання підстав відмови. Зазначена заява повертається особі або її представнику.
Згідно з п.п. 26-27 Правил, зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: заяви особи або її представника за формою згідно з додатком 11; рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про зняття з реєстрації місця проживання особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва про смерть; повідомлення територіального органу або підрозділу ДМС із зазначенням відповідних реквізитів паспорта померлої особи або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку; інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства (інформація територіального органу ДМС або територіального підрозділу ДМС, на території обслуговування якого зареєстровано місце проживання особи, про закінчення строку дії посвідки на тимчасове проживання або копія рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання чи скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання в Україні); підстав для проживання бездомної особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту (письмове повідомлення соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту); підстав на право користування житловим приміщенням (закінчення строку дії договору оренди, найму, піднайму житлового приміщення, строку навчання в навчальному закладі (у разі реєстрації місця проживання в гуртожитку навчального закладу на час навчання), відчуження житла та інших визначених законодавством документів).
Зняття з реєстрації місця проживання на підставах, визначених в абзацах восьмому та дев'ятому цього пункту, здійснюється за клопотанням уповноваженої особи спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту або за заявою власника/наймача житла або їх представників.
Зняття з реєстрації місця проживання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб, стосовно яких встановлено опіку та піклування, здійснюється за погодженням з органами опіки та піклування.
Разом із заявою особа подає: документ, до якого вносяться відомості про зняття з реєстрації місця проживання. Якщо дитина не досягла 16 років, подається свідоцтво про народження; квитанцію про сплату адміністративного збору; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).
У разі подання заяви представником особи, крім зазначених документів, додатково подаються: документ, що посвідчує особу представника; документ, що підтверджує повноваження особи як представника, крім випадків, коли заява подається законними представниками малолітньої дитини - батьками (усиновлювачами).
Зняття з реєстрації місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.
У разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами зняття з реєстрації місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, разом з одним із батьків здійснюється за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).
Працівник органу реєстрації або центру надання адміністративних послуг перевіряє належність документа, до якого вносяться відомості про місце проживання, особі, що його подала, його дійсність, правильність заповнення заяви про зняття з реєстрації місця проживання та наявність документів, необхідних для зняття з реєстрації місця проживання, про що зазначений працівник робить відповідний запис у цій заяві.
Працівник органу реєстрації у день звернення особи (її представника) або в день отримання документів від центру надання адміністративних послуг, представника спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту, посадової особи виконавців послуг з управління (утримання) багатоквартирного будинку (гуртожитку), об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельного кооперативу, управителя багатоквартирного будинку:
приймає рішення про зняття з реєстрації або про відмову у знятті з реєстрації місця проживання особи;
вносить відомості про зняття з реєстрації місця проживання у документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Датою зняття з реєстрації місця проживання осіб, які подавали документи через центр надання адміністративних послуг, представника спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту, посадову особу виконавців послуг з управління (утримання) багатоквартирного будинку (гуртожитку), об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельного кооперативу, управителя багатоквартирного будинку, є дата отримання органом реєстрації відповідних документів;
формує і вносить дані про зняття з реєстрації місця проживання особи до реєстру територіальної громади;
формує інформацію про зняття з реєстрації місця проживання особи для її передачі до Реєстру відповідно до Порядку;
оформляє і видає довідку про зняття з реєстрації місця проживання, форма якої наведена в додатку 16, дітям, які не досягли 16 років, та громадянам, які мають паспорт громадянина України у формі картки, а також вилучає раніше видану довідку про реєстрацію місця проживання для подальшого знищення;
повертає особі або її представнику, адміністратору центру надання адміністративних послуг, представнику спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту або посадовій особі виконавців послуг з управління (утримання) багатоквартирного будинку (гуртожитку), об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельного кооперативу, управителю багатоквартирного будинку документ, до якого внесені відомості про зняття з реєстрації місця проживання, довідку про зняття з реєстрації місця проживання, а також документи, які подавалися.
Якщо під час подачі документів буде встановлено, що особа подала для зняття з реєстрації місця проживання недійсний паспорт громадянина України, працівник органу реєстрації або центру надання адміністративних послуг складає на неї адміністративний протокол за вчинення правопорушення, визначеного у статті 197 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Якщо іноземець або особа без громадянства подали для зняття з реєстрації місця проживання недійсний документ, до якого вносяться відомості про місце проживання, іноземця або особу без громадянства направляють до територіального підрозділу ДМС відповідно до території обслуговування для вжиття до них заходів адміністративного впливу, а також для оформлення нового документа або внесення визначених законодавством змін у наявний документ.
Якщо зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі документів, зазначених в абзацах третьому, сьомому - дев'ятому пункту 26 цих Правил, без надання документа, до якого вносяться відомості про реєстрацію місця проживання, штамп зняття з реєстрації місця проживання особи проставляється в такому документі у разі звернення особи.
Зняття з реєстрації місця проживання в разі смерті особи здійснюється датою надходження до органу реєстрації документів, визначених в абзацах третьому - п'ятому пункту 26 цих Правил.
В судому засіданні при прийнятті документів від суб'єкта звернення для надання адміністративних послуг у сфері реєстрації місця проживання адміністратори центру у своїй роботі керуються інформаційною картою наданою відділом реєстрації Червоноградської міської ради та постанови Кабінету Міністрів України № 207.
Центр надання адміністративних послуг Червоноградської міської ради актом приймання-передачі заяв та документів щодо надання адміністративних послуг від 11.09.2018 направив на розгляд до відділу реєстрації Червоноградської міської ради справу за № 11004-000891629-012-01 Бусель О.Г., яка діє в інтересах ОСОБА_2 на підставі довіреності від 11.01.2017 про зняття з реєстрації місця проживання.
Суд першої інстанції звернув увагу на те, що підставою для відмови визначено саме те, що у даній довіреності не зазначено, що ОСОБА_1 уповноважена бути представником при вирішенні питань пов'язаних з зняттям з реєстрації місця проживання довірителя ОСОБА_2 , а також відсутня відмітка Червоноградського міського військового комісаріату про зняття з військового обліку.
Одночасно на спростування доводів позивача стосовно належності оформлення довіреності на зняття сина з реєстрації суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що у тексті довіреності від 11.01.2017 вказано лише про представлення інтересів ОСОБА_2 в органах місцевого самоврядування стосовно належного йому майна та отримання довідок та інших документів. Про зняття довірителя з місця реєстрації чи про реєстрацію його в іншому місці не зазначено.
Стосовно спростування доводів позивача, стосовно відсутності в правових положеннях, що регламентують дані правовідносини вимоги про відмітку про зняття з військового обліку, то такі дійсно є визначеними наступними нормами права.
Відповідно до абз.2 п. 2 ст. 38 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" органи виконавчої влади, що здійснюють реєстрацію місця проживання чи перебування осіб, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад зобов'язані: здійснювати реєстрацію за місцем проживання або перебування чи зняття з реєстрації призовників, військовозобов'язаних та резервістів лише в разі наявності в їхніх військово-облікових документах позначок військових комісаріатів відповідно про зняття з військового обліку або про перебування на військовому обліку за місцем проживання або перебування.
Згідно з п. 16 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2016 року № 921, військовий облік ведеться на підставі паспорта громадянина України та таких військово-облікових документів: для призовників - посвідчення про приписку до призовної дільниці; для військовозобов'язаних - військового квитка або тимчасового посвідчення.
У відповідності до п. 18 вказаного Порядку взяттю на військовий облік військовозобов'язаних державними органами, підприємствами, установами та організаціями підлягають, особи, які досягли граничного віку (27 років) перебування на військовому обліку призовників.
Відповідно до п. 58 Порядку органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб здійснюють реєстрацію (зняття з реєстрації) місця проживання призовників і військовозобов'язаних лише в разі наявності в їх військово-облікових документах позначок районних (міських) військових комісаріатів про зняття з військового обліку або перебування на військовому обліку за місцем проживання (додаток 15).
Тому, для зняття з реєстрації місця проживання такої категорії осіб, як військовозобов'язані, законодавець встановлює певні обмеження, а саме вимагає обов'язкової наявності у військово-облікових документах військовозобов'язаних позначки про зняття з військового обліку.
До заяви про зняття з місця реєстрації від 11.09.2018 надано оригінал військового квитка ОСОБА_2 НОМЕР_1 від 29.06.1995.
У вказаному квитку відсутня відмітка про зняття ОСОБА_2 з військового обліку і цього не спростовує сторона позивача.
Отже саме наведена підстава для відмови у знятті з реєстрації місця проживання осіб міститься в п. 11 Правил реєстрації місця проживання, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 02.03.2016.
В розділі службові відмітки заяви про зняття з реєстрації місця проживання від 11.09.2018, поданої ОСОБА_1 , у позиції «У знятті з реєстрації місця проживання відмовлено» як підставу зазначено «Особа не подала необхідної інформації» та зазначено посилання на норму права, яка визначає вид неподаної інформації (п. 58 постанови Кабінету Міністрів України № 921 від 07.12.2016). Зазначене не спростовує факту неподання позивачем необхідної інформації та не суперечить підставі відмови, що визначена п. 11 Правил реєстрації місця проживання.
Оцінюючи наведені апелянтом доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені в позовній заяві та апеляційній скарзі, були перевірені та проаналізовані судом апеляційної інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.
Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Оцінюючи в сукупності наведене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов є безпідставним та необґрунтованим, через що останній не підлягає до задоволення.
Наведене спростовує доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не бачить підстав для задоволення апеляційної скарги.
В силу ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року у справі №1340/18 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В. П. Сапіга
судді О. І. Довга
І. І. Запотічний
Повне судове рішення складено 14.02.2019.