Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
07 лютого 2019 рокуСправа № 912/3123/18
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., при секретарі судового засідання Лупенко А.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/3123/18
за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" в особі Кіровоградського обласного управління ПАТ "Державний Ощадний банк України", вул. Декабристів, 9, м. Кропивницький, 25006
до відповідача ОСОБА_1 підприємства "Світоч", 27200, Кіровоградська область, Бобринецький район, м. Бобринець, вул. Устинівське шосе, будинок 2
про стягнення 18 054,34 грн
Представники сторін:
від позивача - ОСОБА_2, довіреність № 837 від 16.08.18;
від відповідача - ОСОБА_3 директор, наказ №1 від 01.03.2002;
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" в особі Кіровоградського обласного управління ПАТ "Державний Ощадний банк України" (далі - ПАТ "Ощадбанк" КОУ, позивач) до ОСОБА_1 підприємства "Світоч" (далі - ПП "Світоч", відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 18 054,34 грн, а саме 13 936,97 грн боргу та 4 117,37 грн пені, з покладенням на відповідача судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди нерухомого майна № 972 від 15.11.2017 в частині внесення орендної плати.
Ухвалою від 03.12.2018 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 912/3123/18 за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засіданні на 27.12.2018.
В засіданні суду 27.12.2018 представник позивача підтримав викладену у позові позицію.
Відповідач своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні не скористався, уповноваженого представника в засідання суду не направив, про дату, час і місце засідання суду повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав.
Ухвалою від 27.12.2018 господарський суд постановив позивачу до 04.01.2018 надати пояснення щодо порядку нарахувань по пені та докази сплати відповідачем орендної плати, про які зазначено в позові. Закрив підготовче провадження та призначив справу № 912/3123/18 до судового розгляду по суті на 18.01.2019.
На виконання ухвали суду від 27.12.2018 позивач 08.01.2019 подав суду пояснення у яких зазначив, що сума заборгованості станом на листопад 2017 року - 10116,36 грн, включає заборгованість за оренду та комунальні платежі з 01.01.2017 по 30.11.2017 та передплату за останній місяць оренди (800 грн) згідно п. 3.3. Договору.
В судовому засіданні 18.01.2019 представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача заперечив позов та вказав, що можливо підмінено сторінки спірного договору, так як вони не містять підпису відповідача на кожній сторінці, по аналогії укладення договорів з банківськими установами. Крім того, відповідач зазначив, що орендоване приміщення фактично займає політична партія "Народний фронт", якій також виставлено рахунки на оплату орендної плати.
З метою з'ясування всіх обставин справи, враховуючи доводи відповідача, господарським судом оголошено перерву до 12:50 25.01.2019 для надання сторонами відповідних обгрунтованих пояснень.
23.01.2019 позивач подав суду пояснення, де зазначив про повне виконання умов договору оренди від 05.01.2016 укладеним з політичною партією "Народний фронт", та повідомив, що рахунки могли бути виставлені колишньому орендарю помилково.
До пояснень надано договір оренди приміщення № 77 від 05.01.2016, укладеного між позивачем та політичною партією "Народний фронт", в особі голови ґбобринецької районної організації політичної партії "Народний фронт", довідку від 18.01.2019 № 109.21-10/4 про відсутність заборгованості по вищевказаному договору, довідку про право власності на приміщення та виставлені і отримані відповідачем рахунки.
24.01.2019 засобами електронного зв'язку від відповідача до суду надійшли документи, зокрема примірник договору оренди від 05.01.2016 з додатками та інші документи щодо вказаного договору.
В судовому засіданні 25.01.2019 відповідач заявив усне клопотання про залучення до участі у справі третьої особи політичної партії "Народний фронт", яке судом залишено без розгляду, про що постановлено протокольну ухвалу, з наступних підстав.
Нормами ст. 50 ГПК України передбачено, що суд може залучити третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, до закінчення підготовчого провадження у справі.
Отже, відповідачем заяву про залучення до участі у справі третьої особи політичної партії "Народний фронт" заявлено з пропуском встановленого ГПК України, строку.
Разом з тим, ухвалою від 27.12.2018 суд закрив підготовче провадження та призначив справу № 912/3123/18 до судового розгляду по суті на 18.01.2019, так як відповідач своїм процесуальним правом на участь в підготовчому засіданні не скористався, уповноваженого представника в засідання суду не направив, відзив на позов, в установлений ухвалою суду від 03.12.2018 строк, не подав. Суд в підготовчому засіданні розглянув всі питання визначені ч. 2 ст. 182 ГПК України.
Ухвалу суду від 03.12.2018 відповідач отримав 06.12.2018, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 34), проте до 21.12.2018 відзив на позов суду не подав, поважності причин не повідомив.
Відповідач 18.01.2019 подав суду заяву від 26.12.2018 про відкладення засідання суду у зв'язку з хворобою, направлену суду електронною поштою 26.12.2018. Проте, згідно актів господарського суду Кіровоградської області від 26, 27, 29.12.2018 офіційна електронна пошта суду у вказані дати не функціонувала, тому заява відповідача від 26.12.2018 до суду не надходила.
Однак, навіть в разі надходження до суду заяви від 26.12.2018 про відкладення засідання суду, господарський суд повторно вказує, що відповідачем не подано суду відзив на позов в установлений судом строк до 21.12.2018.
Враховуючи викладене, у суду 27.12.2018 були відсутні підстави для відкладення підготовчого засідання.
25.01.2019 господарським судом оголошено перерву до 11:30 07.02.2019.
29.01.2019 позивач подав суду примірники рахунків та актів виконаних робіт по договору № 972 від 15.11.2017 за лютий, березень, квітень, травень, червень, серпень 2018 року.
31.01.2019 та 05.02.2019 до суду засобами електронного зв'язку надійшли від відповідача власний розрахунок орендної плати з листопада 2017 та акт звірки взаєморозрахунків між сторонами.
В судовому засіданні 07.02.2019 приймали участь представники позивача та відповідача.
Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі та подав суду копію додатку № 4 до договору № 972 від 15.11.2017.
Відповідач проти задоволення позову заперечив, та вказав, що не проти залучення поданого документа.
Відповідно до ч. 5 ст. 161 ГПК України, суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.
Так, під час судового розгляду справи враховуючи усні пояснення відповідача, у суду виникла необхідність витребування від сторін відповідних пояснень з метою повного та всебічного розгляду справи.
З урахуванням зазначеного та з метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи, господарський суд враховує при вирішенні спору надані сторонами додаткові пояснення під час судового розгляду справи.
Поряд з тим, до пояснень на їх підтвердження позивачем надано ряд доказів, а також докази надані відповідачем.
Суд враховує, що надані позивачем рахунки за лютий, березень, квітень, травень, червень, серпень 2018 року; договір оренди від 05.01.2016, укладений з політичною партією "Народний фронт"; додаток № 4 до договору оренди також наявні у відповідача так як частково вони направлені на адресу суду засобами електронного зв'язку відповідачем, на рахунках є підпис відповідача, а додаток № 4 надано для огляду і відповідачем.
Тому, вказані докази, а також укладений між сторонами акт звірки взаєморозрахунків приймаються до розгляду судом.
Всі інші докази до розгляду судом не приймаються так як відсутні підстави для їх долучення до матеріалів справи.
Розглянувши наявні у справі матеріали, оцінивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
15.11.2017 між ПАТ "Державний Ощадний банк України" (орендодавець) в особі філії - Кіровоградське обласне управління АТ "Ощадбанк" та ПП "Світоч" (орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна № 972 (далі - Договір, а.с. 17-23), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно філії - Кіровоградське облуправління АТ "Ощадбанк", площею 18,3 кв.м, яке розміщене за адресою: Кіровоградська обл., м. Бобринець, вул. Базарна, 138, на 2-му поверсі будівлі ТВБВ № 10010/093 філії (п.с. 1.1. Договору).
Відповідно до пп.3.1 та 3.2 Договору, за користування об'єктом оренди орендар перераховує 100% орендної плати щомісячно в безготівковій формі, в національній валюті України, на поточний рахунок орендодавця до 10 (десятого) числа місяця наступного за звітним місяцем. Орендна плата є Договірною та складає 800,00 з урахуванням ПДВ.
Протягом 3 банківських днів з дати підписання цього Договору орендар зобов'язаний перерахувати авансовий платіж за останній місяць оренди у розмірі орендної плати за базовий місяць. Сплачена орендна плата за останній місяць оренди не підлягає коригуванню на індекс інфляції (п.с. 3.3. Договору).
Орендна плата сплачується орендарем, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі до моменту фактичного повернення об'єкту оренди орендодавцеві згідно акта повернення об'єкта оренди (п. 3.7. Договору).
Згідно п. 3.9. Договору крім орендної плати, орендар зобов'язаний щомісячно до 10 (десятого) числа місяця наступного за звітним місяцем згідно рахунків, наданих орендодавцем, компенсувати орендодавцю витрати з оплати спожитих орендарем комунальних та/або експлуатаційних послуг, пов'язаних з, функціонуванням об'єкту оренди (за якими відсутні окремі лічильники), та пов'язаних з володінням об'єктом оренди податків, передбачених Податковим кодексом України. Особливості нарахування сум компенсації Орендодавцю витрат за оплату спожитих комунальних та/або експлуатаційних послуг та пов'язаних з володінням об'єктом оренди податків визначені в Додатку №. 4 до цього Договору (Нарахування компенсації витрат Орендодавця), який є невід'ємною частиною цього Договору.
Пунктами 5.4., 6.3. Договору сторони погодили, зокрема, що неотримання орендарем рахунків за оренду та інших платежів (окрім рахунків на компенсацію витрат з оплати спожитих комунальних та/або експлуатаційних послуг) за умовами цього Договору не є підставою для несплати зобов'язань орендарем за Договором.
Відповідно до п. 13.1. Договору, цей Договір набуває чинності з дати його підписання та діє до 01.12.2019, при цьому Сторони домовились, що відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України, умови Договору застосовуються до відносин Сторін, які виникли до його укладання, а саме: з 01.01.2017.
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.
Між сторонами підписано Акт приймання-передачі до Договору (а.с. 24), за яким ПП "Світоч" передано у користування приміщення, що знаходиться за адресою: м. Бобринець, вул. Базарна, 138.
Позивач у позовній заяві вказує, що відповідач не виконує зобов'язання за Договором в частині своєчасної сплати орендної плати в розмірі, передбаченому п. 3.2 Договору, в наслідок чого виникла заборгованість в період з 01.01.2017 по 20.11.2018 в сумі 13936,97 грн, що і стало підставою звернення з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті господарський суд враховує наступне.
За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором оренди, правовідносини за яким регулюються главою 58 Цивільного кодексу України та параграфом 5 глави 29 Господарського кодексу України.
Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні положення містяться і в статті 283 Господарського кодексу України.
Із матеріалів справи вбачається, що орендодавець свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, передавши в користування орендарю обумовлене Договором приміщення на підставі акта передачі приміщення (а.с. 24).
Згідно з положеннями частини 1 статті 284, частини 3 статті 285 Господарського кодексу України, пункту 3.1. Договору орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендодавцю орендну плату.
Проте, за твердженням позивача, відповідач свої зобов'язання за Договором щодо своєчасної сплати орендної плати не виконав належним чином, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість з орендної плати за період з 01.01.2017 по 20.11.2018 в сумі 13936,97 грн, з врахуванням часткової оплати в сумі 8644,36 грн, несплаченої передплати згідно п. 3.3. Договору в сумі 800,00 грн та 1504,93 грн заборгованості по оплаті комунальних послуг.
14.03.2018 позивач звертався до відповідача з претензією № 109.26/91/23791/2018-00/вих. з проханням сплати 15 068,46 грн, яка повернута органом поштового зв'язку за закінченням терміну зберігання.
09.08.2018 позивач звернувся з претензією за 109.26/314/74346/2016-10/Вих. з вимогою сплатити 14 590,97 грн, яка також повернута органом поштового зв'язку за закінченням терміну зберігання.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
У відповідності до частини 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В матеріалах справи відсутні докази перерахування відповідачем на виконання п. 3.3. Договору протягом 3 банківських днів авансового платежу в сумі 800,00 грн, докази оплати відповідачем рахунків на відшкодування комунальних послуг виставлених позивачем та отриманих відповідачем 20.04.2018 за лютий-березень 2018 року та 31.10.2018 за квітень, травень, серпень 2018 року, а також докази оплати в строк визначений п. 3.1. Договору орендної плати.
Згідно квитанцій, що містяться в матеріалах справи (а.с. 44-48), відповідачем сплачено 10.04.2018 - 2000,00 грн; 20.04.2018 - 1334,36 грн; 22.05.2018 - 2000,00 грн; 21.06.2018 - 1300,00 грн з призначенням платежу "прийнято оренду плату від ПП "Світоч" установі банку згідно угоди".
Разом з тим, відповідач заперечує позовні вимоги мотивуючи тим, що спірне приміщення він не займає, а там розміщується осередок політичної партії "Народний фронт" і саме він має сплачувати орендну плату до 15.11.2017.
Відповідач вказує, що при укладенні спірного договору підписував кожну сторінку, з зазначенням у ньому мети використання - для розміщення партії, а також те, що примірник договору йому повернуто в квітні 2018 року. Саме з квітня 2018 відповідач дізнався про обов'язок сплачувати орендну плату з 01.01.2017.
Відповідач зазначає, що умови Договору змінені та йому повернуто примірник договору зі зміненими умовами без його згоди, зокрема в підписаному ним примірнику договору не було в п. 13.1. зазначено про строк його дії з 01.01.2017, тому він не визнає такі умови Договору.
Судом встановлено та підтверджено сторонами, що з 05.01.2016 по 05.01.2017 приміщення за адресою 27200, м. Бобринець, вул. Комсомольська, 138 площею 18,3 кв.м. на підставі договору оренди приміщення від 05.01.2016 орендувала Політична партія "Народний фронт" в особі голови Бобринецької районної організації.
Крім того, в засіданні суду стало відомо, що ОСОБА_3 - керівник ПП "Світоч", веде бухгалтерську документацію осередку політичної партії "Народний фронт", а також, згідно Постанови Центральної виборчої комісії від 27.09.2014 № 1257 "Про реєстрацію уповноважених осіб Політичної партії "Народний фронт" в одномандатних виборчих округах на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року" по 100 одномандатному виборчому округу зареєстрована як уповноважена особа Політичної партії "Народний фронт".
За поясненнями відповідача, між керівником банківської установи в м. Бобринець та Бобринецькою районною організацією "Народний фронт" велись перемовини щодо укладення договору оренди на новий строк. Однак договір оренди укладений не був. Тому, сторони переговорів дійшли згоди укласти договір оренди приміщення з ПП "Світоч".
З наданих в засіданні суду 25.01.2019 пояснень відповідача слідує, що в приміщенні, яке орендує ПП "Світоч", з січня 2017 року продовжила перебувати Бобринецька районна організація "Народний фронт", а також те, що між директором ПП "Світоч" ОСОБА_3 та керівником банківської установи в м. Бобринець велись перемовини щодо здійснення оплат ПП "Світоч" саме з січня 2017 року та щодо подальшого укладення договору суборенди з політичною партією "Народний фронт".
Проте такого договору суборенди укладено не було.
Таким чином, господарський суд враховує в сукупності зазначені вище обставини, та приходить до висновку, що відповідачу було відомо про необхідність сплати платежів з 01.01.2017 року.
Відповідач зазначає, що отримала свій примірник договору в квітні 2018 року з іншими умовами поряд з тими, на які погоджувалась.
Однак, перша претензія з вимогою сплати боргу з січня 2017 року була направлена позивачем в березні 2017 року.
Крім того, відповідачем після отримання примірнику договору, не вжито будь-яких дій спрямованих на визнання його недійсним та не подано суду таких доказів.
З вищевикладеного вбачається, що відповідач, на момент укладення Договру, був обізнаний про наявність зобов'язань по оплаті орендної плати з 01.01.2017, проте розраховував на укладення договору суборенди приміщення.
Окрім того, відповідач після отримання рахунків (в рахунках виставлялись до сплати суми, які розраховувалсь за умовами договору з 01.01.2017 з урахуванням індексу інфляції з січня 2017 року) не звертався до позивача з пропозицією провести перерахунок сум орендної плати та здійснював оплати без зазначення чіткого призначення платежу.
Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Сторони в пункті 13.1 зазначили, що цей договір набуває чинності з дати його підписання та діє до 01.12.2019, при цьому сторони домовились, що відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу україни умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме: з 01.01.2017 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
У статті 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Доказів визнання недійсним чи розірвання договору сторонами не надано.
З матеріалів справи також вбачається, що позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату комунальних послуг за лютий 2018 року на суму 410,44 грн., березень 2018 року на суму 445,94 грн, які отримано відповідачем 20.04.2018, за квітень 2018 року на суму 535,24 грн, за травень 2018 року на суму 79,26 грн, за червень 2018 року на суму 11,35 грн та за серпень 2018 року на суму 11,35 грн, які отримано 31.10.2018 на загальну суму 1493,58 грн.
Разом з тим, в наданому суду розрахунку позивачем включено до суми позовних вимог про стягнення комунальних платежів 11,35 грн за липень 2018 року, проте доказів виставлення рахунку в порядку п. 3.9. Договору, за такі послуги суду не подано.
Відповідач не спростовує сум нарахованих за комунальні послуги спожиті за вказані місяці та не заперечує розрахунок позивача.
Отже, з врахуванням п. 3.9. Договору, позовні вимоги в частині стягнення боргу за оплату комунальних послуг підлягають стягненню частково в розмірі 1493,58 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також приписи ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому позовні вимоги про стягнення з ПП "Світоч" 13925,62 грн підлягають задоволенню (20276,40 грн + 1493,58 грн - 8644,36 грн + 800,00 грн).
Позовні вимоги в частині стягнення боргу за оплату комунальних послуг в розмірі 11,35 грн задоволенню не підлягають.
Крім цього, за прострочення виконання зобов'язань з оплати орендної плати позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 4 117,37 грн, яку починає нараховувати з 15.11.2017 на суму 10116,36 грн по 20.11.2018 (а.с. 26).
08.01.2019 позивач подав суду пояснення у яких зазначив, що сума заборгованості станом на листопад 2017 року - 10116,36 грн, включає заборгованість за оренду та комунальні платежі з 01.01.2017 по 30.11.2017 та передплату за останній місяць оренди (800 грн) згідно п. 3.3. Договору.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Матеріали справи свідчать, що відповідач свої зобов'язання за договором № 972 від 15.11.2017 виконував неналежним чином, чим порушив умови Договору, норми ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, що слугувало підставою для нарахування позивачем пені в сумі 4 117,37 грн.
Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодесу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ч. 3 ст. 254 Цивільного кодексу України, строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.
У відповідності до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Сторони в п. 7.2. Договору передбачили, що у випадку несвоєчасного та/або не в повному обсязі перерахування орендної плати, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Разом з тим, господарський суд наголошує, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені. Якщо у договорі виконання грошового зобов'язання визначається до настання певного терміну, наприклад до 1 серпня 2014 року, то останнім днем виконання такого зобов'язання вважається день, що передує цьому терміну (в даному прикладі - 31.07.2014 року) (п. 1.9 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").
Перевіривши розрахунок пені наданий позивачем (а.с. 26), суд встановив, що позивачем неправомірно розраховано пеню, зокрема визначено період нарахувань та суми боргу на які можливо її нараховувати.
Сторонами укладено договір 15.11.2017, тому, з врахуванням умов п. 13.1. Договору, сторонами погоджено порядок нарахування пені лише 15.11.2017.
Тобто, станом на 15.11.2017, у відповідача вже виникли зобов'язання по сплаті заборгованості за період з 01.01.2017 по 15.11.2017.
Однак, умови договору передбачають сплату до 10 числа місяця наступного за звітним.
Таким чином, до 10.12.2017 відповідач мав сплатити орендну плату за період з 01.01.2017 по 30.11.2017 в розмірі 9316,36 грн.
Окрім того, приймаючи до уваги умови п. 3.3. Договору пеня на суму 800,00 грн (авансовий платіж) може бути нарахована лише з 21.11.2017, так як зобов'язання мало бути виконано протягом 3 банківських днів з дати підписання Договору, тобто по 20.11.2017 включно.
Більше того, позивачем нараховано пеню на суму боргу з врахуванням заборгованості по оплаті комунальних послуг, що не відповідає умовам погодженим у п. 7.2. Договору.
Як зазначено в пункті 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Також судом враховано, що відповідачем сплачено 10.04.2018 - 2000,00 грн; 20.04.2018 - 1334,36 грн; 22.05.2018 - 2000,00 грн; 21.06.2018 - 1300,00 грн з призначенням платежу "прийнято оренду плату від ПП "Світоч" установі банку згідно угоди".
Відповідно до п. 8.4. Договору, у разі недостатності суми будь-якого проведеного орендарем платежу, незалежно від його підстави та призначення, для виконання у повному обсязі всіх грошових зобов'язань, термін виконання яких зі сторони орендаря на підставі цього договору сплив на момент отримання орендодавцем такого платежу орендаря, то ця сума, в тому числі кошти , які були сплачені орендарем раніше на користь орендодавця , погашає вимоги орендодавця у такій черговості, якщо інше не встановлено цим договором або не буде здійснено на розсуд орендодавця:
8.4.1 у першу чергу відшкодовуються витрати орендодавця, пов'язані з одержанням виконання грошового зобов'язання орендаря, якщо такі мали місце;
8.4.2 у другу чергу відшкодовуються збитки, завдані орендодавцю, чи додаткові витрати понесені орендодавцем з вини орендаря, якщо такі мали місце;
8.4.3. у третю чергу сплачується неустойка (пеня, штраф);
8.4.4 у четверту чергу сплачується основна сума боргу у наступній черговості:
8.4.4.1 у першу чергу кошти перераховуються в рахунок відшкодування витрат орендодавця на сплату податків, пов'язаних з володінням об'єктом оренди;
8.4.4.2 у другу чергу кошти перераховуються в рахунок відшкодування витрат орендодавця на придбання комунальних і експлуатаційних послуг;
8.4.4.3 у третю чергу кошти зараховуються в рахунок орендної плати.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач заявляє до стягнення суму основного боргу, комунальних послуг та пені, не доводить інших передбачених пунктом 8.4 договору витрат.
Таким чином, здійснені відповідачем оплати мають бути враховані в погашення заборгованості, яка існувала на день їх сплати.
Так, з оплати в розмірі 2000,00 грн здійсненої 10.04.2018 погашено борг в розмірі 800,00 грн (п.3.3. договору) та частина боргу в розмірі 1200, 00 грн, яка існувала на 10.12.2017, а саме 9316,36 грн; з коштів, сплачених 20.04.2018 в розмірі 1334,36 грн погашено частину заборгованості із суми 9316,36 грн, так як отримані 20.04.2018 рахунки по комунальним послугам мали бути сплачений до 10.05.2018; з коштів, сплачених 22.05.2018 в розмірі 2000,00 грн погашено комунальні послуги в розмірі 856,38 грн та частину заборгованості в розмірі 1143,62 грн із заборгованості в сумі 9316,36 грн; дві оплати від 21.06.2018 в розмірі 1300,00 грн та від 09.08.2018 в розмірі 2010,00 грн мають бути спрямовані в рахунок погашення заборгованості в розмірі 9316,36 грн.
З урахуванням наведеного та в межах періоду розрахунку позивача, господарський суд здійснює наступний розрахунок пені:
- на суму 800,00 грн (оплата згідно п. 3.3) період нарахування пені мав би бути з 21.11.2017 по 21.05.2017, однак з урахуванням здійсненої відповідачем оплати 10.04.2018 в розмірі 2000,00 грн, пеня на вказану суму нараховується за період з 21.11.2017 по 09.04.2018 в розмірі - 94,51 грн;
- на суму 9316,36 грн (нарахування по орендній платі за період з 01.01.2017 по 30.11.2017) період нарахування пені мав би бути з 12.12.2017 по 12.06.2018, однак з урахуванням здійснених відповідачем оплат 10.04.2018, пеня на вказану суму нараховується за період з 12.12.2017 по 09.04.2018 в розмірі 955,88 грн;
- на суму 8116,36 грн (9316,36 грн - 1200,00 грн (оплата 10.04.2018) за період з 10.04.2018 по 19.04.2018 в розмірі 75,60 грн;
- на суму 6782,00 грн (8116,36 грн - 1334,36 грн (оплата 20.04.2018) за період з 20.04.2018 по 21.05.2018 в розмірі 202,16 грн;
- на суму 5638,38 грн (6782,00 грн - 1143,62 грн (залишок з оплати 22.05.2018 після погашення комунальних) за період з 22.05.2018 по 12.06.2018 в розмірі 115,55 грн.
- на суму 901,25 грн (грудень 2017 року) за період з 10.01.2018 по 10.07.2018 в розмірі 149,09 грн;
- на суму 910,26 грн (січень 2018 року) за період з 10.02.2018 по 10.08.2018 в розмірі 154,05 грн;
- на суму 923,91 грн (лютий 2018 року) за період з 13.03.2018 по 13.09.2018 в розмірі 160,99 грн;
- на суму 932,23 грн (березень 2018 року) за період з 11.04.2018 по 11.04.2018 в розмірі 163,00 грн;
- на суму 942,48 грн (квітень 2018 року) за період з 11.05.2018 по 11.11.2018 в розмірі 167,27 грн;
- на суму 950,02 грн (травень 2018 року) за період з 12.06.2018 по 20.11.2018 в розмірі 148,72 грн;
- на суму 950,02 грн (червень 2018 року) за період з 10.07.2018 по 20.11.2018 в розмірі 123,95 грн;
- на суму 950,03 грн (липень 2018 року) за період з 10.08.2018 по 20.11.2018 в розмірі 95,78 грн;
- на суму 943,38 грн (серпень 2018 року) за період з 11.09.2018 по 20.11.2018 в розмірі 66,06 грн;
- на суму 943,38 грн (вересень 2018 року) за період з 10.10.2018 по 20.11.2018 в розмірі 39,08 грн;
- на суму 961,31 грн (жовтень 2018 року за період з 10.11.2018 по 20.11.2018 в розмірі 10,43 грн.
З підстав наведеного позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 2 722,12 грн. Підстави для задоволення позову про стягнення пені в іншій частині відсутні за наведених вище обставин.
Враховуючи викладене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" в особі Кіровоградського обласного управління ПАТ "Державний Ощадний банк України" підлягають частковому задоволенню на суму 16647,74 грн, з яких 13925,62 грн основного боргу, 2722,12 грн пені. У задоволені позовних вимог в іншій частині господарський суд відмовляє.
У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 підприємства "Світоч" (вул. Устинівське шосе, буд. 2, м. Бобринець, Кіровоградська область, 27200, ідентифікаційний код 31916724) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, будинок 12-Г, ідентифікаційний код 00032129) в особі Кіровоградського обласного управління ПАТ "Державний Ощадний банк України" (вул. Декабристів, 9,м. Кропивницький, 25006, ідентифікаційний код 09323408) 16647,74 грн, з яких 13925,62 грн основного боргу, 2722,12 грн пені, а також 1624,72 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 14.02.2019.
Суддя В.Г. Кабакова
Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.