ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.02.2019Справа № 910/12078/18
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді ДЖАРТИ В. В., розглянувши матеріали справи
за позовом Національного банку України
до відповідача 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М"
відповідача 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Саулес фабрика Україна"
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача
1. Приватного підприємства "Наташа Фарбер"
2. Приватного підприємства "Хосен"
3. Фізичної особи-підприємця Москвитина Олега Ігоровича
4. Приватного підприємця - фізичну особу ОСОБА_2
5. Приватного підприємства "Мацишин"
6. Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3
7. Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4
8. ОСОБА_5
9. ОСОБА_6
10. ОСОБА_7
11. ОСОБА_8
12. ОСОБА_9
13. ОСОБА_10
14. ОСОБА_11
15. ОСОБА_12
16. ОСОБА_13
17. ОСОБА_14
18. ОСОБА_15
19. ОСОБА_16
20. ОСОБА_17
21. ОСОБА_18
22. ОСОБА_19
23. ОСОБА_20
24. ОСОБА_21
про визнання договорів недійсними та застосування наслідків недійсності договорів (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 02.10.2018),
Без виклику (повідомлення) учасників справи,
У вересні 2018 року Національний банк України (далі - позивач, Нацбанк) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" (далі - відповідач 1, Агенція) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Саулес фабрика Україна" (далі - відповідач 2, Товариство) про визнання недійсними:
- договору № 051 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 11/19-27-б від 27.12.2007;
- договору № 054 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 069-К07Б від 16.08.2007;
- договору № 074 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 936 від 19.10.2006;
- договору № 075 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 879 від 10.08.2006;
- договору № 079 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 258 від 16.07.2003;
- договору № 080 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 9-Ю08-ІФ від 26.09.2008;
- договору № 077 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 112-К07 від 28.12.2007;
- договору № 078 від 30.09.2016 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 611 від 01.07.2005;
- договору № 076 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 18/Т від 28.10.2005;
- договору № 062 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 27/10-794А від 28.03.2007;
- договору № 063 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 14/10-507 від 15.12.2003;
- договору № 064 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 27/10-629І від 28.07.2006;
- договору № 073 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 27/10-700А від 13.11.2006;
- договору № 081 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 27/10-920А від 06.12.2007;
- договору № 041 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 27/10-856А від 30.07.2007;
- договору № 066 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 27/10-928А від 21.12.2007;
- договору № 067 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 11/27-КДФ/840-5А від 08.07.2008;
- договору № 068 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 11/19-30-40П від 14.09.2007;
- договору № 069 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 11/19-30-35І від 23.08.2007;
- договору № 030 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 27/10-861А від 03.08.2007;
- договору № 031 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 11/19-30-24І від 05.07.2007;
- договору № 048 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 10/Б.в. від 13.12.2006;
- договору № 023 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 4-ІВ.Ф від 17.04.2007;
- договору № 070 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 27/Б.в. від 17.04.2007;
- договору № 072 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 70-Ф07 від 11.07.2007;
- договору № 065 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 27/10-930А від 25.12.2007;
- договору № 071 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 20/Б.в. від 12.03.2007.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2018 відкрито провадження в справі № 910/12078/18, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні 02.10.2018.
02.10.2018 через відділ автоматизованого документообігу, моніторингу виконання документів (канцелярію) суду (далі - канцелярія суду) було подано заяву про збільшення позовних вимог та клопотання про долучення доказів від представника позивача.
За результатами підготовчого засідання 02.10.2018 було постановлено ухвалу про задоволення заяви позивача про збільшення позовних вимог та ухвалено здійснювати подальший розгляд справи у межах заявлених позовних вимог з урахуванням зазначеної заяви та відкладення підготовчого засідання у справі на 24.10.2018.
03.10.2018 через канцелярію суду представником відповідача 2 було подано клопотання про відкладення розгляду справи, надання можливості ознайомитися з матеріалами справи та строку на надання відзиву на позовну заяву.
03.10.2018 через канцелярію суду представником позивача було подано клопотання про витребування доказів.
19.10.2018 через канцелярію суду представником відповідача 1 було подано відзив на позовну заяву.
22.10.2018 через канцелярію суду Агенцією був поданий відзив на позовну заяву. Також, Товариством через канцелярію суду було подане клопотання про роз'єднання позовних вимог, клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та заява про залишення позову без руху.
Ухвалою суду від 24.10.2018 частково задоволено клопотання Національного банку України про витребування доказів, а саме в частині витребування у відповідачів оригіналів документів для огляду в судовому засіданні; відмовлено в задоволенні клопотань відповідача 2 про залишення позовної заяви без руху, відповідача 1 про роз'єднання позовних вимог та про залишення позовної заяви без розгляду. Підготовче засідання відкладено на 08.11.2018.
07.11.2018 через канцелярію суду надійшло клопотання Агенції про залучення третіх осіб до участі в справі.
08.11.2018 через канцелярію суду надійшли відповіді Нацбанку на відзиви відповідачів, а також клопотання Товариства про вирішення питання прав та обов'язків яких осіб стосується рішення суду та попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2018 було задоволено клопотання Національного банку України про поновлення строку для подання відповіді на відзив, відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" про залучення третіх осіб на стороні позивача та клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Саулес фабрика Україна" про вирішення питання прав та обов'язків яких осіб стосується рішення суду, продовжити підготовче провадження у справі № 910/12078/18 на 30 днів до 13.12.2018 включно та відкладено підготовче засідання у справі на 29.11.2018.
27.11.2018 через канцелярію Господарського суду міста Києва представником відповідача 1 було подано клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб на стороні позивача, заперечення проти позовної заяви. Представником позивача було подано докази направлення відповіді на відзиви відповідачам.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" про залучення третіх осіб на стороні позивача, залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Приватне підприємство "Наташа Фарбер", Приватне підприємство "Хосен", Фізичну особу-підприємця Москвитина Олега Ігоровича, Приватного підприємця - фізичну особи ОСОБА_2, Приватне підприємство "Мацишин", СПД ОСОБА_3, суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4, Громадянин України ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21, запропоновано сторонам подати докази, пояснення, заперечення у строк до 13.10.2018. Підготовче засідання у справі відкладено на 13.12.2018.
З метою отримання інформації про місце реєстрації залучених до участі у справі фізичних осіб судом було скеровано запити до відповідних підрозділів Державної міграційної служби.
10.12.2018 до суду надійшли листи Управління державної міграційної служби України в Сумській області щодо пересилки запиту суду для виконання.
13.12.2018 до канцелярії суду надійшли відповіді Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління ДМС України в Київській області щодо місця реєстрації місця проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_11 а також клопотання позивача про доручення до матеріалів справи доказів направлення копії позовної заяви з додатками на адреси залучених до участі у справі третіх осіб.
За наслідками судового засідання 13.12.2018 судом була постановлена ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 11.01.2019.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.01.2019 у справі №910/12078/18 у задоволенні позову відмовлено повністю.
10.01.2019 відповідачем 2 було подано до відділу діловодства суду заяву про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення.
16.01.2019 через канцелярію суду від відповідача 1 надійшла заява про направлення доказів розміру судових витрат та 18.01.2019 від відповідачів 1, 2 надійшли заяви про долучення до справи доказів направлення позивачу документів.
21.01.2019 відповідачем 2 подано до суду заяву про вирішення питання розподілу судових витрат, пов'язаних із наданням професійної правничої допомоги.
30.01.2019 та 31.01.2019 через канцелярію суду від позивача надійшли письмові заперечення проти заяв відповідачів про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статей 233, 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) додаткове рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -
Відповідно до пункту 3 частини статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з частиною 2 статті 244 ГПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
За приписами частин 3, 4 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Як було зазначено вище, рішенням Господарського суду міста Києва від 11.01.2019 у задоволенні позову Національного банку України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Саулес фабрика Україна" про визнання договорів недійсними та застосування наслідків недійсності договорів (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 02.10.2018) відмовлено повністю.
При цьому, судом встановлено, що при прийнятті рішення у даній справі не вирішено питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем 1 та відповідачем 2.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За змістом частин 1, 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно із поданими до матеріалів справи заявами відповідачів 1, 2 про вирішення питання щодо стягнення судових витрат, відповідач 1 просить стягнути з позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн, а відповідач 2 просить стягнути витрати, понесені на професійну правничу допомогу в сумі 65 400,00 грн.
Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В обґрунтування заявлених судових витрат на професійну правничу допомогу Товариство з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" посилається на те, що факт надання правової допомоги позивачу підтверджується договором про надання правової допомоги №10 від 02.10.2018, укладеним між відповідачем 1 та адвокатом Сичом Олександром Юрійовичем, актом про обсяг правової допомоги від 14.01.2019, а також платіжним дорученням №2 від 14.01.2019 на суму 30 000 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.02.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" (замовником) та адвокатом Сичом Олександром Юрійовичем було укладено договір про надання правової допомоги №10, відповідно до якого клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
Відповідно до пунктів 4.1. 4.2. договору отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару. При визначенні розміру гонорару враховується: обсяг і час роботи, що потрібний для належного виконання доручення; ступінь складності правових питань, що стосуються доручення; вірогідності того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання; необхідність виїзду у відрядження; важливість доручення з точки зору інтересів клієнта; особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; характер і тривалість професійних відносин адвоката з клієнтом; професійний досвід, науково-теоретична підготовка та репутація адвоката.
За змістом пункту 4.3. договору за надання правової допомоги, відповідно до даного договору, клієнт сплачує адвокату кошти (гонорар) у вигляді погодинної оплати, виходячи із розрахунку - вартість однієї години становить 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на момент надання правової допомоги. Крім того, у випадку розгляду справи чи вчинення представницьких дій за межами міста Києва, клієнт додатково оплачує визначений на дорогу час та вартість проїзду в розмірі 1 000 грн за одну представницьку дію за межами міста Києва. Сторони можуть домовитись про додаткову оплату (премії), якщо для клієнта прийнято позитивне рішення. Позитивним результатом вважається також закінчення справи мировою угодою та залишення справи без розгляду за заявою іншої сторони у справі.
Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Договір діє до моменту фактичного виконання доручення або до моменту розірвання договору. (пункт 5.1. договору).
На підтвердження виконання робіт, обумовлених договором про надання правової допомоги №10 від 02.10.2018, адвокатом Сичом Олександром Юрійовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" було складено акт від 14.01.2019 про обсяг надання правової допомоги по справі №910/12078/18 на загальну суму 36 910,80 грн, який підписаний сторонами без зауважень та заперечень. При цьому, сторонами було погоджено зменшення суми вартості правової допомоги до 30 000,00 грн.
На підтвердження фактичної сплати адвокату грошових коштів на надання правової допомоги, відповідачем 1 додано до матеріалів справи також платіжне доручення №2 від 14.01.2019 на суму 30 000,00 грн.
Мотивуючи заявлені відповідачем 2 судові витрати на професійну правничу допомогу Товариство з обмеженою відповідальністю "Саулес фабрика Україна" посилається на укладений між відповідачем 2 та адвокатом Голубом Миколою Валерійовичем договір про надання правової допомоги від 10.10.2018, акти про обсяг правової допомоги від 26.11.2018 та 15.01.2019, а також платіжними дорученнями №38 від 26.11.2018 на суму 60 000,00 грн та №43 від 16.01.2019 на суму 5 400,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.10.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Саулес фабрика Україна" (замовником) та адвокатом Голубом Миколою Валерійовичем було укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до якого замовник доручає, а захисник зобов'язується здійснювати захист йог прав і законних інтересів як позивача, відповідача, третьої особи, стягувача, особи, стосовно якої проводяться слідчі чи інші процесуальні дії, надавати йому юридичні консультації та будь-яку іншу правничу допомогу в справах, що так чи інакше стосуються замовника, з усіма правами і повноваженнями наданими представнику (захиснику).
Підтвердження факту надання захисником замовнику правничої допомоги, відповідно до умов цього договору, є підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг. (пункт 1.2. договору).
Згідно з пунктами 6.1., 6.2. договору загальна вартість послуг погоджується сторонами в акті. Оплата проводиться протягом 5 робочих днів з моменту підписання акту.
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту підписання сторонами додаткової угоди про його розірвання, тобто є укладеним на невизначений строк. (пункт 8.1. договору).
На підтвердження виконання робіт, обумовлених договором про надання правової допомоги від 10.10.2018, адвокатом Голубом Миколою Валерійовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Саулес фабрика Україна" було складено акт від 26.11.2018 про обсяг надання правової допомоги на загальну суму 87 490,50 грн, який підписаний сторонами без зауважень та заперечень. При цьому, сторонами було погоджено зменшення суми вартості правової допомоги до 60 000,00 грн.
Водночас, в пункті 2 зазначеного акту закріплено, що визначення загальної вартості правничої допомоги, яку надає захисник буде визначатись в залежності від фактичного часу, витраченого захисником на її надання. Базовою одиницею виміру послуг є одна година, вартість якої буде складати 50% від розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня поточного року.
Крім того, 15.01.2019 сторонами додатково складено акт про обсяг надання правничої допомоги на суму 5 400,00 грн.
На підтвердження фактичної сплати адвокату грошових коштів на надання правової допомоги, відповідачем 2 додано до матеріалів справи платіжні доручення №38 від 26.11.2018 на суму 60 000,00 грн та №43 від 16.01.2019 року.
Позивач, заперечуючи проти заявлених до стягнення відповідачами витрат на професійну правничу допомогу, позивач зазначає про те, що на ордерах, виданих відповідачам, відсутні посилання на Господарських суд міста Києва, а також на відсутність в матеріалах справи оригіналу вказаних документів, а також на те, що суми заявлених витрат є завищеними та неспіврозмірними з предметом спору. Крім того, позивач зазначає, що на платіжних дорученнях, доданих відповідачами в якості доказів сплати адвокатських витрат, відсутні всі належні реквізити банківської установи.
Водночас, дослідивши матеріали справи та надані відповідачами докази, суд вважає за необхідне зазначити.
Відповідно до частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспіврозмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Стосовно відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, суд звертає увагу, що в матеріалах справи наявні засвідчені копії договорів про надання правової допомоги, копії актів про обсяг правової допомоги, в яких міститься детальний перелік процесуальних дій, вчинених в процесі розгляду справи №910/12078/18, час, витрачений на вчинення таких дій, а також вартість винагороди.
Крім того, в матеріалах справи містяться також копія ордеру серії КВ №463260 від 02.10.2018, виданого на підставі договору №10 від 02.10.2018 на надання правової допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" адвокатом Сичом Олександром Юрійовичем у судових органах України всіх рівнів, виконавчих органах, державних органах, Національному банку України, підприємствах установах (тобто, в тому числі у Господарському суді міста Києва), а також копія ордеру серії КВ №426762 від 10.10.2018 на надання правової допомоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Саулес фабрика Україна" адвокатом Голубом Миколою Валерійовичем у Господарському суді міста Києва.
Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
З огляду на наведене, враховуючи, що вказані правочини підписані з боку як замовників (відповідачів), так і адвокатів, без жодних зауважень та заперечень, приймаючи до уваги відсутність в матеріалах справи будь-яких відомостей щодо визнання договору №10 від 02.10.2018 про надання відповідачу 1 правової допомоги та договору про надання відповідачу 2 правової допомоги від 10.10.2018 недійсними, твердження про відсутність в матеріалах справи відомостей щодо наявності у адвокатів належних повноважень на представництво інтересів відповідачів в Господарському суді міста Києва по справі № 910/12078/18 є безпідставними та необґрунтованими.
Крім того, твердження позивача про те, що платіжні доручення про перерахування адвокатської винагороди є неналежними доказами, оскільки на тих відсутні відмітки банку, суд відхиляє з огляду на те, що відповідно до вказаних платіжних документів грошові кошти перераховані на рахунки, обумовлені відповідачами та адвокатами в договорах про надання правової допомоги та актах про обсяг наданої правничої допомоги, при цьому, жодних відомостей щодо неотримання адвокатами зазначених грошових коштів до матеріалів справи не подано.
Стосовно посилань позивача на те, що виконана адвокатами робота є неспівмірною вартості та часу, витраченого на її виконання, суд зазначає наступне.
Як вже зазначалось вище, до матеріалів справи відповідачами були долучені акти про обсяг наданої правничої допомоги. У вказаних актах, міститься детальний перелік робіт, виконаних адвокатами в процесі надання правової допомоги відповідача під час розгляду справи № 910/12078/18, до яких належать, зокрема, участь в судових засіданнях, підготовка заяв з процесуальних питань, інформування клієнта щодо правової позиції по суті спору та стану розгляду справи, аналіз судової практики, аналіз оспорюваних договорів, тощо.
Відповідачами було погоджено з адвокатами розмір вартості правничої допомоги, що становить 40 % встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на момент надання правової допомоги (згідно договору №10 від 02.10.2018) та 50% від розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня поточного року (за договором від 10.10.2018) за 1 годину.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові від 07.08.2018 Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №916/1283/17.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України», від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Дослідивши матеріали справи, суд, розподіляючи витрати, понесені відповідачами на професійну правничу допомогу, дійшов висновку про те, що наявні в матеріалах справи договір №10 від 02.10.2018 на надання правової допомоги, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" та адвокатом Сичом Олександром Юрійовичем, договір від 10.10.2018 про надання правової допомоги, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Саулес фабрика Україна" та адвокатом Голубом Миколою Валерійовичем, а також платіжні доручення №2 від 14.01.2019 на суму 30 000,00 грн, №38 від 26.11.2018 на суму 60 000,00 грн та №43 від 16.01.2019 року на суму 5400,00 грн, акти обсягу наданих послуг не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.09.2018 по справі №753/15683/15.
Беручи до уваги, що у справі № 910/12078/18 спірні правовідносини стосувались 27 (двадцяти семи) ідентичних договорів про відступлення права вимоги (цесії) за кредитними договорами, виходячи з предмету та підстав позовних вимог, зазначені відповідачами витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 95 400,00 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими та становлять надмірний тягар для позивача - Національного банку України, що суперечить принципу розподілу судових витрат.
Враховуючи вищевикладене, складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про необхідність зменшення їх розміру на 50 %.
За таких обставин, беручи до уваги висновки суду про відмову у задоволенні позовних вимог Національного банку України до відповідача 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" відповідача 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Саулес фабрика Україна" про визнання договорів недійсними та застосування наслідків недійсності договорів (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 02.10.2018), враховуючи подані відповідачами 1, 2 до матеріалів справи докази на підтвердження факту надання у межах розгляду справи №910/12078/18 адвокатами Сичом Олександром Юрійовичем та Голубом Миколою Валерійовичем професійної правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Саулес фабрика Україна", відповідно, суд вважає за необхідне задовольнити частково заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Саулес фабрика Україна" про прийняття додаткового рішення в частині судових витрат на правничу допомогу та стягнути з позивача на користь відповідача 1 витрати на правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн, а також з позивача на корить відповідача 2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 32 700,00 грн.
Керуючись статями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Стягнути з Національного банку України (01601, місто Київ, вулиця Інститутська, будинок 9; ідентифікаційний код 00032106) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" (02002, місто Київ, вулиця Євгена Сверстюка, будинок 11, корпус Б; ідентифікаційний код 35199148) 15 000,00 грн (п'ятнадцять тисяч гривень 00 копійок) витрат на правничу допомогу.
2. Стягнути з Національного банку України (01601, місто Київ, вулиця Інститутська, будинок 9; ідентифікаційний код 00032106) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Саулес фабрика Україна" (02217, місто Київ, вулиця Закревського, будинок 31, квартира 415; ідентифікаційний код 36593172) 32 700,00 грн (тридцять дві тисячі сімсот гривень 00 копійок) витрат на правничу допомогу.
3. Після набрання додатковим рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідні накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 13.02.2019.
СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ