номер провадження справи 5/111/16
11.02.2019 Справа № 908/3074/16
м.Запоріжжя Запорізької області
Колегія суддів господарського суду Запорізької області у складі:
Головуючий суддя Проскуряков К.В.,
Судді Корсун В.Л.,
ОСОБА_1, при секретарі судового засідання Рачук О.О.,
розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат” від 31.01.2019 р. за вих. №25-16/179 на рішення, дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
За позовом (стягувач): Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14)
До відповідача (боржник): Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат” (69600, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 18)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство “Холдингова компанія “Енергомережа" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд.12)
про стягнення 163 675 090,51 грн.
За участю: Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, буд. 13)
За участю представників сторін:
Від позивача (стягувача): ОСОБА_2, довіреність № 25 від 01.01.2019, адвокат (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №577 від 10.11.2006р.);
Від відповідача (боржника): ОСОБА_3, довіреність № ордер про надання правової допомоги ЗП №112032 від 11.02.2019, адвокат (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП №001097 від 29.09.2015р.);
Від третьої особи: не з'явився
Від ВПВР ДДВС МЮУ: ОСОБА_4, довіреність № 13448/20.3/22-18 від 20.12.2018 р.
01.02.2019 р. до господарського суду Запорізької області від Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат” надійшла скарга від 31.01.2019 р. за вих. №25-16/179 на рішення, дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
ОСОБА_5 з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.02.2019 р. вказану скаргу передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя Проскуряков К.В., судді: Корсун В.Л., Федорова О.В.
Ухвалою суду від 01.02.2019 р. вказану скаргу прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 11.02.2019 р. о/об 09 год. 05 хв. з повідомленням (викликом) стягувача, боржника та Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
В судовому засіданні 11.02.2019 р. судом проголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання здійснювались із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК “Оберіг”.
Представник скаржника підтримав доводи, викладені у скарзі, зазначивши, що державним виконавцем Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України порушено норми законодавства про виконавче провадження та приписи Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" при винесенні постанови про стягнення виконавчого збору від 21.01.2019 р. ВП №58134469. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 р. № 358-р "Про затвердження переліку об'єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації у 2018 роді" ТОВ "ЗТМК" включено до вказаного Переліку у розділі "хімічна промисловість". Наказом ФДМУ від 08.06.2018 р. № 768 як органом приватизації прийнято рішення про приватизацію державної частки у статутному капіталі ТОВ "ЗТМК". Як на момент винесення оскаржуваної постанови, так і на даний час, ТОВ "ЗТМК" не виключено з переліку об'єктів, що підлягають приватизації, рішення про припинення приватизації ТОВ "ЗТМК" не прийнято. Однак, не зважаючи на вищевказані обставини, державний виконавець в порушення приписів п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", п. 17 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень не зупинив вчинення виконавчих дій і під час відкриття виконавчого провадження виніс постанову про стягнення виконавчого збору. Крім того, постанова державного виконавця Відділу примусовою виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ ОСОБА_6 від 21.01.2019 р. про стягнення виконавчого збору ВП № 58134469, направлена на адресу ТОВ "ЗТМК" з порушенням ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження - 24.01.2019 р., що підтверджується поштовим штемпелем на конверті, яким надіслано постанову. На підставі викладеного, просить визнати неправомірними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови ВП №58134469 від 21.01.2019 р. про стягнення виконавчого збору з ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат»; визнати недійсною постанову ВП №58134469 від 21.01.2019 р. державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про стягнення виконавчого збору з ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат».
Представник ПАТ “Запоріжжяобленерго” заперечив проти задоволення скарги та надав суду письмові заперечення від 07.02.2019 р. за вих. №008-32/1884 на скаргу, пояснивши, що відповідно до ч. 4 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). 21.01.2019 р. державним виконавцем ВПВР ДДВС МЮУ прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження за заявою ПАТ «Запоріжжяобленерго» на підставі наказу господарського суду Запорізької області №908/3074/16 від 16.11.2018 р. про стягнення заборгованості з ТОВ «ЗТМК». Отже, державний виконавець при прийнятті постанови про стягнення виконавчого збору від 21.01.2019 р. ВП №58134469 одночасно з прийняттям постанови про відкриття виконавчого провадження діяв з дотриманням норм Закону України «Про виконавче провадження». Щодо несвоєчасного надсилання державним виконавцем вказаної постанови на адресу боржника, стягувач зазначає, що вказане не спростовує правомірності її винесення та не може бути підставою для визнання її недійсною. Крім того, листом від 17.01.2019 р. за вих. №10-19-1009 ФДМУ повідомив ПАТ «Запоріжжяобленерго» про не включення ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» до переліку об'єктів великої приватизації державної власності, який затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.01.2019 р. №36-р. З урахуванням викладеного, просить відмовити в задоволенні скарги.
Представник ВПВР ДДВС МЮУ надав суду належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження ВП №58134469 щодо примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 16.11.2018 р. №908/3074/16. Однак, письмових пояснень по суті спору не надав.
Представник Приватного акціонерного товариства “Холдингова компанія “Енергомережа" до судового засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце призначення судового засідання був повідомлений належним чином шляхом направлення на його адресу ухвали суду від 01.02.2019 р. та розміщення вказаної ухвали на сторінці господарського суду Запорізької області на офіційному веб-порталі «Судова влада України» в мережі Інтернет.
Відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Отже, суд вважає за можливе розглянути скаргу по суті за наявними в матеріалах справи документами.
Розглянувши матеріали справи № 908/3074/16 та додані до неї документи, заслухавши представників боржника, стягувача та ВПВР ДДВС МЮУ суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Запорізької області від 21.11.2017 р. у справі № 908/3074/16 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат” на користь Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” заборгованість за спожиту активну електричну енергію за період листопад-грудень 2014 р. за договором № 76 від 01.12.2012 р. у розмірі 161 704 140,11 грн., а саме: основну заборгованість у сумі 81 689 888,01 грн., втрати від інфляції за рахунком № 76/11а від 02.12.2014 р. у період з грудня 2014 р. по жовтень 2016р. у розмірі 24 172 168,05 грн., втрати від інфляції за рахунком № 76/12а від 05.01.2015 р. у період прострочення з лютого 2015 р. по жовтень 2016 р. в сумі 22 054 490,14 грн., 3 % річних за рахунком № 76/11а від 02.12.2014 р. за період з 13.12.2014 р. по 31.10.2016р. у розмірі 2 224 202,96 грн., 3 % річних за рахунком № 76/12а від 05.01.2015р. за період з 16.01.2015 р. по 31.10.2016 р. в сумі 2 277 917,71 грн., пеню за період з 21.11.2015 р. по 31.10.2016 р. в сумі 29 285 473,24 грн.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.01.2018 р. у справі №908/3074/16 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат”, м. Запоріжжя на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.11.2017 р. (повний текст підписано 27.11.2017 р.) у справі 908/3074/16 задоволено частково, рішення Господарського суду Запорізької області від 21.11.2017 р. (повний текст підписано 27.11.2017 р.) у справі 908/3074/16 скасовано в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат”, м. Запоріжжя за договором про постачання електричної енергії №76 від 01.12.2012 р. пені в сумі 29285473,24 грн., 3% річних в сумі 4204498,03 грн. та інфляційних втрат в сумі 43574865,82 грн. у зв'язку з чим викладено п.п.2,3,4 резолютивної частини рішення в наступній редакції:
“2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат” (69600, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 18, ідентифікаційний код 38983006) на користь Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, ідентифікаційний код 00130926) основну заборгованість за спожиту активну електричну енергію за період листопад-грудень 2014 р. за договором №76 від 01.12.2012 р. в сумі 81689888,01грн., 3% річних в сумі 297622,64 грн. та втрати від інфляції в сумі 2651792,37грн.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат” (69600, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 18, ідентифікаційний код 38983006) на користь Державного бюджету України судовий збір за подання позовної заяви в сумі 106888,25грн.
4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14; код ідентифікаційний код 00130926) на користь Державного бюджету України судовий збір за подання позовної заяви в сумі 99811,75грн.”
В іншій частині рішення Господарського суду Запорізької області від 21.11.2017 р. (повний текст підписано 27.11.2017 р.) у справі 908/3074/16 залишено без змін.
Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.05.2018 р. у справі №908/3074/16 касаційну скаргу ПАТ "Запоріжжяобленерго" задоволено, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.01.2018 р. у справі за № 908/3074/16 скасовано. Рішення Господарського суду Запорізької області від 21.11.2017 р. залишено без змін.
16.11.2018 р. на виконання постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.05.2018 р. та рішення господарського суду Запорізької області від 21.11.2017 р. по справі №908/3074/16 видано наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат” на користь Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” заборгованості за спожиту активну електричну енергію за період листопад-грудень 2014 за договором № 76 від 01.12.2012 у розмірі 161 704 140,11 грн., а саме: основну заборгованість у сумі 81 689 888,01 грн., втрати від інфляції за рахунком № 76/11а від 02.12.2014 у період з грудня 2014 по жовтень 2016 у розмірі 24 172 168,05 грн., втрати від інфляції за рахунком № 76/12а від 05.01.2015 у період прострочення з лютого 2015 по жовтень 2016 в сумі 22 054 490,14 грн., 3 % річних за рахунком № 76/11а від 02.12.2014 за період з 13.12.2014 по 31.10.2016 у розмірі 2 224 202,96 грн., 3 % річних за рахунком № 76/12а від 05.01.2015 за період з 16.01.2015 по 31.10.2016 в сумі 2 277 917,71 грн., пеню за період з 21.11.2015 по 31.10.2016 в сумі 29 285 473,24 грн.
ОСОБА_5 зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Відповідно до ч. 4 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
У відповідності до абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_6 за заявою стягувача прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 58134469 від 21.01.2019 р. про примусове виконання наказу господарського суду Запорізької області № 908/3074/16 від 16.11.2018 р.
Також 21.01.2019 р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_6 прийнято постанову про стягнення виконавчого збору з ТОВ «ЗТМК» в розмірі 16 170 414,01 грн.
Супровідним листом ВПВР ДДВС МЮУ від 21.01.2019 р. №58134469/27 направлено на адресу боржника постанову про стягнення виконавчого збору ВП № 58134469 від 21.01.2019 р. ТОВ “Запорізький титано-магнієвий комбінат” отримало вказану постанову - 29.01.2019 р., що підтверджується штампом вхідної кореспонденції канцелярії підприємства за №198.
Відповідно до норм статей 339 та частини першої статті 340 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Проте згідно ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Разом з тим, у ч. 2 ст. 74 Закону «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
З наведених норм права вбачається, що Законом України «Про виконавче провадження» встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного суду від 06.06.2018 р. у справі №921/16/14-г/15.
З рахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат” подано скаргу від 31.01.2019 р. за вих. №25-16/179 на рішення, дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з порушенням правил підвідомчості.
Відповідно до статті 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
ОСОБА_5 з п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства;
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне провадження у справі №908/3074/16 за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат” від 31.01.2019 р. за вих. №25-16/179 на рішення, дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України закрити.
Керуючись ст.ст. 76-79, 86, п. 1 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 233-235, 339-345 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
1. Провадження у справі №908/3074/16 за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат” від 31.01.2019 р. за вих. №25-16/179 на рішення, дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України закрити.
2. Копію ухвали суду направити сторонам у справі.
3. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до статті 255 ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.
Повний текст ухвали суду складено: 14.02.2019 р.
Головуючий суддя К.В. Проскуряков
Суддя В.Л. Корсун
Суддя О.В. Федорова
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі.
ОСОБА_5 з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.