Постанова від 13.02.2019 по справі 910/10313/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2019 р. Справа№ 910/10313/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Зубець Л.П.

Мартюк А.І.

за участю представників: не викликались

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Айбокс Банк»

на рішення Господарського суду міста Києва, ухваленого 06.11.2018, повний текст якого складений 12.11.2018

у справі № 910/10313/18 (суддя Морозов С.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва»

до Приватного акціонерного товариства «Айбокс Банк»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Ротормаш»

про стягнення 113 479,12 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 113 479,12 грн., з яких: 113 200,00 грн. - сума тендерного забезпечення за виданою відповідачем банківською гарантією № 1175-0318/RMS5.1t від 16.03.2018, 279,12 грн. - 3% річних від простроченої суми.

Рішенням Господарського суду міста Києва, ухваленого 06.11.2018, повний текст якого складений 12.11.2018, у справі № 910/10313/18 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем належними та допустимими доказами доведений факт порушення відповідачем своїх зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати суми тендерного забезпечення.

При розгляду спору сторін по суті суд першої інстанції дійшов висновку, що в.о. директора Філії «Центр забезпечення виробництва» ОСОБА_3 та заступник директора Філії «Центр забезпечення виробництва» ОСОБА_4 мають належним чином підтверджені повноваження діяти від імені Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», що спростовує доводи відповідача, викладені у відзиві, з приводу того, що вимога позивача про сплату коштів не відповідала умовам гарантії.

При розгляді справи судом першої відповідачем подано клопотання: про розгляд справи в порядку загального позовного провадження (заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження), про закриття провадження у справі, про витребування доказів, про призначення у даній справі судової економічної експертизи.

Так, у клопотанні про розгляд справи в порядку загального позовного провадження (заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження), відповідно до якого відповідач вказує на необхідності у розгляді справи в загальному позовному провадженні, оскільки дана справа потребує детального розгляду спору та з'ясування всіх обставин справи вказуючи про те, що даний спір у зв'язку з його складністю, кількістю учасників справи, особливостями предмета доказування не може бути розглянутий в порядку спрощеного позовного провадження та для правильного врегулювання спору дана справа, на думку відповідача, має бути розглянута за правилами загального позовного провадження, суд першої інстанції відмовив з тих підстав, що в силу приписів ст. ст. 247, 250 ГПК України даний спір підлягає розглядові тільки в порядку спрощеного провадження, а посилання відповідача на те, що дана справа потребує детального розгляду спору та з'ясування всіх обставин справи, не можуть бути прийняти в якості достатньої підстави для постановлення ухвали про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, оскільки розгляд справи та з'ясування всіх обставин справи є завданням та прерогативою суду та може і має бути досягнуто без призначення підготовчого засідання. Водночас суд першої інстанції, з метою правильного та об'єктивного вирішення даного спору, на підставі ч. 5 ст. 252 ГПК України дійшов висновку здійснювати розгляд даної справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

У клопотанні про закриття провадження у справі, яке мотивоване тим, що враховуючи текст гарантії та вимоги і відсутність повноважень у Філії на самостійне представництво своїх інтересів перед третіми особами, у відповідача не було взаємовідносин з Філією «Центр забезпечення виробництва», а відповідні правовідносини виникли з ПАТ «Українська залізниця», а тому, за твердженням відповідача, предмет спору у даній справі відсутній, що є підставою для закриття провадження у справі на підставі п.2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, суд першої інстанції відмовив з тих підстав, що закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо) та якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань, проте наведені відповідачем у клопотанні про закриття провадження у справі обставини не свідчать про припинення існування в процесі розгляду справи предмета спору та наявності підстав для закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

У клопотанні про витребування доказів, в якому відповідач просив суд витребувати у позивача оригінали протоколу розгляду тендерних пропозицій №1621/88/-18-Т від 16.04.2018, повідомлення №1621/60-18Т від 16.04.2018 про намір укласти договір, протоколу розгляду тендерних пропозицій №1621/141/-18-Т від 08.05.2018, листа відповідача від 25.06.2018 №1608/12-б/б-01, листа-відмови відповідача від 16.07.2018 №1800/12-б/б-01, тендерної документації за ідентифікатором в системі Prozorro https://рrozorro.gov.ua/tender/UA-2018-03-13-000652-b та положення про філію «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Українська залізниця», затвердженого наказом ПАТ «Українська залізниця», суд першої інстанції відмовив з тих підстав, що подане відповідачем клопотання не відповідає вимогам ст. 81 ГПК України, зауваживши на тому, що не всі зазначені у клопотанні відповідача докази стосуються предмету даного спору, що наведені позивачем у клопотанні документи розміщені на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівель та знаходилися у загальному доступі для необмеженого кола осіб, що жодних питань щодо невідповідності доданих до позову копій документів документації, розміщеній на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівель, в ході розгляду справи не заявлялось та відповідачем таких невідповідностей не наведено. Крім того, суд визнав безпідставним витребування наведених відповідачем у своєму клопотанні оригіналів листів самого відповідача.

У клопотання про призначення у даній справі судової економічної експертизи, зазначивши про те, що за наявними у справі доказами, судом встановлено відсутність потреби у спеціальних знаннях у даному випадку, а рішення зі спору може бути прийняте за наявними фактичними даними, що входять до предмета доказування, суд першої інстанції відмовив з тих підстав, що експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті, проте судом встановлено, що частина питань, які відповідач просив поставити на вирішення експерта, знаходяться виключно в площині права, ніяким чином не пов'язані з будь-якими економічними розрахунками, і для їх з'ясування не потребується спеціальних знань у сфері іншій ніж право.

Не погоджуючись з рішенням, Приватне акціонерне товариство «Айбокс Банк» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2018 у справі № 910/10313/18 повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач послався на ті саме обставини, що й під час розгляду справи в суді першої інстанції, а саме на те, що вимоги позивача до відповідача з приводу сплати спірної гарантії підписані не уповноваженими особами, а відтак, відповідач правомірно відмовив у виплаті спірної гарантії, зазначивши і про те, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні поданих ним клопотань, зокрема клопотання про закриття провадження у справі, клопотання про призначення економічної експертизи та заяви про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Крім того, відповідач зазначив про те, що з боку суду першої інстанції мало місце порушення норм ст. 167 ГПК України щодо забезпечення відповідача правом надати заперечення на відповідь на відзив, оскільки подана позивачем до суду відповідь на відзив не надсилалась позивачеві, а тому його представник заявив усне клопотання про перенесення розгляду справи з метою ознайомлення з вказаним документом, проте суд у задоволенні вказаного клопотання відмовив, не навівши в рішенні жодних обґрунтувань щодо цього.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2018 справа № 910/10313/18 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Зубець Л.П., Мартюк А.І.

Ухвалою від 14.12.2018 колегією суддів у складі: Калатай Н.Ф., суддів: Мартюк А.І., Зубець Л.П.:

- відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Айбокс Банк» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2018 у справі № 910/10313/18;

- встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 29.12.2018;

- учасникам судового процесу роз'яснено, що відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1); заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2);

- учасникам роз'яснено що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.

21.12.2019 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з посиланням на те, що відповідні вимоги до відповідача з приводу сплати спірної суми були підписані уповноваженими особами, про що в матеріали справи було надано відповідні докази, та на те, що подання відповідачем великої кількості безпідставних клопотань свідчить про зловживання ним своїми правами.

Крім того, позивач зазначив про те, що 28.09.2018 ним було відповідачу направлено відповідь на відзив, проте вказаний лист відповідачем отримано не було, так само, як і всю іншу кореспонденцію.

Станом на 13.02.2019 відзивів, пояснень та клопотань до суду не надходило.

Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у цьому випадку 176 200 грн. (1 762 грн.*100).

Частиною 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (глава 1. Апеляційне провадження Розділу IV ГПК України - прим суду).

Частиною 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 762*100=176 200 грн.), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

При розгляді справи № 910/10313/18 колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої за 176 200 грн., тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.

За правилом ч. 2 ст. 270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Частиною 1 статті 273 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Враховуючи, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Айбокс Банк» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2018 у справі № 910/10313/18 відкрито 14.12.2018, розгляд справи в суді апеляційної інстанції розпочався, з урахуванням вихідних та святкових днів з 02.01.2019, апеляційна скарга має бути розглянута по 13.02.2019 включно.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке.

02.03.2018 Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» (замовник) оприлюднене оголошення про проведення процедури відкритих торгів на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівель (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-03-02-001263-а) (назва предмету закупівлі за класифікатором ДК021:2015:34630000-2 - Частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу, обладнання для контролю залізничного руху) та відповідну тендерну документацію.

Учасниками вказаних відкритих торгів були Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Ротормаш», Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-технічне підприємство «Трансінвест» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансенергомаш».

За умовами Тендерної документації (нова редакція) щодо проведення відкритих торгів на закупівлю: частин залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу, обладнання для контролю залізничного руху (запасні частини до пасажирських вагонів), затвердженої рішенням тендерного комітету Філії «ЦЗВ» ПАТ «Укрзалізниця» 14.03.2018 (далі Тендерна документація) (а.с. 41-59), забезпечення тендерної пропозиції надається учасником торгів у вигляді банківської гарантії. Розмір забезпечення тендерної пропозиції визначено у сумі 113 200,00 грн. (п. 3.3)

Учасником процедури закупівлі Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Ротормаш» завантажено в електронному вигляді в якості забезпечення тендерної пропозиції банківську гарантію №1175-0318/RMS5.1t від 16.03.2018 (далі Гарантія) (а.с. 18), за умовами якої: Публічне акціонерне товариство «Айбокс Банк», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Айбокс Банк», - гарант, Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Ротормаш» - принципал та Філії «ЦЗВ» ПАТ «Укрзалізниця» - бенефіціар (вигодонабувач).

Згідно з Гарантією відповідач прийняв на себе безвідкличні та безумовні зобов'язання сплатити позивачу (бенефіціару) повну суму тендерного забезпечення у розмірі 113 200,00 грн., у випадку настання обставин, передбачених цією гарантією. Строк дії гарантії визначено по 27.07.2018 включно.

За умовами Гарантії, відповідач зобов'язується виплатити позивачу повну суму тендерного забезпечення у розмірі 113 200,00 грн. за першою письмовою вимогою позивача протягом 5 (п'яти) банківських днів, в якій буде посилання на одну з наступних підстав, а саме:

- відкликання тендерної пропозиції учасником після закінчення строку її подання, але до того, як сплив строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються чинними;

- непідписання учасником, який став переможцем процедури торгів, договору про закупівлю;

- ненадання переможцем процедури торгів забезпечення виконання договору про закупівлю після отримання повідомлення про намір укласти договір, якщо надання такого забезпечення передбачено тендерною документацією;

- ненадання переможцем у строк, визначений в абзаці другому частини третьої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі».

Будь-які вимоги або повідомлення стосовно цієї Гарантії мають бути надіслані відповідачу в письмовій формі та в такий час, щоб відповідач мав можливість отримати їх не пізніше тієї дати, після якої ця гарантія втрачає чинність та всі зобов'язання відповідача втрачають силу без будь-яких наслідків для нього.

З Протоколу розгляду тендерних пропозицій №1587/69/-18-Т від 11.04.2018 (а.с. 19) слідує, що третю особу визнано переможцем. 11.04.2018 в електронній системі закупівель розміщено повідомлення № 1587/45-18Т про намір укласти договір (а.с. 20).

Оскільки переможцем процедури закупівлі - третьою особою не було надано документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі», які переможець процедури закупівлі має надати замовнику у строк, що не перевищує 5 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, позивачем відхилено тендерну пропозицію третьої особи, що відображено у протоколі розгляду тендерних пропозицій №1587/96/-18-Т від 18.04.2018 (а.с. 21-22).

З огляду на вказані обставини, а саме ненадання переможцем у строк, визначений в абзаці другому частини третьої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі», позивач 25.04.2018 звернувся до відповідача з вимогою № ЦЗВ-20/1727 від 24.04.2018 (а.с. 23) про виплату суми забезпечення тендерної пропозиції у розмірі 113 200,00 грн. у встановлений Банківською гарантією строк - протягом п'яти банківських днів з моменту отримання цієї вимоги.

У листі вих. № 1135/12-б/б-01 від 05.05.2018 (а.с. 26) відповідач вказав на те, що 27.04.2018 ним отримано вищевказану вимогу, проте вона не може бути задоволена, оскільки не відповідає умовам Гарантії, зокрема, позивачем не було надано належного підтвердження повноважень підписанта вимоги, не надано доказів її достовірності та належного представлення.

16.05.2018 позивач повторно надіслав на адресу відповідача вимогу № ЦЗВ-20/1899 від 15.05.2018 (а.с. 27-30) про виплату протягом п'яти банківських днів з моменту отримання цієї вимоги суми забезпечення тендерної пропозиції у розмірі 113 200,00 грн., у відповідь на яку відповідач у листі вих. № 1605/12-б/б-01 від 25.06.2018 (а.с. 33-34) повторно вказав на те, що вимога не може бути задоволена, оскільки не відповідає умовам Гарантії, зокрема, позивачем не було надано належного підтвердження повноважень підписанта вимоги.

У листі № ЦЗВ-20/2564 від 09.07.2018 (а.с. 35-37) позивач вказав відповідачеві на безпідставність та надуманість зауважень, викладених у листі вих. № 1605/12-б/б-01 від 25.06.2018, у відповідь на який відповідач у своєму листі вих. № 1798/12-б/б-01 від 16.07.2018 (а.с. 40) зазначив про те, що з порушених позивачем питань відповідачем надавалась відповідь щодо неможливості здійснення виплати суми гарантії у листі від 25.06.2018.

З огляду на вказані обставини, позивач звернувся до суду з цим позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 113 479,12 грн., з яких: 113 200,00 грн. - сума тендерного забезпечення за виданою відповідачем банківською гарантією № 1175-0318/RMS5.1t від 16.03.2018, 279,12 грн. - 3% річних від простроченої суми.

Суд першої інстанції позовні вимоги позивача задовольнив у повному обсязі, що колегія суддів вважає вірним з огляду на таке.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ст. 560 ЦК України).

Частина 1 ст. 563 ЦК України встановлює, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник має право зазначити в оголошенні про проведення процедури закупівлі та в тендерній документації вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції. У разі якщо надання забезпечення тендерної пропозиції вимагається замовником, в тендерній документації повинні бути зазначені умови його надання, зокрема вид, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції не повертається учаснику. У такому разі учасник під час подання тендерної пропозиції одночасно надає забезпечення тендерної пропозиції.

За умовами Тендерної документації, забезпечення тендерної пропозиції надається учасником торгів у вигляді банківської гарантії, розмір якої визначено в сумі 113 200,00 грн., а третьою особою як учасником процедури закупівлі завантажено в електронному вигляді в якості забезпечення тендерної пропозиції Гарантію, за умовами якої відповідач прийняв на себе безвідкличні та безумовні зобов'язання сплатити позивачу повну суму тендерного забезпечення у розмірі 113 200,00 грн. у випадку настання обставин, передбачених цією Гарантією, в тому числі у випадку ненадання переможцем у строк, визначений в абзаці другому частини третьої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо:

1) він має незаперечні докази того, що учасник пропонує, дає або погоджується дати прямо чи опосередковано будь-якій посадовій особі замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція щодо найму на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі або застосування замовником певної процедури закупівлі;

2) відомості про юридичну особу, яка є учасником, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення;

3) службову (посадову) особу учасника, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення у сфері закупівель корупційного правопорушення;

4) суб'єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів);

5) фізична особа, яка є учасником, була засуджена за злочин, учинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;

6) службова (посадова) особа учасника, яка підписала тендерну пропозицію, була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;

7) тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов'язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника;

8) учасник визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура;

9) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань";

10) юридична особа, яка є учасником, не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень.

Замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та може відхилити тендерну пропозицію учасника у разі, якщо учасник має заборгованість із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

У Додатку № 6 Тендерної документації замовником визначено перелік документів на підтвердження відсутності підстав, визначених ч. ч. 1, 2 ст. Закону України «Про публічні закупівлі», які переможець процедури закупівлі має надати замовнику у строк 5 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір.

Зі змісту протоколу розгляду тендерних пропозицій №1587/96/-18-Т від 18.04.2018 слідує, що, в порушення вимог тендерної документації, третьої особою не було надано документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі».

Частиною 3 ст. 24 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що забезпечення тендерної пропозиції не повертається у разі, зокрема, ненадання переможцем у строк, визначений в абзаці другому частини третьої статті 17 цього Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону.

Відповідно до умов спірної Гарантії одним із випадків порушення зобов'язання принципалом (третьою особою) є ненадання переможцем у строк, визначений в абзаці другому частини третьої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі», а відповідач зобов'язується виплатити позивачу повну суму тендерного забезпечення у розмірі 113 200,00 грн. за першою письмовою вимогою позивача протягом 5 банківських днів.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

За правилами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2).

Позивач неодноразово звертався з вимогами до відповідача про сплату 113 200,00 грн., проте такі вимоги не були задоволені відповідачем, оскільки, як вказував відповідач, вони не відповідали умовам Гарантії, зокрема, позивачем не було надано належного підтвердження повноважень підписанта вимоги.

Однак, як вірно встановлено судом першої інстанції:

- наказом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» №100 від 24.02.2017 (а.с. 100) внесено зміни до Положення про Філію «Центр забезпечення виробництва» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (надалі - Положення) та викладено його в новій редакції. Уведено в дію структуру Філії «Центр забезпечення виробництва» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»;

- відповідно до Положення, Філія є відокремленим підрозділом товариства, який не має статусу юридичної особи. Філія діє від імені товариства та в його інтересах, здійснює делеговані товариством функції відповідно до мети, завдань та предмету діяльності товариства;

- пунктом 2.7 Положення визначено, що Філія має право від імені Товариства, відповідно до наданих повноважень та довіреності, зокрема, але не виключно: вчиняти правочини, вести претензійну роботу, виступати позивачем, з усіма правами, наданими, законом позивачу, з правом підпису усіх процесуальних документів в межах своїх повноважень;

- директор Філії діє на підставі довіреності, виданої товариством у порядку, передбаченому статутом Товариства та Положенням (п. 5.3. Положення);

- з наявних у справі документів вбачається, що Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» на підставі довіреності делегувало повноваження в.о. директору Філії «Центр забезпечення виробництва» ОСОБА_3 та заступнику директора Філії «Центр забезпечення виробництва» ОСОБА_4 здійснювати дії, пов'язані з діяльністю Філії «Центр забезпечення виробництва», діяти від імені довірителя підписувати, подавати, одержувати усі документи та виконувати всі передбачені дії, пов'язані з діяльністю Філії, її структурних підрозділів у встановленому порядку, а відтак зазначені особи мають належним чином підтверджені повноваження діяти від імені Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»;

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції в тому, що вказані обставини спростовують доводи відповідача, викладені у відзиві, з приводу того, що вимога позивача про сплату коштів не відповідала умовам гарантії.

Отже, враховуючи, що відповідач у визначений Гарантією строк позивачу 113 200,00 грн. не оплатив, факт наявності у відповідача станом на дату винесення рішення у справі заборгованості перед позивачем за Гарантією в сумі 113 200,00 грн. належним чином доведений.

З огляду на викладені вище обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 113 200,00 грн. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 279,12 грн. колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Частина 2 ст. 625 ЦК України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги про стягнення 3 % річних в сумі 279,12 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача. Рішення суду першої інстанції в частині задоволення цих позовних вимог залишається без змін.

Колегія суддів погоджується з доводами і вважає вірними висновки суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні поданих відповідачем клопотань про розгляд справи в порядку загального позовного провадження (заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження), про закриття провадження у справі, про витребування доказів та про призначення у даній справі судової економічної експертизи.

Щодо посилань відповідача на те, що з боку суду першої інстанції мале місце порушення норм ст. 167 ГПК України щодо забезпечення відповідача правом надати заперечення на відповідь на відзив, оскільки подана позивачем до суду відповідь на відзив не надсилалась позивачеві, в зв'язку з чим його представник заявив усне клопотання про перенесення розгляду справи з метою ознайомлення з вказаним документом, у задоволенні якого суд відмовив, не навівши в рішенні жодних обґрунтувань щодо цього, колегія суддів зазначає про те, що усне клопотання про відкладення розгляду справи було подано відповідачем в судовому засіданні 16.10.2018, проте, незважаючи на відмову у його задоволенні, судом першої інстанції було оголошено перерву до 06.11.2018, а відтак, відповідач не був позбавлений права скористатись наданими йому правами на подання відповіді на відзив.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Айбокс Банк» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2018 у справі № 910/10313/18 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам, матеріалам справи і залишається без змін, оскільки підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України всі судові витрати по справі, в тому числі і за звернення з апеляційною скаргою, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 267-270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Айбокс Банк» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2018 у справі № 910/10313/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2018 у справі № 910/10313/18 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/10313/18.

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді Л.П. Зубець

А.І. Мартюк