07 лютого 2019 року
м. Харків
Справа № 635/9314/15-ц (категорія: інші)
Провадження № 22-ц/818/187/19
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого: Кіся П.В.,
суддів: Бурлака І.В., Яцини В.Б.,
за участю секретаря Пузікової Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - Крячка Олега Володимировича
на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 14 вересня 2018 року у складі судді Токарєвої Н.М.
у цивільній справі № 635/9314/15-ц за позовом ОСОБА_3 до Садівничого товариства «Гіппократ» , ОСОБА_4
про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та садовим будинком, -
встановив:
15.12.2015 року ОСОБА_3 звернувся у суд з позовом до садівничого товариства «Гіппократ» (далі - СТ «Гіппократ»), ОСОБА_5 (голови правління), в якому просив: усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою НОМЕР_1 та садовим будинком в СТ «Гіппократ», яке розташований на території Русько-Тишковської селищної ради Харківського району Харківської області, с. Мала Українка ; зобов'язати голову СТ «Гіппократ» припинити незаконне вторгнення на його земельну ділянку НОМЕР_1 у садовому товаристві; не чинити перешкод в користуванні садовим будинком на земельній ділянці; зобов'язати голову СТ «Гіппократ» видати довідку встановленого зразка для оформлення документів на приватизацію земельної ділянки НОМЕР_1 в СТ «Гіппократ».
16 грудня 2015 року суддя Харківського районного суду Харківської області Пілюгіна О.М., перевіривши позовну заяву ОСОБА_3 та долучені до неї додатки, відкрила провадження у цивільній справі, визнавши позовну заяву такою, що не містить обставин, які у відповідності до ст.122, ч.2 ст.122 ЦПК України можуть бути підставою для повернення позову або відмови у відкритті провадження, що вона відповідає вимогам статей 119, 120 ЦПК України.
Справа тривалий час знаходилась у провадженні суду, а 22 серпня 2016 року цим же судом у справі постановлено рішення про відмову у задоволенні позову, яке 19 грудня 2016 року Апеляційним судом Харківської області скасоване з ухваленням нового про відмову у позові з інших підстав.(т.1 а.с. 81-82, 198-199).
Постановляючи нове рішення, апеляційний суд виходив з того, що судом першої інстанції допущено низку суттєвих порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, виправити які, зважуючи на особливості норм ЦПК України, які передбачають повноваження суду апеляційної інстанції, апеляційний суд не вправі. Зокрема, такою обставиною є те, що суд першої інстанції не звернув увагу на неправильно визначений позивачем склад осіб, які беруть участь у справі, що суд, маючи достатньо даних про особу представник СТ «Гіппократ» - ОСОБА_1, який з 2014 року постійно користується, а згодом і приватизував спірні земельні ділянки НОМЕР_2 в СТ «Гіппократ», не вжив заходи по залученню ОСОБА_1 до участі у справі у якості відповідача.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення судів першої і апеляційної інстанції скасовані, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
13.09.2018 року представником ОСОБА_3 - адвокатом Поляковою В.В. до суду подано уточнену позовну заяву, в якій змінено склад учасників справи та в якості відповідачів зазначено: ОСОБА_1, Русько-Тишківську сільську раду Харківського району Харківської області та СТ «Гіппократ».
В цій позовній заяві містяться вимоги: усунути перешкоди в користування земельними ділянками НОМЕР_1 в СТ «Гіппократ» з боку ОСОБА_1 шляхом скасування рішення Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області від 25.09.2016 року про затвердження проекту землеустрою та передачі у власність відповідачеві ОСОБА_1 земельної ділянки НОМЕР_1 в селі Українське в СТ «Гіппократ» Харківського району Харківської області загальною площею 0,1200 га.; зобов'язати голову правління СТ «Гіппократ» не чинити ОСОБА_3 перешкоди в здійсненні права члена кооперативу шляхом зобов'язання приймати платежі за членство в товаристві. (т.2 а.с.57-62).
Крім того, в цей же день 13.09.2018 року адвокатом Поляковою В.В. подана заява про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_3 шляхом заборони відчуження спірних земельних ділянок НОМЕР_1 загальною площею 0,1200 га в СТ «Гіппократ» в селі Українське Харківського району Харківської області.
Заява про забезпечення позову обґрунтована посиланням на ту обставину, що право власності на спірні земельні ділянки набуте відповідачем ОСОБА_1 незаконно, що існує реальна загроза утруднення виконання можливого рішення на користь позовних вимог ОСОБА_3 у разі відчуження відповідачем ОСОБА_1 спірних земельних ділянок іншій особі з метою недопущення їх повернення позивачу ОСОБА_3, чиє право користування та приватизації порушено відповідачами. (т.2 а.с.70-71).
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 14 вересня 2018 року заяву представника ОСОБА_3 - Полякової В.В. задоволено. Суд постановив: забезпечити позов шляхом заборони ОСОБА_1 відчуження земельних ділянок НОМЕР_1 в селі Українське в садівничому товаристві «Гіппократ» Харківського району Харківської області загальною площею 0,1200га. (кадастровий НОМЕР_3), до розгляду справи по суті. (т.2 а.с.74-76)
В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Крячко О.В. просить ухвалу суду про забезпечення позову скасувати, вважаючи її незаконною, і постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.
Апеляційну скаргу адвокат Крячко О.В. обґрунтовує посланням на те, що суд першої інстанції забезпечив позов шляхом встановлення заборони, яка не має жодного відношення до заявлених позовних вимог і жодним чином не впливає на можливе виконання рішення суду. Ні зміст позовних заяв, ні зміст заяви про забезпечення позову не відповідають тим вимогам процесуального закону, які б давали підставу на вжиття заходів забезпечення позову. Позивач не є власником спірних земельних ділянок, а зі змісту позовних заяви вбачаються, що він навіть не оспорює здійснення відповідачем ОСОБА_1 приватизацію земельних ділянок. Позивачем не доведено, що ОСОБА_1 вчиняє або збирається вчиняти дії для відчуження спірних земельних ділянок, відсутній спір щодо права власності на ці земельні ділянки.
Також адвокат Крячко О.В. посилається на те, що судом не застосовано зустрічне забезпечення, у розмірі достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_3 - Полякова В.В. просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, у зв'язку з її безпідставністю, а ухвалу суду першої інстанції - без змін
Зазначає, що судом першої інстанції правомірно вжито заходи забезпечення позову, без порушення норм процесуального права, про що наголошує у скарзі ОСОБА_1
13.09.2018 року позивач звернувся до суду з уточненим позовом, у якому крім відповідача СТ «Гіппократ», зазначив також у якості співвідповідачів ОСОБА_1 та Русько-Тишковську селищну раду Харківського району Харківської області та виключивши відповідача ОСОБА_4, а 14.09.2018 року було вирішено питання про вжиття заходів забезпечення позову.
Крім того, відзив мотивовано тим, що ОСОБА_1 до суду з клопотанням про зустрічне забезпечення не звертався, доказів відсутності майна у позивача суду не надав, не зазначив, які саме збитки відповідачу ОСОБА_1 завдають вжиті судом заходи забезпечення позову, в якому розмірі та в чому саме вони полягають.
В судовому засіданні апеляційного суду адвокат Крячко О.В. підтримав апеляційну скаргу і просив задовольнити, посилаючись на викладені в ній доводи.
Адвокат Полякова В.В. просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги, вважаючи ухвалу суду постановленою у відповідності із законом.
Інші учасники, будучи обізнаними про зміст ухвали суду від 14.09.2018 року та апеляційної скарги адвоката Крячка О.В., а також належним чином повідомленими про час та місце судового засідання, відзиви на апеляційну скаргу не надали, в судове засідання не з'явилися, причину неявки не повідомили.
За таких обставин, зважуючи на положення ст.ст.371, 372 ЦПК України, апеляційний суд розглядає справу за їх відсутності.
Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
За змістом ст. ст. 149-152 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом про присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Такий інститут цивільно-процесуального законодавства передбачений з метою попередження несумлінних дій відповідача, який може, наприклад, сховати або продати майно, тобто з метою усунення утруднення або неможливості виконання рішення.
Забезпечення позову є обмеженням суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 звернувся до суду у грудні 2015 року з позовом про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками НОМЕР_1 та садовим будинком СТ «Гіппократ» в селі Мала Українка на землях Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області, вказуючи про порушення його права члена садівничого кооперативу та законного користувача спірними земельними ділянками на користування та право на приватизацію вказаних земельних ділянок, яке, на його думку, порушені СТ «Гіппократ» у особі його керівника - голови правління ОСОБА_4
В уточненій позовній заяві ОСОБА_3 від 13.09.2018 року відповідачами зазначені ОСОБА_1, який на думку позивача (чи його представника) незаконно приватизував спірні земельні ділянки, а також Русько-Тишківська сільська рада, яка, на думку сторони позивач, незаконним рішенням від 25.99.2016 року затвердила проект землеустрою та передачі у власність відповідачу ОСОБА_1 земельних ділянок НОМЕР_1.
За таких обставин суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.ст.149-153 ЦПК України постановив 14.09.2018 року ухвалу про забезпечення позову ОСОБА_3 шляхом заборони відчуження спірних земельних ділянок, яка є співмірною із позовом.
Погоджуючись з таким вирішення питання про забезпечення позову, колегія суддів зважує також і на ту обставину, що судом застосовано найменш обтяжливий для відповідача вид забезпечення позову, які передбачені частиною 1 статті 150 ЦПК України, але в той же час і такий, що має певні гарантії забезпечення в майбутньому виконання рішення суду у разі задоволення позову ОСОБА_3
Апеляційний суд погоджується з доводами адвоката Крячко О.В. в тій частині, що дійсно зміст позовних заяв ОСОБА_3, які виготовлені з граматичними та юридичними помилками, має ознаки недобросовісного здійснення позивачем та його представником процесуальних прав та обов'язків, однак ці обставини не є підставою для скасування ухвали суду від 14.09.2018 року, оскільки в такому разі нівелюється взагалі задеклароване статтею 4 ЦПК України та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на судовий захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Чинним Цивільним процесуальним кодексом України передбачено достатньо норм, які передбачають дійовий механізм протидії недобросовісному використанню учасниками справи процесуальними правами.
Доводи апеляційної скарги в частині незастосування судом першої інстанції заходів зустрічного забезпечення не свідчать про незаконність ухвали суду, оскільки застосування зустрічного забезпечення відповідно до положень частини 1 статті 154 ЦПК України, є правом, а не обов'язком суду, яке він застосовує в залежності від певних обставин справи з метою забезпечення засад ефективності та пропорційності у вирішенні спору.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник із заявою про зустрічне забезпечення не зверталися, а матеріали справи не містять даних про наявність обставин, передбачених частиною 3 статті 154 ЦПК України, у відповідності до яких, на відміну від положень частини 1 цієї статті, суд зобов'язаний застосувати зустрічне забезпечення.
Крім того, відповідно до положень статті 141 ЦПК України, весь тягар судових витрат, всі збитки, які можуть бути заподіяні відповідачу внаслідок недобросовісного здійснення позивачем та його представником процесуальних прав, можуть бути покладені на позивача ОСОБА_3 у разі відмови у позові.
Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими і не свідчать про наявність підстав для скасування чи зміни оскарженої ним ухвали суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Крячка Олега Володимировича залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 14 вересня 2018 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 12 лютого 2019 року.
Головуючий: П.В. Кісь
судді І.В Бурлака
В.Б. Яцина