Справа № 456/3924/18
Провадження № 2/456/372/2019
іменем України
06 лютого 2019 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючої судді Гули Л. В. ,
з участю секретаря Петренко Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию справу за позовом ОСОБА_1 до Долішненської сільської ради Стрийського району Львівської області про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за законом,
Позивачка ОСОБА_1 просить визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 248,9 кв.м з господарськими спорудами.
В обґрунтування позовних вимог позивачка покликалася на те, що за життя її батько ОСОБА_2 збудував житловий будинок по АДРЕСА_1, який був споруджений на підставі рішення № 6 від 21.02.1985 виконавчого комітету Долішненської сільської ради народних депутатів про надання дозволу на будівництво житлового будинку на старому місці в с.Долішне ОСОБА_2 Її мати ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, батько ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3. Вона проживала у вказаному будинку з моменту побудови, де і продовжує проживати на даний час, проводила в ньому ремонтні роботи, утримує його в належному стані, сплачує комунальні послуги. Після смерті батька вона вступила у володіння спадковим майном і фактично прийняла спадщину, хоча документально своє право не оформила. 20.10.2017 вона звернулася до Стрийської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на спірний житловий будинок по АДРЕСА_1, а тому вона змушена звернутися до суду з позовом про визнання права власності на спірне будинковолодіння в порядку спадкування за законом.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, та просили суд задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача - Долішненської сільської ради Стрийського району Львівської області в судове засідання не з'явився, подав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнає, проти їх задоволення не заперечує.
Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач-визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Заслухавши пояснення позивачки, її представника, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що визнання позову відповідачем слід прийняти, позов задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлено, що батьками ОСОБА_1 були ОСОБА_2 та ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 15.06.1962 /а.с. 6/.
Після реєстрації шлюбу ОСОБА_1 змінила прізвище на ОСОБА_1, про що свідчить свідоцтво про одруження серії НОМЕР_4 від 25.07.1981 /а.с. 7/.
Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 23.11.2017 ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 5/.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 02.09.1996 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с. 4/.
Рішенням № 6 від 21.02.1985, виданим виконавчим комітетом Долішненської сільської ради народних депутатів, спадкодавцю ОСОБА_2 було надано дозвіл на будівництво житлового будинку на старому місці в с. Долішне Стрийського району Львівської області.
Відповідно до технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1, виданого 06.11.2017 ФОП ОСОБА_7, загальна площа житлового будинку становить 248,9 кв.м, житлова - 94,3 кв.м, допоміжна - 154,6 кв.м, інвентаризаційна вартість складає 765974 грн. /а.с. 10-14/.
Згідно з довідкою виконавчого комітету Долішненської сільської ради № 1016 від 27.11.2017 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 у спірному житловому будинку були зареєстровані та проживали: ОСОБА_1, її чоловік ОСОБА_8 та їх діти ОСОБА_9, ОСОБА_10 /а.с. 15/.
З матеріалів спадкової справи № 740/2017 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2, позивачка ОСОБА_1 є спадкоємець за законом І черги згідно зі ст. 529 ЦК УРСР, інших спадкоємців немає. До дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 постійно проживав та був зареєстрований у АДРЕСА_1, разом з дочкою ОСОБА_1, яка постійно проживає в спадковому будинку за вищевказаною адресою /а.с. 38-44/.
Стрийська державна нотаріальна контора відмовила позивачці ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її батька ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на будинок АДРЕСА_1 /а.с. 8/.
Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Вищевказані обставини сторонами не оспорюються, визнаються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копією свідоцтва про смерть спадкодавця ОСОБА_2, рішенням виконавчого комітету Долішненської сільської ради народних депутатів № 6 від 21.02.1985, копією спадкової справи № 740/2017 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 та іншими матеріалами справи.
Відповідно до ст. 527 ЦК УРСР 1963 року спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР 1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 549 ЦК УРСР 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 560 ЦК УРСР 1963 року спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину.
Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно зі ст. 16 цього Кодексу може бути, зокрема, визнання права.
Обставин, які б вказували, що на спірне майно, окрім позивачки, в порядку спадкування чи з інших підстав претендують інші особи, в суді не встановлено.
Таким чином, судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 належить до спадкоємців за законом першої черги та після смерті спадкодавця фактично прийняла спадщину, оскільки проживає та зареєстрована в спадковому будинку, відповідач не оспорює її право на спірне будинковолодіння, позовні вимоги визнав, що не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому враховуючи наведене, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що в суду є всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та визнання за останньою права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3.
Судові витрати слід залишити за позивачкою на її вимогу.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, (АДРЕСА_1; паспорт НОМЕР_7, виданий Стрийським МРВ УМВС України у Львівській області 07.06.2002; ІПН НОМЕР_2) право власності на житловий будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_1 загальною площею 248,9 кв.м.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Повний текст рішення складений судом 13.02.2019.
Суддя Л.В.Гула