12 лютого 2019 р. м. Чернівці справа № 824/1028/18-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з вказаним позовом, в якому з урахуванням адміністративного позову у новій редакції, просить:
- визнати протиправними дії (бездіяльність) Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, які полягають у нарахуванні та виплаті пенсії в неналежному розмірі, а саме в розмірі 117,00 грн;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області виплачувати їй пенсію у розмірі передбаченому діючим законодавством з урахуванням віку, трудового стажу, інвалідності із застосуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, передбачених чинним пенсійним законодавством України, як не працюючому пенсіонеру та дитині війни, але не менше мінімального розміру пенсії, встановленого у державі, починаючи з 27.11.2018 р., тобто дати, вказаної в судовому рішенні від 12.03.2018 р. у справі №727/54/18.
В обґрунтування адміністративного позову позивач вказувала, що рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.03.2018 р., у справі №727/54/18 її адміністративний позов до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити дії задоволено частково та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області поновити виплату її пенсії, починаючи з 23.11.2017 р., на підставі документів, що знаходяться в пенсійній справі. Рішенням Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.08.2018 р. у справі №727/54/18 зазначено, що за текстом рішення суду першої інстанції відповідач також повинен зробити перерахунок пенсії. Разом з тим, відповідач прийняв рішення про нарахування та виплату пенсії за віком у розмірі 117,00 грн без урахування підвищень, індексацій, надбавок та доплат, передбачених чинним пенсійним законодавством України, як не працюючому пенсіонеру та дитині війни.
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач) подало до суду відзив на адміністративний позов, відповідно до якого зазначав, що на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.03.2018 р., у справі №727/54/18 позивачу поновлено пенсію з 23.11.2017 р. Поряд з цим, 02.05.2018 р. представник позивача звернувся до суду із заявою щодо ухвалення додаткового рішення у справі №727/54/18 стосовно позовної вимоги, в тому числі зобов'язання Головного управління вчинити дії по перерахунку пенсії із застосуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, передбачених чинним пенсійним законодавством України, як не працюючому пенсіонеру та дитині війни з 23.11.2017 р. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.05.2018 р. у справі №727/54/18 у задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення відмовлено. Не погоджуючись із таким рішенням суду представник позивача подав до Вінницького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.05.2018 р. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.08.2018 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.05.2018 р. без змін.
Отже, позовні вимоги в частині зобов'язання Головного управління ПФУ в Чернівецькій області виплачувати пенсію із застосуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, передбачених чинним пенсійним законодавством України, як не працюючому пенсіонеру та дитині війни, вже були предметом розгляду у справі №824/54/18 та в цій частині відмовлено позивачу.
За наведених обставин справи, відповідач просив суд закрити провадження у даній справі щодо позовних вимог по яких є рішення суду, що набрало законної сили.
19.11.2018 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі №824/1028/18-а та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.
З метою повного та всебічного розгляду справи витребувано з Головного управління ПФУ в Чернівецькій області додаткові докази.
Позивач скористався своїм правом передбаченим ст. 164 КАС України на подання відповіді на відзив.
Учасниками справи подано до суду заяви про розгляд справи без їх участі за наявними у справі матеріалами справи в порядку письмово провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи приписи ст. 194 КАС України та подання учасниками справи заяв про розгляд справи у порядку письмового провадження без їх участі, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.02.2019 р. відмовлено у задоволенні клопотання про закриття провадження у адміністративній справі №824/1028/18-а.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) з 03.03.1998 р. перебувала на обліку в органах Пенсійного фонду України та одержувала пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Як зазначив представник позивача у адміністративному позові, до 2001 р. позивач мешкала в АДРЕСА_1. У подальшому позивач виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю та 28.05.2004 р. прийнята на консульський облік в Посольстві України в державі Ізраїль (м. Хайфа) (посвідчення особи громадянки Ізраїль НОМЕР_1, видано МВС Ізраїль міста Хадера, від 14.10.2001 р.).
За результатами розгляду заяви про виконання рішення суду та здійснення перерахунку пенсії, 17.05.2018 р. Головне управління ПФУ в Чернівецькій області листом №411/Ш-11 повідомило представника позивача, що відповідь щодо порядку звернення за перерахунком пенсії надано листом Головного управління від 03.03.2018 р. №6844/02.
Крім того, в листі зазначено, що на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.03.2018 р. справа №727/54/18 Головним управлінням в межах зобов'язальної частини прийнято рішення про поновлення позивачу виплати пенсії з 23.11.2017 р. на підставі матеріалів пенсійної справи в розмірі, встановленому на час припинення її виплати, тобто 117,00 грн (а.с. 16).
Вважаючи дії відповідача щодо поновлення виплати пенсії у неналежному розмірі протиправними, представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно ст. 46 Конституції України, пенсія є одним із видів соціального захисту, право на яке громадянину гарантується.
Виходячи із самого визначення поняття "пенсія", щомісячні виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу, цей вид виплат не є строковим і не може бути призначений на певний строк. У цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання виплати (чи її перерахунок).
Кінцевий термін або строк, на який призначається такий вид забезпечення як пенсія не може встановлюватись, бо це суперечить самому визначенню та суті таким виплатам.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 27 Закону №1058-IV розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому ч. 1 та 2 ст. 42 цього Закону.
Частинами 1, 2 ст. 42 Закону №1058-IV передбачено, що пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Крім індексації пенсії, передбаченої частиною першою цієї статті, щороку починаючи з 1 березня поточного року у разі, якщо середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за минулий рік зросла, здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій із застосуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію, підвищеної на коефіцієнт, який відповідає не менш як 20 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, порівняно з попереднім роком, але не менше зростання рівня інфляції (індексу споживчих цін) за минулий рік.
Згідно із положенням ч. 1 та 2 ст. 43 Закону №1058-IV перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої ст. 40 цього Закону. При цьому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до частини другої ст. 40 цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2002 рік.
Відповідно до п. 2.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 р. за № 1566/11846, поновлення виплати пенсії здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії. У випадку поновлення виплати пенсії особі, якій не було проведено перерахунок відповідно до статті 43 Закону, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до статті 40 Закону із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсій, призначених до 2004 року.
Згідно ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 р. №1282-XI (далі - Закон №1282-XI, в редакції чинній на час виникнення спірних відносин) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Зазначений закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Таким чином, Закон №1282-XI спрямований на підтримку купівельної спроможності населення України у зв'язку з подорожчанням споживчих товарів і послуг.
Відповідно до ст. 2 Закону №1282-XI індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.
Статтею 4 Закон №1282-XI визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що з метою підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін та дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України здійснюється індексація грошових доходів, які не мають разового характеру, а саме пенсії, стипендії, оплата праці та інші.
Судом встановлено, що 06.09.2001 р. позивач звернулась до Пенсійного фонду України в м. Чернівцях із заявою, в якій просила у зв'язку із виїздом на постійне місце проживання за кордон виплатити їй пенсію за шість місяців наперед перед виїздом (а.с. 89).
Розпорядженням Пенсійного фонду України в м. Чернівцях, у зв'язку із виїздом ОСОБА_1 на постійне місце проживання за кордон до Ізраїлю її пенсійну справу закрито з 11.09.2001 р. та здійснено виплату пенсії за 6 місяців наперед (а.с. 88).
23.11.2017 р. представник позивача звернувся до відповідача із заявою, в якій просив поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії, провести її перерахунок згідно діючого пенсійного законодавства, починаючи з 07.10.2009 р.
Листом №26.434/13 від 28.12.2017 р. відповідач повідомив позивача, що на даний час угода між Україною та Ізраїлем про співробітництво в галузі пенсійного забезпечення, яка б регулювала питання пенсійного забезпечення громадян України, які працюють та проживають в Ізраїлі, відсутня.
Не погоджуючись із даною відмовою, позивач звернулася до Чернівецького окружного адміністративного суду із позовом, в якому просила визнати рішення відповідача №26.434/13 від 28.12.2017 р. про відмову у поновленні виплати пенсії, її перерахунку незаконним та зобов'язати його відновити виплату пенсії їй, ОСОБА_1, починаючи з 7 жовтня 2009 року по теперішній час, із застосуванням всіх підвищень, індексації, надбавок та доплат, передбачених чинним пенсійним законодавством України, як непрацюючому пенсіонеру та дитині війни.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.03.2018 р. у справі №727/54/18, яке набрало законної сили, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Визнано відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області у поновленні виплати пенсії, її перерахунку ОСОБА_1, оформлену листом від 28.12.2017 р. №26.434/13, протиправною та скасовано. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області поновити виплату пенсії ОСОБА_1, починаючи з 23.11.2017 р., на підставі документів, що знаходяться в пенсійній справі ОСОБА_1 В іншій частині позову відмовити (а.с. 12-15).
02.05.2018 р. представник позивача звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі №727/54/18.
14.05.2018 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду у справі №727/54/18 у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_3 про ухвалення додаткового судового рішення у справі №727/54/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити дії відмовлено.
Не погоджуючись із ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.05.2018 р. у справі №727/54/18 представник позивача оскаржив її до Вінницького апеляційного адміністративного суду.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.08.2018 р. у справі №727/54/18 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.05.2018 р. - без змін (а.с. 10-11).
Як видно з матеріалів справи, на підставі рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.03.2018 р. у справі №727/54/18, розпорядженням відповідача №2018 від 20.04.2018 р. позивачу поновлено виплату пенсії з 23.11.2017 р.
Дослідженням розпорядження №2018 від 20.04.2018 р. встановлено, що стаж роботи позивача складає 25 років 1 місяць 6 днів, а основний розмір пенсії складає 117,00 грн (а.с. 40).
Головне управління ПФУ в Чернівецькій області листом №б/н від 03.12.2018 р. повідомило суд, що після поновлення виплати пенсії з 23.11.2017 р. на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.03.2018 р. у справі №727/54/18 (розпорядження №2018 від 20.04.2018 р.) Головним управлінням жодних перерахунків не здійснювалося та розпорядження не приймалися (а.с. 38).
Беручи до уваги встановлені по справі обставини, суд приходить до висновку, що відповідач поновив виплату позивачу пенсії без проведення жодних перерахунків з порушенням вимог наведених вище норм матеріального права, а тому на думку суду, дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу пенсії в неналежному розмірі є протиправними.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; 7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів; 11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання; 12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні; 13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. У випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (ч. 3-4 ст. 245 КАС України).
Із змісту вказаних норм видно, що адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин у випадку, якщо своїми незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкт владних повноважень порушує такі права, свободи та інтереси осіб. Приблизний перелік способів захисту порушеного права в адміністративному судочинстві встановлено ст. 245 КАС України.
Статтею 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи повноваження суду при вирішенні справи, закріплені в ст. 245 КАС України та протиправність дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу пенсії в неналежному розмірі, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд приходить до висновку про задоволення позову повністю та зобов'язує відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу із застосуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, передбачених чинним пенсійним законодавством України, починаючи з 23.11.2017 р., на підставі документів, що знаходяться в її пенсійній справі.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на вищезазначене, судом встановлено порушення відповідачем вищезазначених критеріїв, а тому позов підлягає задоволенню.
Згідно ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Під час судового розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність поновлення виплати позивачу пенсії без проведення жодних перерахунків.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки, судове рішення ухвалено на користь позивача, який звільнений від сплати судового збору, та за відсутності доказів понесення ним судових витрат, судом з урахуванням вимог ст. 139 КАС України не проводиться розподіл судових витрат.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241, 250, 263, 287 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Чернівецькій області щодо
нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії в неналежному розмірі.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із застосуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, передбачених чинним пенсійним законодавством України, починаючи з 23.11.2017 р., на підставі документів, що знаходяться в пенсійній справі ОСОБА_1.
Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до ст.ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання). Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.К. Левицький