про поновлення пропущеного строку для
пред'явлення виконавчого листа до виконання
12 лютого 2019 р. м. Чернівці справа № 824/547/18-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув у порядку письмового провадження заяву про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання в адміністративній справі за позовом Головного управління ДФС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Головне управління ДФС у Чернівецькій області (далі - стягувач) звернулося до суду із заявою, в якій просить поновити строк для пред'явлення виконавчого листа у адміністративній справі №824/547/18-а за позовом Головного управління ДФС у Чернівецькій області до ОСОБА_1.
В обґрунтування заяви стягувач вказував, що Чернівецьким окружним адміністративним судом 26.12.2018 р. у справі №824/547/18-а видано виконавчий лист №824/547/18-а та встановлено строк пред'явлення виконавчого документа до виконання до 06.01.2019 р. Вказаний виконавчий лист отримано представником Головного управління ДФС у Чернівецькій області 04.01.2019 р. Оскільки 05 та 06 січня 2019 р. припали на святкові та вихідні дні, подання виконавчого листа до органів виконавчої служби з метою стягнення коштів у бюджет не представилося можливим. Заяву про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання просив розглянути в порядку письмового провадження.
ОСОБА_1 (далі - боржник) у судове засідання, призначене на 08.02.2019 р., належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, не з'явилася, явку представника не забезпечила, про причини не прибуття суд не повідомила.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Частиною 1 ст. 205 КАС України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).
Частиною 3 ст. 376 КАС України передбачено, що суд розглядає заяву про поновлення пропущеного строку в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника.
Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Враховуючи приписи ст. ст. 194, 205, 376 КАС України, суд вважає, що подання стягувачем клопотання про розгляд заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання без його участі, а також не прибуття боржника належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, не є перешкодою для розгляду і вирішення поданої позивачем заяви.
Розглянувши заяву про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, перевіривши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ).
Статтею 1 Закону №1404-VІІІ визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 2 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Частиною 1 ст. 12 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття (ч. 2 ст. 12 Закону № 1404-VIII).
Частиною 6 ст. 12 Закону № 1404-VIII передбачено, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Статтею 376 КАС України передбачено, що стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Судом встановлено, що рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.07.2018 р. адміністративний позов Головного управління ДФС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 податковий борг на суму 21270,15 грн до місцевого бюджету.
Вказане рішення суду набрало законної сили 05.10.2018 р.
26.12.2018 р. представник стягувача звернувся до суду із заявою, в якій просив видати виконавчий лист у справі №824/547/18-а.
На виконання даного рішення 26.12.2018 р. Чернівецьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №824/547/18-а та встановлено строк пред'явлення виконавчого документа до виконання до 06.01.2019 р.
Виконавчий лист №824/547/18-а від 26.12.2018 р. отримано представником стягувача 04.01.2019 р., що підтверджується особистим підписом представника позивача на звороті заяви про видачу виконавчого листа (а.с. 33).
24.01.2019 р. представник Головного управління ДФС у Чернівецькій області звернулася до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Відповідно до ст. 11 Закону № 1404-VIII строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію.
Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем.
Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.
Строки, встановлені цим Законом, обчислюються в робочих днях, місяцях і роках, а також можуть визначатися посиланням на подію, яка повинна неминуче настати.
Статтею 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
З аналізу вищенаведених норм, суд приходить до висновку, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Крім того, суд зазначає, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на подання заяви про виконання виконавчого документа.
Як зазначив стягувач у заяві про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа, у зв'язку із святковими та вихідними днями, що припали на 05 та 06 січня 2019 р. це унеможливило подання виконавчого листа до органів виконавчої служби з метою стягнення коштів у бюджет.
Враховуючи вищенаведені обставини, а також те, що 05 та 06 січня 2019 р. припали на вихідні дні (субота та неділя), а 07 січня 2019 р. відповідно до ст. 73 Кодексу законів про працю України встановлено святковим днем, суд приходить до висновку, що Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області пропущено строк пред'явлення до примусового виконання виконавчого листа №824547/18-а з поважних причин, а тому суд поновлює строк пред'явлення до примусового виконання виконавчого листа №824547/18-а виданого Чернівецьким окружним адміністративним судом 26.12.2018 р. в межах трьох місяців з дати набрання цією ухвалою законної сили.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 243, 248, 256, 376 КАС України, суд, -
1. Заяву задовольнити.
2. Визнати поважними причини пропуску строку пред'явлення до примусового виконання виконавчого листа №824/547/18-а виданого Чернівецьким окружним адміністративним судом 26.12.2018 р.
3. Поновити строк пред'явлення до примусового виконання виконавчого листа №824/547/18-а виданого Чернівецьким окружним адміністративним судом 26.12.2018 р. в межах трьох місяців з дати набрання цією ухвалою законної сили.
4. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Згідно ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
У відповідності до ст.ст. 293, 295 КАС України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя В.К. Левицький