12 лютого 2019 року справа № 2340/4886/18
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді: Тимошенко В.П.,
за участю секретаря судового засідання Пруднікової В.О.,
представника позивача - Панченка В.В. (за довіреністю),
представника відповідача - Вельченко М.В. (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради до Міністерства юстиції України про визнання дій неправомірними та скасування наказу,
встановив:
12 грудня 2018 року до суду з позовною заявою звернувся Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради до Міністерства юстиції України, в якій просить:
1) визнати протиправним та скасувати наказ МЮУ від 11.09.2018 №3257/7 "Про відмову у задоволенні скарги Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 13.08.2018 №4642-01-3 без розгляду її по суті";
2) зобов?язати МЮУ розглянути по суті скаргу Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 13.08.2018 №4642-01-3.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13 серпня 2018 року позивач звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою, в якому просить скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області Цьопи Богдана Анатолійовича №41876912 від 03.07.2018, яким зареєстровано право власності на нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1589485171101). Наказом відповідача від 11.09.2018 №3257/7 відмовлено у задоволенні скарги Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 13.08.2018 №4642-01-3 без розгляду її по суті у зв'язку з тим, що скарга оформлена без дотримання вимог частини п'ятої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме: додані до скарги копії документів не засвідчені в установленому порядку.
Позивач зазначає, що вказаний наказ є протиправним, оскільки обставини не відповідають дійсності, при поданні скарги позивачем завірено додані до скарги копії матеріалів, за виключенням копії підробленого наказу від 14.03.2018 №167, та доданих оригіналів документів.
28 січня 2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову та зазначає, що додані до скарги копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника в результаті прийняття рішення державним реєстратором не засвідчені в установленому порядку, чим порушено вимоги частини п'ятої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Національного стандарту України «Вимоги до оформлення документів» ДСТУ 4163-2003.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 17.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В позовній заяві позивачем заявлено клопотання про витребування доказів, в якій просить витребувати у МЮУ скаргу Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 13.08.2018 №4642-01-3 та додані до неї копії документів.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 17.12.2018 зобов?язано відповідача надати в судове засідання: 1) скаргу Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 13.08.2018 №4642-01-3; 2) витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер витягу 129545170 від 03.07.2018; 3) підроблений наказ Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 14.03.2018 №167; 4) наказ Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 13.03.2017 №2419-а; 5) наказ Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 13.03.2017 №2420-а; 6) наказ Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 24.10.2017 №92; 7) наказ Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 06.11.2017 №97; 8) заяву про кримінальне правопорушення від 13.08.2018 №4638-01-21 (від 13.08.2018 №11/с-2942); 9) оригінал витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підтвердження повноважень підписанта заступника директора Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради Скорика М.Г., станом на дату підписання скарги.
Заслухавши представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.
03 липня 2018 року державним реєстратором виконавчого комітету Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області Цьопою Богданом Анатолійовичем прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №41876912, за яким зареєстровано право власності на нежитлові будівлі загальною площею 75,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_5. Підстава: виникнення права власності: технічний паспорт на нежитлові будівлі, серія та номер: НОМЕР_1, виданий 20.03.2018, видавник: фізична особа-підприємець Іванюта А.В.; наказ про присвоєння та зміну нумерації будинків та споруд на території м. Черкаси, серія та номер: 167, виданий 14.03.2018, видавник: Департамент архітектури та містобудування.
13 серпня 2018 року позивач звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, в якому просить скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області Цьопи Богдана Анатолійовича № 41876912 від 03.07.2018 про державну реєстрацію прав, яким зареєстровано право власності на нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1589485171101). Скарга обґрунтована тим, що рішення про державну реєстрацію права власності прийнято з порушенням встановленого законодавством порядку та без належних правових підстав. Зокрема, серед підстав прийняття рішення про державну реєстрацію права власності відсутні відомості про прийняття об'єкта до експлуатації. Заявник зазначає, що наказ Департаменту архітектури та містобудування №167 від 14.03.2018 про присвоєння та зміну нумерації будинків та споруд на території м.Черкаси Департаментом не видавався та є підробленим. До Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради не надходили звернення від ОСОБА_5 щодо присвоєння нумерації нежитловим будівлям по АДРЕСА_1.
Наказом Міністерства юстиції України від 11.09.2018 №3257/7 відмовлено у задоволенні скарги Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 13.08.2018 №4642-01-3 без розгляду її по суті у зв'язку з тим, що скарга оформлена без дотримання вимог частини п'ятої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме: додані до скарги копії документів не засвідчені в установленому порядку. Підстава: висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 03.09.2018 за результатами розгляду скарги Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 13.08.2018 №4642-01-3, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.08.2018 №16433-26-18.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.
Закон України від 01.07.2004 №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон №1952-IV) регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону №1952-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Згідно з ч. 2 ст. 37 Закону №1952-IV Міністерство юстиції України розглядає скарги:
1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);
2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 37 Закону №1952-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів (абз. 3 ч. 3 ст. 37 Закону №1952-IV).
Частина 5 статті 37 Закону №1952-IV визначає, що скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити: 1) повне найменування (ім'я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім'я) представника скаржника, якщо скарга подається представником; 2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується; 3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника; 4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав; 6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.
До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.
Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.
Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.
Частина 6 статті 37 Закону №1952-IV визначає, що за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:
1) відмову у задоволенні скарги;
2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:
а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги;
б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;
в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;
г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;
ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;
д) скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації;
е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;
є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ", "д" і "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.
У рішенні Міністерства юстиції України чи його територіального органу за результатами розгляду скарги можуть визначатися декілька шляхів задоволення скарги.
Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.
Частина 8 статті 37 Закону №1952-IV передбачає, що Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо:
1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п'ятою цієї статті;
2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується;
3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;
4) наявна інформація про судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав;
5) є рішення цього органу з того самого питання;
6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника;
7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень;
8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги;
9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу;
10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.
Відповідно до ч. 9 ст. 37 Закону №1952-IV порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч. 10 ст. 37 Закону №1952-IV рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.
Відповідно до частини дев'ятої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та частини дев'ятої статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 N 1128 затверджено Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - Порядок).
Цей Порядок визначає процедуру розгляду відповідно до Законів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закони) скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту (далі - суб'єкт оскарження), що здійснюється Мін'юстом та його територіальними органами (далі - суб'єкт розгляду скарги).
Відповідно до п. 2 Порядку для забезпечення розгляду скарг суб'єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісія), положення та склад яких затверджуються Мін'юстом або відповідним територіальним органом.
Пункт 5 Порядку визначає, що перед розглядом скарги по суті комісія вивчає скаргу для встановлення: 1) чи віднесено розгляд скарги відповідно до Законів до повноважень суб'єкта розгляду скарги (належний суб'єкт розгляду скарги); 2) чи дотримано вимоги Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги; 3) чи наявні (відсутні) інші скарги у суб'єкта розгляду скарги.
Відповідно до п. 7 Порядку у разі коли встановлено порушення вимог Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, суб'єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у задоволенні скарги без розгляду її по суті у формі наказу.
Згідно з п. 8 Порядку під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб'єкта оскарження, і вирішує: 1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб'єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб'єкта оскарження; 2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб'єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб'єктом оскарження на законних підставах; 3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора); 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.
З висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 03.09.2018 за результатами розгляду скарги Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 13.08.2018 №4642-01-3, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.08.2018 №16433-26-18, вбачається, що відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.7 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 N 1128, вирішено відмовити у задоволенні скарги Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 13.08.2018 №4642-01-3 без розгляду її по суті у зв'язку з тим, що скарга оформлена без дотримання вимог частини п'ятої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме: додані до скарги копії документів не засвідчені в установленому порядку.
Вирішуючи спір, з огляду на аргументацію відповідача, суд зазначає, що вимога щодо додання до скарги засвідчених в установленому порядку копій документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника, не є абсолютною, оскільки законодавством встановлено, що такі документи подаються за наявності.
У скарзі позивача чітко зазначено, що рішення про державну реєстрацію прийнято на підставі «Наказу про присвоєння та зміну нумерації будинків, споруд та території м. Черкаси, серія та номер: 167, виданий 14.03.2018, видавник Департамент архітектури та містобудування». Водночас, Департаментом архітектури та сістобудування Черкаської міської ради даний наказ не видавався та є підробленим.
Крім того, як вбачається зі скарги від 13.08.2018 №4642-01-3, у ній визначено, що додатками до скарги були: витяги з Державного реєстру речових прана нерухоме майно про реєстрацію права власності №129545170 від 03.07.2018; «підроблений» наказ Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 14.03.2018 №167, накази Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 13.03.2018 №2419-а, від 19.03.2018 №2420-а, від 24.10.2017 №92, від 06.11.2017 №97; заява про кримінальне правопорушення від 13.08.2018 №4638-01-21; оригінал витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Тобто позивачем у скарзі та доданих до неї документах чітко зазначено причину невиконання вимог щодо не засвідчення у встановленому законом порядку копії документів.
За викладених обставин, суд вважає рішення Міністерства юстиції України про відмову у задоволенні скарги позивача від 13.08.2018, та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.10.2017 року за № 4642-01-3, оформлене наказом Міністерства юстиції України № 3257/7 від 11.09.2018 протиправним та таким, що винесене без з?ясування всіх обставин справи, а тому підлягає скасуванню.
Пункт 19 Порядку передбачає, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта розгляду скарги можуть бути оскаржені до суду.
У разі скасування судом рішення Мін'юсту про задоволення скарги або про відмову у задоволенні скарги, у тому числі без розгляду її по суті, Мін'юст не пізніше п'яти робочих днів з дня надходження рішення суду приймає рішення про скасування відповідного власного рішення у формі наказу.
Рішення Мін'юсту у випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, у разі скасування рішення про відмову у задоволенні скарги, у тому числі без розгляду її по суті, виконується суб'єктом розгляду скарги не пізніше наступного робочого дня з дати його прийняття шляхом повторного розгляду скарги відповідно до Законів.
Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних причин.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, судові витрати позивача по сплаті судового збору підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 11.09.2018 №3257/7 "Про відмову у задоволенні скарги Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 13.08.2018 №4642-01-3 без розгляду її по суті".
Зобов?язати Міністерство юстиції України розглянути по суті скаргу Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 13.08.2018 №4642-01-3.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622) на користь Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (вул. Байди Вишневецького, буд. 36, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 38715770) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) гривні 00 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 13.02.2019.
Суддя В.П. Тимошенко