Справа № 560/3906/18
іменем України
07 лютого 2019 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М.
за участю:секретаря судового засідання Нетичай Ю.В. представників позивача Лотоцького В.І., Гораш В.І., представника відповідача Ткачука М.П.
розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ АВТО" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0005261410 від 05.06.2018 року.
В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач зазначив, що працівниками відповідача була проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ АВТО" податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, валютного - за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 по 31.12.2017, за результатами якої складено Акт №0964/22-01-14-010/37180633 від 21.05.2018.
Згідно висновків акту перевірки, виявлено порушення позивачем абз. г п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, наслідком чого стало заниження податку на додану вартість, який підлягає нарахуванню та сплаті до державного бюджету всього в сумі 122260,00 грн.
05 червня 2018 відповідачем було складено оскаржуване податкове повідомлення- рішення форми «Р» №0005261410 від 05.06.2018 року, яким було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 141738,00 грн., з яких: 113390, 00 грн. - основний платіж, 28348, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Позивач вважає, що вказане податкове повідомлення - рішення є протиправними, незаконними та підлягає скасуванню, тому звернувся в суд з вказаними позовними вимогами.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.11.2018 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 13.12.2018 підготовче провадження закрито та призначено розгляд цієї справи по суті в судовому засіданні.
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надавши суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідачем була проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ АВТО" податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, валютного - за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 по 31.12.2017, за результатами якої складено Акт №0964/22-01-14-010/37180633 від 21.05.2018, та прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення. На підставі акта перевірки, відповідачем встановлено порушення ТОВ «ЕНЕРДЖІ АВТО» вимог абз. «г» п. 198.5 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість всього у сумі 122 260 грн., в тому числі: за лютий 2015 року - 4168 грн., за березень 2015 року - 2391 грн.. за квітень 2015 року - 2311 грн., за травень 2015 року - 3059 грн., за січень 2016 року - 18792 грн., за жовтень 2016 року - 35871 грн., за жовтень 2017 року - 23024 грн., за грудень 2017 року - 32644 гривень.
Вказує, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення винесено на підставі, у межах повноважень контролюючого органу та у спосіб, що передбачений чинним податковим законодавством України, із врахуванням всіх обставин, що мали значення для його прийняття, а тому підстави для визнання його протиправним і скасування відсутні. Просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши належним чином зібрані докази по справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, приходить до висновків, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
Встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ АВТО" є юридичною особою, код ЄДРПОУ 37180633, вид діяльності підприємства за КВЕД є: 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.
На підставі направлень від 17.04.2018 року №1133, №1134, виданих ГУ ДФС у Хмельницькій області проведена документальна планова виїзна перевірка Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ АВТО" податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, валютного - за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 по 31.12.2017, за результатами якої складено Акт №0964/22-01-14-010/37180633 від 21.05.2018.
Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог абз. «г» п. 198.5 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість всього у сумі 122 260 грн., в тому числі: за лютий 2015 року - 4168 грн., за березень 2015 року - 2391 грн., за квітень 2015 року - 2311 грн., за травень 2015 року - 3059 грн., за січень 2016 року - 18792 грн., за жовтень 2016 року - 35871 грн., за жовтень 2017 року - 23024 грн., за грудень 2017 року - 32644 гривень.
На підставі акту №0964/22-01-14-010/37180633 від 21.05.2018 Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області винесено податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області форми «Р» №0005261410 від 05.06.2018 року, яким було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 141738,00 грн., з яких: 113390, 00 грн. - основний платіж, 28348, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктами 14.1.178, 14.1.179 та 14.1.181 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу; податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді; податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України - для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Згідно ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п.189.1 ст.189 Податкового кодексу України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
Перевіркою встановлено, що TOB «Енерджі Авто» у періоді з 01.01.2015 по 31.12.2017 використовувало у господарській діяльності вантажні автомобілі, а саме: автомобіль марки OPEL VIVARO, автомобіль марки VOLKSWAGEN LT46 та автомобіль марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER, які були орендовані згідно договорів оренди.
07 листопада 2013 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (Орендодавці) та TOB «Енерджі Авто» (Орендар) було укладено Договір оренди №2770.
Відповідно до п.1 вказаного договору орендодавці зобов'язуються передати орендареві в строкове платне користування автомобіль марки OPEL VIVARO, рік випуску 2004, кузов (шасі, рама), №W0LF7BDD64Y702645, реєстраційний номер НОМЕР_1, а орендар зобов'язується прийняти вказаний автомобіль та використовувати його за цільовим призначенням з метою здійснення господарської діяльності, а також сплачувати орендодавцям орендну плату, строком до 07.11.2016.
Транспортний засіб оцінюється сторонами в сумі 25000,00 грн.
Орендна плата за користування транспортним засобом встановлена сторонами щомісячно в розмірі 1800,00 грн.
25 грудня 2015 року між ОСОБА_4 (Орендодавець) та TOB « Енерджі Авто», (Орендар) було укладено Договір оренди №3129.
Відповідно до п.1 вказаного договору орендодавець зобов'язується передати орендареві в строкове платне користування автомобіль марки VOLKSWAGEN LT 46, 2002 року випуску, кузов (шасі, рама), НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_2 строком до 26.12.2018 року, а орендар зобов'язується прийняти вказаний автомобіль та використовувати його за цільовим призначенням з метою здійснення господарської діяльності, а також сплачувати орендодавцям орендну плату.
Транспортний засіб оцінюється сторонами в сумі 25000,00 грн.
Орендна плата за користування транспортним засобом встановлена сторонами щомісячно в розмірі 1200,00 грн.
24 травня 2017 року між ОСОБА_7 (Орендодавець) та TOB « Енерджі Авто», (Орендар) було укладено Договір оренди №1482.
Відповідно до п.1 вказаного договору орендодавець зобов'язується передати орендареві в строкове платне користування автомобіль марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER, 2000 року випуску, кузов (шасі, рама), НОМЕР_4, реєстраційний номер СЕ 4611 BE, строком до 24.05.2020 року, а орендар зобов'язується прийняти вказаний автомобіль та використовувати його за цільовим призначенням з метою здійснення господарської діяльності, а також сплачувати орендодавцям орендну плату.
Транспортний засіб оцінюється сторонами в сумі 25000,00 грн.
Орендна плата за користування транспортним засобом встановлена сторонами щомісячно в розмірі 600 грн.
TOB « Енерджі Авто» видано наказ №03 від 03.01.2016 року "Про доставку товару (акумуляторних батарей, моторних олив) покупцям та замовникам автотранспортом ТОВ «Енерджі Авто» (оперативна оренда).
Відповідно до п.6 вказаного наказу витрати по доставці Товару покупцям та замовникам автотранспортом товариства і інших поїздках, відносити до витрат періоду доставки і за рахунок загального доходу, отриманого підприємством в процесі господарської діяльності.
Аналогічні вимоги щодо поставляння товару автотранспортом ТОВ «Енерджі Авто» зазначені також у наказі № 14 від 25.12.2014 року.
08.11.2013 року TOB « Енерджі Авто» видано наказ №11 "Про затвердженя норм витрат палива на роботу автомобіля малотонажний фургон-В OPEL VIVARO 1.91 (оперативна оренда)".
Відповідно до п.1 наказано установити для автомобіля малотонажний фургон-В OPEL VIVARO 1.9 і(2004 року випуску) згідно контрольних замірів базову лінійну норму витрати палива на пробіг автомобіля на 100 км (з нормативним грузом) - 8.9л.
25.12.2015 року TOB « Енерджі Авто» видано наказ №17 "Про затвердження норм витрат палива на роботу автомобіля фургон VOLKSWAGEN LT46 2.5і (оперативна оренда)".
Відповідно до п.1 наказано установити для автомобіля фургон VOLKSWAGEN LT46 2.5і (2002 року випуску) згідно контрольних замірів базову лінійну норму витрати палива на пробіг автомобіля на 100 км (з нормативним грузом) - 12л.
25.05.2017 року TOB « Енерджі Авто» видано наказ №09 "Про затверджена норм витрат палива на роботу автомобіля малотонажний фургон-В VOLKSWAGEN TRANSPORTER 1.5і (оперативна оренда).
Відповідно до п.1 наказано установити для автомобіля малотонажний фургон - В VOLKSWAGEN TRANSPORTER 1.5і (2000 року випуску) згідно контрольних замірів базову лінійну норму витрати палива на пробіг автомобіля на 100 км (з нормативним грузом) - 10л.
У період, що підлягав перевірці, TOB «Енерджі Авто» здійснювало оптову та роздрібну торгівлю акумуляторами, моторними оливами, трансмісійними оливами, охолоджуючими рідинами, про що позивачем із відповідними суб'єктами господарювання було укладено ряд договорів поставки.
Даним автотранспортом, керуючись умовами договорів поставки та наказами № 03 від 03.01.2016 року «Про доставку товару (акумуляторних батарей, моторних олив) покупцям та замовникам автотранспортом TOB «Енерджі Авто», № 11 від 08.11.2013 року «Про затвердження норм витрат палива на роботу автомобіля малотонажний фургон OPEL VIVARO 1,9і», № 17 від 25.12.2015 року «Про затвердження норм витрат палива на роботу автомобіля фургон VOLKSWAGEN LT46 2,5і», № 09 від 25.05.2017 року «Про затвердження норм витрат палива на роботу автомобіля малотонажний фургон VOLKSWAGEN TRANSPORTER 1,5і» позивач здійснював доставку акумуляторних батарей, моторних олив їх покупцям, що знаходяться на території Хмельницької, Тернопільської та Чернівецької областей з подальшим віднесенням витрат з придбання паливно-мастильних матеріалів до складу витрат операційної діяльності.
Відповідачем в акті перевірки вказано, що в п.4.2 наданих до перевірки договорів на поставку товару покупцям зазначено, що поставка Товару здійснюється на умовах самостійного вивозу зі складу, що знаходиться за адресою: Хмельницька обл., м.Кам'янець-Подільський, вул. Маршала Харченка, 24 Б, або за домовленістю сторін Продавець доставляє товар.
В інших договорах, які не було взято відповідачем до уваги, копії яких містяться в матеріалах справи, зазначено, що поставка Товару здійснюється зі складу, що знаходиться за адресою: м.Кам'янець-Подільський, вул. Маршала Харченка 24Б транспортом Продавця та за його рахунок.
Відповідно до п.4.3 договорів постачання перехід права власності та ризик випадкового пошкодження чи знищення Товару від Продавця до Покупця відбувається в момент передачі Товару Покупцю згідно видаткової накладної.
Таким чином, доводи представника відповідача про те, що придбане пальне в подальшому використано в операціях, що не є господарською діяльністю підприємства є помилковими, оскільки відповідачем не доведено відсутність таких операцій. Натомість, актом перевірки підтверджено та відповідачем не заперечується факт виконання позивачем договорів постачання акумуляторів та моторних олив і отримання прибутку від виконання даних договорів.
Також, на виконання умов договорів постачання позивачем на підтвердження поставки товару за його рахунок та транспортом TOB «Енерджі Авто» до суду надано: копії подорожніх листів, видаткові накладні, акти списання палива, договори купівлі-продажу нафтопродуктів, накладні на купівлю нафтопродуктів, звіти про переміщення товарів на складах, облікові регістри 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями.
Відповідачем зроблено висновок, що до перевірки не надано, та перевіркою не встановлено будь-яких первинних документів, які підтверджували мету вищезазначених поїздок та наказів про відрядження працівників, товарно - транспортних накладних, що не дає можливості встановити, хто є замовником товару.
Наказом Державної служби статистики України від 19.03.2013 р. № 95 визнано таким, що втратив чинність наказ Державного комітету статистики України від 17 лютого 1998 року № 74 «Про затвердження типової форми первинного обліку роботи службового легкового автомобіля та Інструкції про порядок її застосування».
Зазначеним вище наказом, який втратив чинність, було затверджено форму подорожнього листа, який використовувався в якості первинного документу для списання пального.
Отже, незважаючи на необов'язковість заповнення подорожніх листів даної форми, TOB «Енерджі Авто» використав діючу раніше їх форму в якості первинних документів для списання пального.
Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з пунктом 2.1 та 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (далі - Положення), в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно п.2.7 Положення первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.
Таким чином, за умови відсутності нових бланків або форм для списання пального (замість подорожніх листів), позивача не було позбавлено права використовувати будь-які інші документи для підтвердження витрат пального, за однієї вимоги, що такі документи мають відповідати вимогам законодавства щодо наявності реквізитів первинних документів.
Суд вважає, що зазначаючи у подорожніх листах його номер, дату виписки, загальний пробіг, норму списання, витрати пального та маршрут перевезення, позивач створив «первинний документ», необхідний для списання пального.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що списання TOB «Енерджі Авто» паливно- мастильних матеріалів на підставі шляхових листів, видаткових накладних на товар, накладних на внутрішнє переміщення (переміщення товару на склад у м.Чернівці), актів списання паливно-мастильних матеріалів, документів на оплату даного товару є правомірним, оскільки відбувся фактичний рух активів позивача.
Також, первинні документи підтверджують факт використання придбаних TOB «Енерджі Авто» паливно-мастильних матеріалів у господарській діяльності.
Відповідно до розділу 1 «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року, товаротранспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.
Товарно- транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Згідно пунктів 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби і печаткою або штампом), передається Перевізнику.
Однак, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.
Отже, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.
Окрім цього, за умови встановлення факту перевезення товару у процесі його поставки від заявлених контрагентів порядок заповнення товарно-транспортних накладних не має вирішального значення для визначення податкових наслідків операцій з поставки товар.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 року у справі № 804/4940/14.
3 урахуванням наведеного, суд вважає, що оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно- транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій, витрати на які позивачем віднесено до складу валових витрат.
В судовому засіданні представник позивача наголосив на тому, що 24.09.2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ АВТО" до судового експерта Савицької Т.В. було подано документи щодо проведення експертного дослідження стосовно документального та нормативного підтвердження зазначеного в оскарженому податковому повідомленні-рішенні, прийнятого на підставі акта документальної перевірки № 0964/22-01-14-010/37180633, заниження податку на додану вартість в сумі 13390,00 грн.
Згідно висновку експертного дослідження за результатами проведення економічного дослідження від 05.11.2018 року № 4/18-11.1, який міститься в матеріалах справи, заниження податку на додану вартість в сумі 113390,00 грн. документально та нормативно не підтверджується.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що висновки, викладені в акті перевірки є необґрунтованими та безпідставними, а податкове повідомлення-рішення, прийняте на його підставі є таким, що підлягає скасуванню.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про правомірність його рішень.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем в судовому засіданні не доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення №0005261410 від 05.06.2018 року, а тому адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ АВТО" необхідно задовольнити.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При поданні позовної заяви позивач сплатив судовий збір в розмірі 2126,07 грн. В зв'язку з задоволенням позовних вимог, на користь позивача необхідно присудити 2126,07 грн. судових витрат.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 05.06.2018 року №0005261410.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ АВТО" судовий збір в сумі 2126,07 грн. (дві тисячі сто двадцять шість грн. 07 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 13 лютого 2019 року
Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ АВТО" (вул. М.Харченка, 24-Б, м.Кам''Янець-Подільський, Хмельницька область, 32300 , код ЄДРПОУ - 37180633)
Відповідач:Головне управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м.Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39492190)
Головуючий суддя П.М. Майстер