12 лютого 2019 р. м. ХерсонСправа № 540/256/19
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Хом'якова В.В., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України, за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Дніпровської районної ради у м. Херсоні, Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Херсоні ради, Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравтосервіс", Т.в.о. директора філії Херсонський обласний автомобільно-учбовий комбінат" ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановила:
Позивач звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідачів, в якій просить:
- визнати бездіяльність противоправною, що завдало моральну шкоду, встановити наявність чи відсутність компетенції суб'єкта владних повноважень у уповноважених особах Виконавчого комітету Дніпровської районної у місті Херсонської ради Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Херсоні ради, а саме: про відмову у призначенні житлової субсидії з підстави того, що середньомісячний дохід менший від мінімальної зарплати уповноваженому власнику ОСОБА_1 на опалювальний сезон - з 1 жовтня 2018 року по 30 квітня 2019 року, якому відмовлено на підставі того, що дохід меншій мінімального;
- зобов'язати уповноважених осіб Виконавчого комітету Дніпровської районної у місті Херсонської ради Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Херсоні ради призначити житлову субсидію уповноваженому власнику ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, яку перерахувати відповідно до зміни доходів: на неопалювальний сезон - з 01 травня по 30 вересня 2018 року; на опалювальний сезон - з 1 жовтня 2018 року по 30 квітня 2019 року, про що повідомити позивача протягом трьох календарних днів з дня його прийняття;
- визнати протиправними накази та індивідуальні акти, а саме: наказ № 13 від 05.03.2018 року та акт від 02.03.2018 року; наказ № 15 від 12.03.2018 року «Про відсторонення від виконання обов'язків викладача» у зв'язку з відсутності медогляду; наказ № 33 від 31.07.2018 року та акти з 04.07.2018 по 13.07.2018 року; наказ № 65-к від 04.09.2018 року «Про звільнення», та акти «про відсутність на робочому місті» з 22.08.2018 року по 04.09.2018 року;
- визнати відсутність компетенції уповноважених осіб Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» в особі філії «Херсонський обласний автомобільно-учбовий комбінат», а саме: старшої методистки навчальної частини ОСОБА_3; інспекторки з кадрів ОСОБА_4; завідувачки навчально-методичного кабінету ОСОБА_5; заступника директора по учбової частині ОСОБА_6; юрисконсультки ОСОБА_7; т.в.о, директора філії «Херсонський обласний автомобільно - учбовий комбінат» УДП «Укрінтеравтосервіс» ОСОБА_2;
- стягнути з Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» в особі т.в.о. директора філії «Херсонський обласний автомобільно - учбовий комбінат» ОСОБА_8 на користь викладача філії «Херсонський обласний автомобільно - учбовий комбінат» УДП «Укрінтеравтосервіс» ОСОБА_1 істотну моральну шкоду завдану їхнім працівником суб'єктом владних повноважень під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, яка складає 123500 грн.,
- зобов'язати уповноважених осіб (компетентних та відповідальних) Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» виконати судове рішення, а саме: видати наказ про поновлення на роботі викладачу філії «Херсонський обласний автомобільно-учбовий комбінат» УДП «Укрінтеравтосервіс» ОСОБА_1; видати наказ про присвоєння кваліфікаційної категорії "спеціаліста першої категорії" викладачу філії «Херсонський обласний автомобільно - учбовий комбінат» УДП «Укрінтеравтосервіс» ОСОБА_1;
- звільнити з посади т.в.о. директора філії «Херсонський обласний автомобільно - учбовий комбінат» ОСОБА_2;
- заборонити виконувати обов'язки т.в.о. директора філії «Херсонський обласний автомобільно - учбовий комбінат» ОСОБА_2;
- провести терміново перерахунок заробітної плати викладачу філії «Херсонський обласний автомобільно - учбовий комбінат» УДП «Укрінтеравтосервіс» ОСОБА_1, яка виплачена була не в повному обсязі, за всі періоди роботи філії «Херсонський обласний автомобільно - учбовий комбінат» за 2013 - 2018 роки, відповідно до встановленого рівня кваліфікації спеціаліста другої категорії, та виплатити заборгованість по заробітної платі, а також заборгованість по заробітної платі за час вимушеного прогулу не з вини викладача у 2018 року включно до відновлення на посаді, з оплатою відповідно до встановленого рівня кваліфікації спеціаліста другої категорії, з забороною відрахувань коштів до профспілки УДП «Укрінтеравтосервіс»;
- зобов'язати відповідальних осіб філії «Херсонський обласний автомобільно - учбовий комбінат» УДП «Укрінтеравтосервіс» в місячний строк: провести тарифікацію, аби визначитися з умовами оплати праці у викладацькій роботі позивача, за наявності конкретних умов визначити обсяг педагогічного навантаження, що склались у закладі, встановити ставку заробітної плати, її підвищення, доплату і надбавку, за відсутності педагогічного навантаження, що склались у закладі надати 56 календарних днів відпустки за період 01.11.2017-31.10.2018 ; провести терміново до 05,10.2018 року перерахунок заробітної плати яка виплачена була не в повному обсязі за всі періоди роботи за 2013 - 2018 років відповідно до встановленого рівня кваліфікації спеціаліста другої категорії, та виплатити заборгованість по заробітної платі за всі періоди роботи за 2013 - 2018 роки; видати відповідний наказ про присвоєння позивачу кваліфікаційної категорії "спеціаліста першої категорії".
Відповідно до пунктів 4 та 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд приходить до наступних висновків.
Суд зазначає, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів …». Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, «встановленим законом».
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені ЗУ "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень".
Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи: 1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; 2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства; 3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом; 4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об'єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті. Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
З позовної заяви та доданих до неї документів встановлено, що позивач звернувся до адміністративного суду з позовом, направленим на поновлення порушеного відповідачами прав на отримання, зокрема: житлової субсидії: відсторонення і звільнення з посади викладача «Херсонського обласного автомобільно - учбового комбінату»; відсутності компетенції у низки працівників згаданого «Херсонського обласного автомобільно - учбового комбінату»; заборони виконувати обов'язки та звільненню з посади т.в.о. директора філії «Херсонський обласний автомобільно - учбовий комбінат»; перерахунку заробітної плати позивачу як викладачу філії «Херсонський обласний автомобільно - учбовий комбінат»; проведення тарифікації та виплати заборгованості позивачу на підприємстві «Херсонський обласний автомобільно - учбовий комбінат».
Отже, цей позов поданий на поновлення прав позивача у сфері як адміністративній, так і щодо поновлення прав позивача у цивільних і трудових відносин. Крім того, в одній позовній заяві позивачем об'єднано вимоги, які не пов'язані між собою підставою виникнення і поданими доказами, вони не є основними й похідними.
За правилами пункту 1 частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Якщо спірні правовідносини пов'язані із захистом порушених цивільних, трудових прав позивача, то такий спір не є публічно-правовим і має вирішуватися за правилами ЦПК України.
Дана правова позиція узгоджується з висновками, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 року у справі № 806/104/16, від 03.10.2018 року у справі №757/37024/15-а, від 20.09.2018 року у справі №815/2551/15.
Також, у постанові Судової палати Верховного Суду України у цивільних справах від 02 березня 2016 року (справа № 6-14цс16) зазначено наступне: за загальним правилом у порядку цивільного судочинства суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, зокрема, спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також із інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (статті 3 та 15 Цивільного процесуального кодексу України).
Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Таким чином, позивачем, крім вимог направлених до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Херсоні ради, в одному провадженні об'єднано позовні вимоги, які належить розглядати в порядку різного судочинства.
Відповідно до частини 1 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Частиною 6 статті 21, частиною 4 статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до пункту 6 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
З огляду на викладене, враховуючи, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом порушено правила об'єднання позовних вимог, а саме, об'єднано в одній позовній заяві вимоги, які належить розглядати в порядку різного судочинства (як адміністративного, так і цивільного), суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви. Одночасно суд роз'яснює позивача про його право звернутись до адміністративного суду з позовом, який би містив вимоги до суб'єкта владних повноважень, наприклад, щодо відмови у призначенні житлової субсидії, при цьому позивач має дотриматись вимог, передбачених ст. 160 КАС України для позовної заяви, в тому числі щодо надання доказів сплати судового збору.
Спір щодо поновлення порушених прав при звільненні з посади викладача «Херсонського обласного автомобільно - учбового комбінату»; перерахунку заробітної плати позивачу як викладачу філії «Херсонський обласний автомобільно - учбовий комбінат», позивач має право вирішувати у Херсонському місцевому суді Херсонської області в цивільному порядку.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
ухвалила:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Дніпровської районної ради у м. Херсоні, Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Херсоні ради, Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравтосервіс", Т.в.о. директора філії Херсонський обласний автомобільно-учбовий комбінат" ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії разом з доданими документами повернути позивачу.
Копію ухвали разом з позовною заявою та усіма доданими до неї документи надіслати позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки, встановлені статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Хом'якова В.В.