Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про відмову в забезпеченні адміністративного позову
"13" лютого 2019 р. № 520/1376/19
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бадюков Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові заяву представника ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, третя особа - Харківській національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Харківського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, третя особа - Харківській національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області в нездійсненні оформлення та видачі посвідки на тимчасове проживання в Україні громадянину Бангладеш ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1;
- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області оформити та видати посвідку на тимчасове проживання в Україні громадянину Бангладеш ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1
В порядку забезпечення позову представник ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_2 подав заяву б/н від 07.02.2019 р. (вх. №01-25/8477/19 від 12.02.2019 р.), в якому просить суд вжити заходів по забезпеченню позову, а саме: вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони уповноваженим особам Головного Управління Державної міграційної служби в Харківській області вживати заходів, передбачених ст.ст. 26 та 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» щодо примусового повернення або примусового видворення громадянина Бангладеш ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 за межі України до моменту вирішення спору по суті.
Суд зазначає, що згідно ч. 2 ст. 150 КАСУ забезпечення позову допускається якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно приписів ч. 1 ст.151 КАСУ позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вживати заходів, передбачених ст. ст. 26 та 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» щодо примусового повернення або примусового видворення позивача за межі України є безпідставним позаяк, заходи, передбачені статтею 26 вказаного Закону можуть бути вчинені на підставі рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства, яке не є предметом оскарження у цій справі, а заходи з примусового видворення іноземців та осіб без громадянства (ст. 30 Закону) можуть бути вчинені виключно за позовом Центрального орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органів охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органів Служби безпеки України.
Відтак, може скластися ситуація, коли рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства, яке не є предметом оскарження у цій справі може розглядатись в іншому суді або іншим суддею та заява про забезпечення у справі була розглянута. Крім того, забороною вживати заходів до встановлення судом відповідних фактів та вирішення справи про законність прийнятого рішення (ст. 26 Закону) по суті, наявність якого не підтверджена позивачем, і якому ще не надано офіційну правову оцінку в межах оскарження та без застосування принципів адміністративного судочинства, зокрема, таких як гласності і відкритості, змагальності, суд фактично ухвалює рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та без його фактичного оскарження у цій справі, тобто наперед, що є неприпустимим.
Щодо заборони вжиття заходів з примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за ст. 30 Закону «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», то такі примусове видворення можливе лише на підставі винесеної за позовом відповідного органу постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства.
За правилами ч. 4 ст. 5 КАСУ суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України. Відмова від права на звернення до суду є недійсною (ч. 6 цієї ж статті). Отже, ніхто не може бути обмеженим у праві на звернення до суду з відповідним позовом.
До того ж, такий вид забезпечення позову як заборона вживати заходів не передбачена приписами КАСУ.
Крім того, для можливості застосування судом вищезазначених форм забезпечення позову необхідна наявність певних підстав, передбачених чинним законодавством України.
Натомість заявником у клопотанні про забезпечення позову не наведено наявності жодної з підстав, зазначених у Кодексі адміністративного судочинства України, а саме: у чому полягає існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Виходячи з вищезазначеного, суд вважає за необхідне в задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 248, 256, 294 КАС України, суд,-
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, третя особа - Харківській національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Бадюков Ю.В.