Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про закриття провадження у справі
12.02.2019 р. № 520/9907/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Зоркіної Ю.В.,
при секретарі судового засідання - Пройдак С.М.,
за участю:
представника позивача Удовицького Є.М.
представника третьої особи ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання третьої особи про закриття провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Насінневе" до Державного реєстратора сектору державної реєстрації Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області Топова Ярослава Васильовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування рішення.
встановив
Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора сектору державної реєстрації Кегичівської районної державної адміністрації Топова Я.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 41582509 від 13.06.2018, вид іншого речового права: право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) площею 4,6808 га з кадастровим номером 6323155600:06:002:0066, розташованої на території Чапаєвської селищної ради Кегичівського району Харківської області.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач послався на те, що державний реєстратор, ухвалюючи оскаржуване рішення, здійснив реєстрацію права оренди земельної ділянки, щодо якої вже зареєстровано право оренди за іншим суб'єктом, право землекористування якого не було припинено, тобто здійснено подвійну реєстрацію.
У судовому засіданні представником третьої особи заявлено клопотання про закриття провадження у справі з тих підстав, що вказаний спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки спірні правовідносини не мають публічно-правового характеру.
Представник позивача проти задоволення вказаного клопотання заперечував з тих підстав, що підприємством не оскаржується право власності на земельну ділянку, що виключає цивільно-правову складову спірних правовідносин.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд зазначає наступне.
Позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора сектору державної реєстрації Кегичівської районної державної адміністрації Топова Я.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 41582509 від 13.06.2018, вид іншого речового права: право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) площею 4,6808 га з кадастровим номером 6323155600:06:002:0066, розташованої на території Чапаєвської селищної ради Кегичівського району Харківської області.
Отже, вимогами у цій справі є визнання протиправним і скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права оренди земельної ділянки, що пов'язане з порушенням права позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою відповідачем зареєстровано аналогічне право на ту саму земельну ділянку.
Суд зауважує, що критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України у редакції, чинній на час подання позову, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи (пункт 1,2 частини першої ст. 4 КАС України у зазначеній редакції).
Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ (за п.1 ч.1 ст. 19 КАС України у відповідній редакції) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах в т.ч. спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;
У пункті 7 ч.1 ст. 4 КАС України в наведеній вище редакції визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послу.
Отже, при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій, які суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17.
Спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно (право оренди на спірну земельну ділянку), не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняте відповідачем оскаржуване рішення про державну реєстрацію стосувалось реєстрації прав іншої особи, а не позивача.
Визнання протиправними та скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, згідно з якими проведено державну реєстрацію за третьою особою права оренди земельної ділянки, є підставою для припинення права оренди земельної ділянки.
Отже, визнання протиправним і скасування рішення щодо державної реєстрації права оренди на земельну ділянку за третьою особою по суті є захистом прав позивача на земельну ділянку від їх порушення іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо того ж самого нерухомого майна.
Суд також звертає увагу на те, що оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що спір про скасування рішення щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки має розглядатися як спір, що пов'язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо тієї ж земельної ділянки. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.
Така правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у її постановах, зокрема, від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18), 7 листопада 2018 року у справі № 821/406/17 (провадження № 11-962апп180), 16 січня 2019 року у справі № 813/317/17 (провадження № 11-1046апп18), 16 січня 2019 року у справі № 823/1498/17 (провадження № 11-1133апп18) під час розгляду спорів у подібних правовідносинах.
Згідно з пунктом 1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Враховуючи викладене вище, керуючись ст.ст.238, 294-295 КАС України , суд
ухвалив:
Клопотання представника третьої особи про закриття провадження у справі 520/9907/18 - задовольнити.
Закрити провадження у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Насінневе" до Державного реєстратора сектору державної реєстрації Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області Топова Ярослава Васильовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування рішення.
Роз'яснити, що даний спір належить розглядати за правилами цивільного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У повному обсязі ухвала виготовлена 13.02.2019
Суддя Зоркіна Ю.В.