Ухвала від 12.02.2019 по справі 320/638/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

12 лютого 2019 року м. Київ № 320/638/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Горобцова Я.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» Терещенко Олега Володимировича про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» Терещенко Олега Володимировича, в якому позивач просить суд скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексні номери) №№ 45004370, 45004838, 45002129, 45005901, 45005567, 45003381, 45000958, 45000738, 45002857, 44999376, 45001650, 45002956, 44999155, 45001442, 45002272, 45001550, 45001140, 44999838, 45001825, 45001256, 45003288, 45001342, 45004188, 45006190, 45005742, 45001695, 45006053, 45005317, 45003205, 44999633, 44998853, 45000517, 44998530, 45004994, 45005343, 45002388, 45003073, 45004503, 45003711, 45005189.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 59 КАС України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Згідно з частиною четвертою статті 59 КАС, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Частиною шостою статті 59 КАС передбачено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Відповідно до частини восьмої статті 59 КАС у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Отже, сторона у справі має право на звернення до суду із позовною заявою через представника лише на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 26 Закону України від 5 липня 2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Як вбачається з позовної заяви, остання підписана представником позивача ОСОБА_3. На підтвердження повноважень ОСОБА_3 діяти від імені ОСОБА_1 надано копії документів, зокрема: ордеру серії КС №532022 від 06 лютого 2019 року; договору про надання правової допомоги № 09 від 05 лютого 2019 року; свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії №3803 від 30.07.2009; копія посвідчення адвоката.

Однак, доданий до матеріалів адміністартивного позову ордер не оформлений належним чином.

Так, відповідно до пункту 4 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року №36 (далі - Положення №36), ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Відповідно до пунктів 6-12 Положення №36 ордер встановленої форми є обов'язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

За змістом підпункту 14 Положення №36 про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній або керівник адвокатського об'єднання (бюро) зобов'язані вказати на звороті ордера.

Однак, у порушення пункту 14 Положення №36, з доданої до матеріалів справи копії першої сторінки ордеру серії КС №532022 від 06 лютого 2019 року не можливо встановити наявність чи відсутність на звороті ордера позначки щодо обмежень правомочності адвоката, встановлених угодою про надання правової допомоги.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 57 Кодексу адміністративного судочинства України та стаття 10 Закону України "Про судоустрій і статус суддів") передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника, зокрема, стосовно звернення з адміністративним позовом до Київського окружного адміністративного суду.

Частиною третьою статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розміри ставок судового збору визначені ст. 4 Закону № 3674-VI. Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1921 грн. 00 коп.).

Як убачається з позовної заяви, вона містить 40 вимог немайнового характеру, а саме скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексні номери) №№ 45004370, 45004838, 45002129, 45005901, 45005567, 45003381, 45000958, 45000738, 45002857, 44999376, 45001650, 45002956, 44999155, 45001442, 45002272, 45001550, 45001140, 44999838, 45001825. 45001256, 45003288, 45001342, 45004188, 45006190, 45005742, 45001695, 45006053, 45005317, 45003205, 44999633, 44998853, 45000517, 44998530, 45004994, 45005343, 45002388, 45003073, 45004503, 45003711, 45005189.

Згідно з вимогами абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

На підтвердження сплати судового збору ОСОБА_1 було долучено до матеріалів справи оригінал квитанції про сплату судового збору від 08 лютого 2019 р. № 0.0.1260893797.1 у сумі 768 грн. 40 коп.

Суд зазначає, що судовий збір сплачений не в повному обсязі.

Так, за подання даної адміністративної справи ОСОБА_1 повинен був сплатити судовий збір у розмірі 30736 грн. 00 коп. (768 грн. 40 коп. х 40 вимог немайнового характеру). Отже, ОСОБА_1 потрібно доплатити судовий збір у розмірі 29 967грн. 60 коп. (30736грн. 60 коп. - 768 грн. 40 коп. = 29 967 грн. 60 коп.).

Суд звертає увагу позивача на те, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд, враховуючи положення статті 169 КАС України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та встановити строк для усунення недоліків позовної заяви.

Позивачу в порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно подати до суду:

- належним чином оформлений оригінал ордеру серії КС №532022 від 06 лютого 2019 року про надання правової допомоги ОСОБА_1 або належним чином оформлену копію ордеру серії КС №532022 від 06 лютого 2019 року про надання правової допомоги ОСОБА_1;

- документ про сплату судового збору у розмірі 29 967грн. 60 коп.

Принагідно суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи "Креуз проти Польщі", що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland" № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі. Позаяк, законодавством чітко встановлено наслідки невиконання таких вимог, а саме постановлення судом ухвали про залишання позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» Терещенко Олега Володимировича про скасування рішень.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.

Попередній документ
79783982
Наступний документ
79783984
Інформація про рішення:
№ рішення: 79783983
№ справи: 320/638/19
Дата рішення: 12.02.2019
Дата публікації: 15.02.2019
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки)