13 лютого 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/4637/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Бойка С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третя особа: Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
26 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третя особа: Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про про визнання протиправним та скасування рішення від 19.09.2018 №155 та зобов'язання прийняти рішення яким підтвердити ОСОБА_1 період роботи в колгоспі "Ленінський шлях" з 01 вересня 1979 року по 03 травня 1987 року, в тому числі періоди роботи: з 01 вересня 1979 року по 31 липня 1982 року, з 01 серпня 1982 по 14 жовтня 1982 року, з 15 жовтня 1982 року по 19 листопада 1984 року, з 20 листопада 1984 року по 31 грудня 1986 року, з 01 січня 1987 року по 03 травня 1987 року, як періоди роботи, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення згідно п.3 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" та п. "в" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем під час прийняття спірного рішення не взято до уваги наявність документів, які підтверджують роботу ОСОБА_1 на пільгові посаді тракториста-машиніста та дають йому право на отримання пенсії на пільгових умовах.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
При цьому, як визначено частиною другою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
За відсутності клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
23.01.2018 судом одержано відзив Головного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на позов, у якому представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Зазначав, що в період з 01.09.1979 по 20.07.1982 позивач навчався в СПТУ №5, а в період з 15.10.1982 по 07.11.1984 проходив службу в армії. Стверджував, що відповідно до архівної довідки від 30.07.2018 №01-17/173 виданої архівним відділом Хорольської райдержадміністрації дані про переведення позивача на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпустки без збереження заробітної плати за період з 1979 по 1986 роки в архіві відсутні. Документи за 1987 рік до архіву не надійшли, тому підтвердити дані про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпустки без збереження заробітної плати неможливо. У зв'язку з чим прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 в підтвердженні періоду роботи з 01.09.1979 по 31.07.1982, з 15.10.1982 по 19.11.1984 та з 01.01.1987 по 03.05.1987.
31.01.2019 до суду надійшли пояснення третьої особи на позовну заяву згідно яких остання стверджувала, що ОСОБА_1 до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області із заявою про призначення пільгової пенсії не звертався та жодного рішення з цього питання управлінням не приймалося.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
30.07.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про підтвердження стажу роботи трактористом у період з 01.09.1979 по 03.05.1987.
Рішенням комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області від 19.09.2018 №155 підтвердженого ОСОБА_1 період роботи передбачений пунктом "з" частини 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": з 01.08.1982 по 14.10.1982 та з 20.11.1984 по 31.12.1986 та відмовлено в підтвердженні роботи передбаченої пунктом "3" частини 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": з 01.09.1979 по 31.07.1982, з 15.10.1982 по 19.11.1984 та з 01.01.1987 по 30.05.1987.
Позивач не погоджуючись з вказаним рішенням звернувся до суду з цим позовом.
Спірні правовідносини регулюються, зокрема, положеннями Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Пунктом 3 частини другої статті 114 Закону №1058-IV та пунктом "в" частини першої статті 13 Закону №1788-ХІІ встановлено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За приписами пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пунктом 20 зазначеного Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).
Судом встановлено, що згідно трудової книжки позивач 01.09.197 прийнятий членом колгоспу "Ленінський шліх". У період з 01 вересня 1979 року по 20 липня 1982 року навчався в Середньому професійно-технічному училищі №5. Після закінчення навчання у період з 01 серпня 1982 року по 14 жовтня 1982 року працював трактористом у бригаді №1 колгоспу "Ленінський шлях". У період з 15 жовтня 1982 року по 07 листопада 1984 року служив у лавах Радянської армії. З 20 листопада 1984 року по 03 травня 1987 року працював трактористом у вказано колгоспі.
Відповідач спірним рішенням відмовив позивачу у зарахування до пільгового стажу періоди: навчання в СПТУ №5 (з 01.09.1979 по 21.07.1982); служби в армії (з 15.10.1982 по 19.11.1984) та період з 01.01.1987 по 03.05.1987.
Частиною четвертою статті 24 Закону №1058-IV встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пунктом 109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972, передбачено, що при призначенні пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах період навчання в училищах і школах системи державних трудових резервів і системи професійно-технічної освіти (в ремісничих, залізничних училищах, гірничопромислових школах і училищах, школах фабрично-заводського навчання, училищах механізації сільського господарства, технічних училищах, професійно-технічних училищах і т. д.) і в інших училищах, школах і на курсах з підготовки кадрів, з підвищення кваліфікації і з перекваліфікації) прирівнюється до роботи, яка слідувала по закінченню цього періоду.
При цьому час навчання у професійно-технічному навчальному закладі, що зараховується до пільгового стажу, не повинен перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.
Стаття 38 Закону України "Про професійно технічну освіту" також передбачає, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Зі змісту копії диплому серії НОМЕР_1 виданого на ім'я ОСОБА_1 , судом встановлено, що позивач в період з 01 вересня 1979 року по 20 липня 1982 року він закінчив повний курс середнього професійного училища №5 м. Хорол Полтавської області, за професією тракторист-машиніст широкого профілю з умінням виконувати роботи слюсаря-ремонтника і водія автомобіля і здобув загальну освіту.
А відтак, період навчання (з 01.09.1979 по 21.07.1982) має бути врахований при визначенні стажу позивача для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Статтею 56 Закону №1788-ХІІ встановлено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" №2232-XII та статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII, час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону №1788-ХІІ, або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом №1058-IV.
Військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній з захистом Вітчизни.
Зазначені положення застосовуються і до громадян, які проходили строкову військову службу до прийняття зазначених законів України, а тому час перебування громадян України на військовій службі, в тому числі і в Збройних силах Радянської армії, повинен зараховуватись до загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу роботи за спеціальністю та стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Аналогічного висновку щодо застосування наведених вище норм права дійшов Верховний Суд у постанові від 25.09.2018 у справі №426/1006/16-а.
Зі змісту трудової книжки позивача та архівної довідки Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області від 11.10.2018 №801 встановлено, що позивач до призову на строкову військову службу у період з 01.08.1982 по 15.10.1984 працював трактористом тракторної бригади колгоспу "Ленінський шлях".
На строкову військову службу до лав Радянської армії позивача призвано 15.10.1982, а увільнено 27.10.1984, що підтверджено довідкою Хорольського районного військового комісаріату від 02.07.2018 №135, копія якої залучено до матеріалів справи.
З урахуванням наведеного, період військової служби з 15.10.1982 по 27.10.1984 належить зарахувати до пільгового трудового стажу позивача.
Відмовляючи у зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи з 01 січня 1987 року по 03 травня 1987 року відповідач виходив з відсутності відомостей про переведення позивач на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем чи надання відпустки без збереження заробітної плати.
Зі змісту трудової книжки ОСОБА_1 встановлено, що в період з 20.11.1984 по 03.05.1987 останній працював у колгоспі "Ленінський шлях" на посаді тракториста.
Згідно архівної довідки Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області від 11.10.2018 №800 ОСОБА_1 в період з січня по травень 1987 року працював у колгоспі "Ленінський шлях" Хорольського району Полтавської області. Згідно архівної довідки Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області від 11.10.2018 №801 позивач працював в період з 01.01.1986 по 03.05.1987 працював трактористом у колгоспі "Ленінський шлях". Річний трудовий мінімум встановлений колгоспом на 1987 рік встановлений у кількості 270 днів, у той час як ОСОБА_1 за чотири місяці 1987 року відпрацював 116 днів.
Аналізуючи вказані архівні довідки та трудову книжку позивача, суд приходить до висновку про необхідність зарахування стажу роботи позивача у колгоспі "Ленінський шлях" на посаді тракториста в період з 01 січня 1987 року по 03 травня 1987 року до пільгового трудового стажу.
Враховуючи підтвердження відповідачем виконання позивачем робіт передбачених п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV в період з 01.08.1982 по 14.10.1982 та в період з 20.11.1984 по 31.12.1986, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області від 19.09.2018 №155 в частині відмови ОСОБА_1 в підтвердженні роботи, передбаченої пунктом "3" ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV: з 01.09.1979 по 31.07.1982, з 15.10.1982 по 19.11.1984 та з 01.01.1987 по 03.05.1987.
Надаючи оцінку позовним вимогам про зобов'язання прийняти рішення яким підтвердити ОСОБА_1 період роботи в колгоспі "Ленінський шлях" з 01 вересня 1979 року по 03 травня 1987 року, в тому числі періоди роботи: з 01 вересня 1979 року по 31 липня 1982 року, з 01 серпня 1982 по 14 жовтня 1982 року, з 15 жовтня 1982 року по 19 листопада 1984 року, з 20 листопада 1984 року по 31 грудня 1986 року, з 01 січня 1987 року по 03 травня 1987 року, як періоди роботи, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення згідно п.3 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" та п. "в" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", суд виходить з наступного.
Пунктом 5 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 10.11.2006 №18-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 за №1231/13105 встановлено, що комісії діють у відповідності до цього Порядку. Склад Комісій затверджується начальником головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Головою Комісії є начальник головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Відповідно до пункту 4 вказаного порядку Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов'язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники членських організацій Федерації професійних спілок України та регіональних організацій роботодавців та їх об'єднань.
Отже, комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років є колегіальним органом.
Системно аналізуючи положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про відсутність у нього повноважень зобов'язувати колегіальний орган примати рішення.
Однак, враховуючи те, що в ході розгляду справи суд дійшов висновків про необхідність визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області від 19.09.2018 №155 в частині відмови ОСОБА_1 в підтвердженні роботи, передбаченої пунктом "3" ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV: з 01.09.1979 по 31.07.1982, з 15.10.1982 по 19.11.1984 та з 01.01.1987 по 03.05.1987, суд з метою повного та належного захисту прав позивача, вважає за необхідне зобов'язати Комісію з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про підтвердження стажу роботи від 30.07.2018 в частині підтвердження виконання позивачем роботи, передбаченої пунктом "3" ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV: з 01.09.1979 по 31.07.1982, з 15.10.1982 по 19.11.1984 та з 01.01.1987 по 03.05.1987, з урахуванням висновків суду.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927), третя особа: Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Шевченка, 8 м. Лубни, Полтавської області, 37500, код ЄДРПОУ 37710525) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасування рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області від 19.09.2018 №155 в частині відмови ОСОБА_1 в підтвердженні роботи, передбаченої пунктом "3" частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": з 01.09.1979 по 31.07.1982, з 15.10.1982 по 19.11.1984 та з 01.01.1987 по 03.05.1987.
Зобов'язати Комісію з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про підтвердження стажу роботи від 30.07.2018 в частині підтвердження виконання ОСОБА_1 роботи, передбаченої пунктом "3" частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": з 01.09.1979 по 31.07.1982, з 15.10.1982 по 19.11.1984 та з 01.01.1987 по 03.05.1987, з урахуванням висновків суду.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 704,80 грн (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.С. Бойко