08 лютого 2019 року Справа № 280/5120/18 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (69065, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)
до Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області (69063, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 14, код ЄДРПОУ 39816845)
про визнання протиправною та скасування постанови,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області №058128 від 17 липня 2018 року про застосування адміністративно - господарського штрафу.
Частиною 2 статті 262 КАС України визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до частини 1 статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
10 грудня 2018 року ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду Татаринова Д.В. відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, а перше судове засідання без виклику осіб призначено на 09 січня 2019 року.
Таким чином, останнім днем розгляду справи є 08 лютого 2019 року.
Позовна заява обґрунтована тим, що на думку позивача в Управління Укртрансбезпеки в Запорізькій області були відсутні підстави для застосування адміністративно-господарського штрафу, оскільки фізична особа - підприємець ОСОБА_1 не є суб'єктом господарювання, який здійснює діяльність у сфері автомобільного транспорту, а тому оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області проти позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві (вх.№1899 від 16 січня 2019 року), відповідно до якого зазначає, що 16 червня 2018 року державними інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області під час здійснення перевірки транспортного засобу марки Mercedes-Benz, д/н НОМЕР_2, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу СХК 336898 належить ОСОБА_1, виявлено порушення: надання послуг з нерегулярних пасажирських перевезень без оформлення документів перелік яких визначений статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме не оформлений договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг. Таким чином, акт та постанову винесеної на підставі тих документів, які було надано водієм під час рейдової перевірки.
Вказує, що суб'єкт господарювання перед розглядом матеріалів про порушення був належним чином повідомлений, на його адресу за місцем реєстрації, направлено запрошення на розгляд. Вказане підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 6906314661339. Суб'єкт господарювання та його уповноважена особа на розгляд справи не з'являлись, заяви про перенесення розгляду на іншу дату клопотанням не заявили, будь-яких підтверджуючих документів, про те, що він не є перевізником у розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт» не надавав, тому 17 липня 2018 року Управлінням Укртрансбезпеки у Запорізькій області винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 058128.
Просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.
16 червня 2018 року головними інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області Чуфаровим О.В та ОСОБА_2 складено Акт №101014 проведення перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
В Акті перевірки зазначено, що під час здійснення перевірки транспортного засобу марки Mercedes-Benz, д/н НОМЕР_2, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу СХК 336898 належить ОСОБА_1, виявлено порушення: надання послуг з нерегулярних пасажирських перевезень без оформлення документів перелік яких визначений статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме не оформлений договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг
Так, 17 липня 2018 року на підставі зібраних матеріалів, Управлінням Укртрансбезпеки у Запорізькій області стосовно фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №058128, якою до позивача застосовані штрафні санкції у сумі 1700 грн. за порушення визначені статтю 39 Закону України « Про автомобільний транспорт».
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив відповідача, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Cудом встановлено, що на підприємстві TOB «БАСТУР» у тимчасовому користуванні знаходиться MERCEDES-BENZ марки 312D д.н. НОМЕР_3, на підставі тимчасового реєстраційного талону ХХТ №000779 від 15 травня 2018 року.
Статтею 3 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Згідно положень статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт», державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Відповідно до частини 1 статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Частиною 2 статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що документи для нерегулярних пасажирських перевезень:
для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.
За правилами частини 10 статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що документи на перевезення пасажирів автобусами для власних потреб:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, список пасажирів, яких перевозять, завірений підписом перевізника, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на автобус, список пасажирів, яких перевозять, завірений підписом перевізника, інші документи, передбачені законодавством України.
Частиною 2 статті 40 Закону № 2344-III визначено, що водій автобуса зобов'язаний, зокрема:
виконувати правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту загального користування і технічної експлуатації автобуса;
мати з собою і пред'являти для перевірки уповноваженим посадовим особам документи, передбачені законодавством.
Зі змісту Акту перевірки №101014 від 16 червня 2018 року вбачається, що у водія під час перевірки були відсутні договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг.
Разом з цим, абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарський штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому, частиною 1 статті 29 Закону №2344-ІІІ визначено, що автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.
Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач не є суб'єктом, який здійснював перевезення із використанням автомобіля НОМЕР_4, оскільки вказаний автомобіль перебуває в користуванні ТОВ «Бастур», що підтверджується тимчасовим реєстраційним талоном ХХТ№000779, виданим 15 травня 2018 року, тобто позивач не був автомобільним перевізником у розумінні Закону №2344-ІІІ.
Судом досліджено адвокатський запит представника позивача від 06 грудня 2018 року №06/12 на який ТОВ «Бастур» листом від 28 грудня 2018 року №9/12-18к повідомило, зокрема, що підприємство здійснює нерегулярні перевезення на підставі діючої ліцензії №261 від 16 березня 2017 року, один з напрямків нерегулярних пасажирських перевезень є: Запоріжжя-Дніпро-Запоріжжя. Згідно з наказом №07/05-18/к від 14 травня 2018 року на підприємство ТОВ «Бастур» прийнятий на посаду водія ОСОБА_3 та закріплений за пасажирським мікроавтобусом Mersedes-Benz марки 312D, номерний знак НОМЕР_2, який і по теперішній час працює на підприємстві (копію наказу долучено до матеріалів справи). Вказано також, що на підприємстві у тимчасовому користуванні знаходиться Mersedes-Benz марки 312D, номерний знак НОМЕР_2, на підставі тимчасового реєстраційного талону ХХТ№000779 від 15 травня 2018 року.
Так, 16 червня 2018 року водій ОСОБА_3 на мікроавтобусі Mersedes-Benz марки 312D, номерний знак НОМЕР_2, здійснював нерегулярне перевезення пасажирів за маршрутом Запоріжжя-Дніпро-Запоріжжя на підставі договору.
Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Проте, доказів, які б свідчили, що позивач є автомобільним перевізником та використовував даний автомобіль як суб'єкт господарювання, відповідачем суду надано не було і таких доказів судом в ході розгляду справи не встановлено.
Таким чином, позивачем доведено, що ним не вчинялось порушення транспортного законодавства, яке зазначене в Акті перевірки №101014 від 16 червня 2018 року, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Враховуючи все вищевикладене суд дійшов висновку, що відповідач під час прийняття постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №058128 від 17 липня 2018 року діяв необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, отже така постанова є протиправною, не обґрунтованою, та такою, що підлягає скасуванню.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина 1 статті 2 КАС України).
Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (69065, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області (69063, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 14, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області №058128 від 17 липня 2018 року про застосування адміністративно - господарського штрафу.
Присудити на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (69065, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області (69063, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 14, код ЄДРПОУ 39816845) судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 704 грн. 80 коп.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Рішення складено у повному обсязі 08 лютого 2018 року.
Суддя Д.В. Татаринов