12 лютого 2019 року № 320/6896/18
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом ТОВ «Сучасні технології доріг» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ «Сучасні технології доріг» з позовом, в якому просить:
- скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, №404180/31364143 від 13.12.2017 року та зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №42 від 12.10.2017 року.
- скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №404183/31364143 від 13.12.2017 року та зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №49 від 14.10.2017 року.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувані рішення порушують його права та норми чинного законодавства, оскільки посилання відповідача на невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах не відповідають дійсності та спростовуються наданими документами. Зазначені документи та пояснення не були розглянуті та досліджені відповідачем при прийнятті рішення, що є підставою для визнання їх необґрунтованими та протиправними.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.12.2018 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача надала суду заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутності.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про час, день та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.
На підставі ст. 194, ст. 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Судом встановлено, що ТОВ «Сучасні технології доріг» є юридичною особою, має статус платника податку на додану вартість та є платником податку на загальних підставах.
Видами діяльності позивача за КВЕД є: добування піску, гравію, клини і каоліну (код КВЕД 08.12); виробництво бетонних розчинів, готових для використання (код КВЕД 23.63); неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90); роздрібна торгівля іншими неспоживаними товарами в спеціалізованих магазинах (код КВЕД 47.78); будівництво доріг і автострад (код КВЕД 42.11 - основний).
На виконання усного договору та на замовлення ТОВ «ШЛЯХБУДМАТЕРІАЛИ» позивачем у транспортні засоби покупця було відвантажено бітумну емульсію ЕКШ-50, у кількості 11 тон, всього на загальну суму 99 000 грн., в тому числі ПДВ на суму 16 500 грн., що підтверджується що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткової накладної з відміткою покупця про одержання товару, підписом уповноваженої особи та відбитком штемпеля покупця, а саме: видаткова накладна №РН-0000846 від 14.10.2017 року та товаро - транспортна накладна б/н від 14.10.2017 року.
При цьому, оплата за поставлений товар здійснювалась частинами, попередня оплата у розмірі 50 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1107 від 12.10.2017 року, та наступними платежами у вигляді оплати за поставлений товар (платіжні доручення №1186 від 01.11.2017 року, №1184 від 08.11.2017 року, №1243 від 14.112017 року, №1252 від 15.11.2017 року).
Як слідує з матеріалів справи, позивач є виробником продукції, а саме водно-бітумної емульсії, з 2001 року та має на своєму балансі цех з виробництва водно-бітумних емульсій, виробництва країни Данія, потужністю 10 т/год.
Зазначений цех розміщений за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 29-а, що підтверджується договором оренди земельної ділянки.
Крім цього, за вказаною адресою позивач орендує офісне приміщення та складське приміщення для потреб виробництва загальною 54,5 кв.м. на підставі договору №96/1-15 від 02.10.2015, укладеного між позивачем та ДП «Київське обласне дорожнє управління» ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України».
Як слідує із звіту про нараховані заробітні плати, на підприємстві на постійній основі працює 8 чоловік, які забезпечують процес виробництва товару.
Якість виробленої позивачем водно-бітумної емульсії відповідає до ДСТУ Б В 2.7-129:2013 «Емульсії бітумні дорожні. Технічні умови», що підтверджується відповідними сертифікатами, які містяться в матеріалах справи.
Для виробництва продукції - бітумної емульсії у вересні-жовтні 2018 року позивачем придбано сировину: бітум дорожній у кількості 143,85 т у ТОВ «ЛІНІК-УКРАЇНА» на підставі договору поставки №16/12-16 від 16 грудня 2016 року у жовтні 2018 року; бітумний емульгатор у кількості - 2,13 т у ТОВ «Пролог ТД» на підставі договору поставки товару №2х/2017 від 24 січня 2017 року; паливо авіаційне для газотурбінних двигунів у кількості 2,104 т, а також паливо для реактивних двигунів у кількості 2,104 т у ТОВ «НК ІМПЕКС» на підставі договору поставки нафтопродуктів №250416 від 29 березня 2018 року; хлорид кальцію у кількості 0,5 т у ТОВ СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ЛИТОВСЬКЕ ПІДПРИЄСТВО «НАФТА_УКРАЇНА» ЛТД на підставі одноразових замовлень; соляну кислоту у кількості 3,48 т у ТОВ «САНКТ-АТАГАЙ» на підставі одноразових замовлень придбано; латекс бутанол у кількості 0,95 т у ПП «Профіт Індастріз» на підставі одноразових замовлень.
Отже, позивач, який є виробником товару - бітумної емульсії, здійснюючи у подальшому свою господарську діяльність та поставку виробленого товару, мав виробничі потужності та сировину у необхідній кількості для виробництва реалізованого товару.
Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що стались раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт надання послуг платником податку.
Згідно до п. 201.10 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний у встановлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Отже, за фактом отримання попередньої оплати за замовлений товар та за фактом відвантаження товару ТОВ «Сучасні технології доріг», відповідно до діючого законодавства та із зазначенням усіх необхідних реквізитів для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних були складені та направлені на реєстрацію податкові накладні, а саме: податкова накладна №42 від 12.10.2017 року та податкова накладна №49 від 14.10.2017 року.
Через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» ДФС України, версія 2.2.15.3, позивачем були отримані відповідні квитанції, якими повідомлено, що податкові накладні доставлені до центрального рівня ДПС України, але їх реєстрація зупинена у відповідності до п.201.16 ст. 201 ПК України, а саме: квитанції №9234931048 та №9234934638 від 09.11.2017 року.
Підставою для зупинення реєстрації вищевказаних податкових накладних зазначено наступну підставу: «відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 «Критеріїв оцінки ступеня ризиків. Достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання товарів згідно з УКТ ЗЕД: 2715. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних.».
На виконання п.п. 201.16.2. п. 201.16. ст. 201 ПК України ТОВ «Сучасні технології доріг» були направлені на адресу ДФС Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинена разом з поясненнями та відповідними копіями документів про підтвердження реальності здійснення господарських операцій, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладнихв Єдиному реєстрі податкових накладних, щопідтверджується матеріалами справи.
Отже, платником податків було вжито всіх заходів та надано усі необхідні достатні документи, які підтверджують реальність здійснення операцій за податковими накладними №42 від 12.10.2017 року та №49 від 14.10.2017 року.
Однак, комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації у реєстрації податкових накладних було відмовлено, що підтверджується рішенням №404180/31364143 та №404183/31364143 від 13.12.2017 року.
Додатково повідомлялося, що прийняте рішення може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку.
Позивач, не погоджуючись з оскаржуваними рішеннями ДФС, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися, суд зазначає наступне.
Пунктом 201.10. статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Відповідно до п. 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1246 (далі - Порядок № 1246), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки з питань відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту) та з інших питань.
Пунктом 13 Порядку № 1246 визначено, що за результатами зазначених перевірок формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Згідно п. 74.2. статті 74 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п.п. 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК України).
Зазначена комісія приймає рішення про:
реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів.
Постановою КМУ від 29.03.2017 № 190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" встановлено вичерпний перелік підстав для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;
ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;
надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.
Як слідує з позовної заяви, позивач посилається на відсутність в оскаржуваному Рішенні обґрунтувань, на підставі яких Комісією відмовлено в реєстрації ПН. Зазначений факт унеможливлює та фактично позбавляє позивача права не тільки надати документи, підтверджуючі його господарську діяльність, але і належним чином оскаржити рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкової накладної.
З матеріалів справи слідує, що рішення Комісії ДФС від 13.12.2017 №404180/31364143 та №404183/31364143 про відмову в реєстрації ПН не містять конкретної інформації щодо причин, підстав та обґрунтувань прийняття таких рішень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд зазначає, що орган влади зобов'язаний "виправдати" свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Вмотивоване рішення дає можливість його оскаржити та отримати перегляд в судовому порядку.
Оскаржувані Рішення Комісії ДФС є актами індивідуальної дії.
Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.
Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, індивідуальних справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата - конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами.
Дана позиція висловлена у постанові Верховного суду України від 01 грудня 2009 року № 09/236, а тому суд вважає, що оскаржувані Рішення ДФС України є нечіткими та незрозумілими, не тільки для платника податків, а й для інших суб'єктів правовідносин та суду.
Таким чином, оскаржувані Рішення є необґрунтованими, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними, у реєстрації яких було відмовлено.
У той же час з рішень контролюючого органу не зрозуміло, чому не враховані пояснення позивача, не надана оцінка направленим документам та відсутнє посилання на норми Закону, якими відповідач обґрунтовує свої рішення.
Оскільки суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення прийняті не у спосіб, визначений законом, відтак, є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо вимоги про зобов'язання відповідача зареєструвати податкові накладні ТОВ «Сучасні технології доріг» №42 від 12.10.2017 року та №49 від 14.10.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з пунктами 2, 3 та 4 частини 1 статті 5 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, а також визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до ч.3 ст.245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акту суд може зобов'язати суб'єкт владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Отже з метою відновлення прав свобод та інтересів позивача суд вважає за необхідне зобов'язати Державну фіскальну службу здійснити реєстрацію податкової накладної №42 від 12.10.2017 року та №49 від 14.10.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 2 другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності своїх рішень, а тому останні підлягають скасуванню.
Таким чином, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 3 524, 00 грн., (платіжні доручення №1286 та №1288 від 27.11.2018 року).
Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати у сумі 3 524,00 грн.
Керуючись ст. ст. 9, 77, 139, 143, 194, 205, 239, 242, 244- 246, 250 КАС України, суд,-
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 13 грудня 2017 №404180/31364143 та №404183/31364143.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «Сучасні технології доріг» №42 від 12 жовтня 2017 року.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «Сучасні технології доріг» №49 від 14 жовтня 2017 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (МСП 04655, м. Київ-53, Львівська площа 8, код ЄДРПОУ 39292197) на користь ТОВ «Сучасні технології доріг»(місцезнаходження: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район,м. Вишневе, вул. Київська, буд. 29-А, код ЄДРПОУ 31364143, ІПН 313641410136, свідоцтво ПДВ №200039098, р/р 26003500233305 в ПАТ «Креді агріколь банк», МФО 300614) сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3 524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лапій С.М.