15 серпня 2018 року м. Київ № 810/1861/18
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Славутицької міської ради Київської області , Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, в якому просила суд визнати протиправною відмову УСЗН Славутицької міської ради Київської області у прийнятті документів для оформлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи та зобов'язати відповідача прийняти вказані документи, оформити та направити подання до ДСЗН КОДА для вирішення питання про видачу посвідчення особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1; зобов'язати ДСЗН КОДА розглянути подання від УСЗН Славутицької міської ради Київської області та прийняти рішення про надання їй статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи з видачею відповідного посвідчення категорії 1 на підтвердження зазначеного статусу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вона має статус особи, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю ІV категорії та визнана інвалідом третьої групи внаслідок захворювання, пов'язаного з впливом аварії на ЧАЕС. Зазначила, що з метою реалізації свого права на соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофит звернулася до УСЗН Славутицької міської ради Київської області про прийняття для оформлення подання до ДСЗН КОДА для видачі їй посвідчення особи, постраждалої внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії, проте, відповідач відмовив у прийнятті документів та оформленні відповідного подання. Вважає вказану відмову протиправною, оскільки УСЗН Славутицької міської ради Київської області не мало повноважень самостійно приймати таке рішення, а повинно було здійснити дії щодо оформлення її документів для подальшого вирішення питання про присвоєння їй статусу постраждалої 1 категорії.
13.08.2018 р., до суду від УСЗН Славутицької міської ради Київської області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що з 01.01.2015 р. у зв'язку зі змінами у чинному законодавстві, ОСОБА_1 втратила правовий статус громадянина, який постійно проживає або постійно працює на території зони радіоекологічного контролю категорії 4, а тому відсутні правові підстави для направлення подання стосовно позивача до КОДА для видачі посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.
ДСЗН КОДА правом подати відзив на позовну заяву не скористався.
Дослідивши наявні у справі докази, встановивши фактичні обставини справи з наданням їм відповідної правової оцінки, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.
Позивачка є особою, яка постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю з 1988 року, категорія ІV, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 10.11.2009, виданим Київською обласною державною адміністрацією.
Згідно з експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 08.09.2017 р. № 5022 за результатами розгляду звернення позивача та наданої згідно Переліку та зареєстрованої в ЦМЕК 31.07.2017 р. документації на предмет встановлення причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, позивачці встановлено основний діагноз: рак лівого яєчника, ст.І, кл.гр.ІІІ, Т3N0M0 (С56.0).
Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії від 19.10.2017 р. серії АВ № 0770183 їй встановлено третю групу інвалідності довічно та зазначено причину інвалідності - захворювання, пов'язане з впливом аварії на Чорнобильській АЕС.
30.11.2017 р., ОСОБА_1 звернулася до УСЗН Славутицької міської ради Київської області із заявою щодо оформлення посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 серії А. 07.12.2017 р., відповідач, листом № 09/01-15, відмовив у прийнятті документів для встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1. Відмова мотивована тим, що на підставі Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2012 р. №76-VIIІ виключено абз. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", та виключено саме зону посиленого радіоекологічного контролю. Причинний зв'язок захворювання з наслідками Чорнобильської катастрофи встановлено 19.10.2017 (довідка МСЕК № 0770183), як потерпілій від Чорнобильської катастрофи на підставі посвідчення четвертої категорії. Тобто, як зазначає відповідач, у нього відсутні правові підстави для оформлення подання до Київської ОДА для видачі позивачу посвідчення постраждалого першої категорії із числа постраждалих категорії 4.
04.01.2018 р., заявниця звернулася до ДСЗН КОДА з вимогою про зобов'язання УСЗН Славутицької міської ради оформити подання про видачу відповідного посвідчення категорії 1. Листом від 17.01.2018 №169/02-59, Департамент СЗН КОДА відповів на звернення листом про відсутність у нього важелів впливу щодо зобов'язання управління СЗН Славутицької міської ради Київської області вчиняти будь-які дії, оскільки управління підпорядковане Славутицькій міській раді.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 вважає оскаржувану відмову протиправною, нею було подано даний позов до суду.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із змінами і доповненнями (далі - Закон №796-XII) та Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 20 лютого 1997 р. №51 (далі - Порядок № 51).
Відповідно до вимог ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно з вимогами ст. 11 Закону №796-XII до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать, зокрема, особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.
Як убачається з ст. 14 цього ж Закону, особи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, відносяться до категорії 1.
Відповідно до вимог ст. 65 Закону №796-XII учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.
Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, врегульований постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 р. №51 (далі - Порядок №51).
Згідно з вимогами п. 2 Порядку №51 посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.
Відповідно до вимог п. 10 Порядку №51 видача посвідчень провадиться: іншим потерпілим і учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також дружині (чоловіку) або опікуну дітей померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання. Посвідчення видаються, зокрема, інвалідам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи. Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний термін з дня надходження необхідних документів до органу, що видає посвідчення.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що визначення статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи та видача відповідного посвідчення є повноваженнями Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації.
У той же час, обов'язок з підготовки та передачі документів до Департаменту соціального захисту населення Київської облдержадміністрації для розгляду заяви про видачу відповідного посвідчення чинним законодавством покладено саме на відповідача.
Відмовляючи у прийнятті документів для встановлення статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, відповідач, по суті діяв з перевищенням своїх повноважень, оскільки в його компетенцію відповідно до чинного законодавства входить лише функція прийняття необхідного пакету документів, оформлення подання та направлення його до органу, який уповноважений приймати рішення про надання особі статусу постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС або відмови у наданні такого статусу, тобто до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що відмова відповідача у прийнятті документів для направлення відповідного подання до ДСЗН Київської обласної державної адміністрації, стосовно надання ОСОБА_1 статусу потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 4, є протиправною.
З урахування викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Водночас, суд не приймає до уваги посилання відповідача на виключення зони посиленого радіологічного контролю як на підставу відмови у видачі відповідного посвідчення, оскільки воно спростовується наявними матеріалами справи.
Стосовно позовних вимог в частині зобов'язання УСЗН Славутицької міської ради Київської області прийняти у позивача документи та внести подання до ДСЗН Київської обласної державної адміністрації для встановлення статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 з видачею відповідного посвідчення та зобов'язання ДСЗН КОДА прийняти вказане подання, судом встановлено таке: позовні вимоги в цій частині є похідними від позовних вимог щодо визнання протиправною відмови УСЗН Славутицької міської ради Київської області від 07.12.2017 № 09/01-15.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги і в цій частині також є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Разом з тим, суд не знаходить підстав для задоволення вимоги про зобов'язання ДСЗН КОДА видати відповідне посвідчення, оскільки правила видачі посвідчень передбачені Порядком №51, який встановлює перелік необхідних для цього документів та обов'язок дотримання при ухваленні відповідного рішення відповідних формальностей та процедур.
Під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАСУ (пункт 1 постанови Пленуму ВАСУ "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 6 березня 2008 року № 2).
Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.
Як вказано у постанові від 06.03.2018 р., перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Іншими словами, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення. Термін "дискреційне повноваження" означає повноваження, яке надає адміністративному органу певний ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке буде найбільш прийнятне.
Тому, з метою захисту прав позивачки, суд вважає за необхідне визнати дії УСЗН Славутицької міської ради Київської області в частині відмови у встановленні їй статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 протиправними, однак не знаходить законних підстав перебирати на себе повноваження іншого державного органу та зобов'язувати відповідачів встановлювати позивачці такий статус з видачею посвідчення встановленого зразка.
Відповідно до ст. 139 КАСУ, витрати по сплаті судового збору ОСОБА_1 на загальну суму 2819,20 грн. (квитанції від 12.06.2018 № 4/К3, від 06.04.2018 № 35/К3) підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - УСЗН Славутицької міської ради Київської області.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову управління соціального захисту населення Славутицької міської ради Київської області (07101, Київська область, м. Славутич, Центральна площа, 7, код ЄДРПОУ 22208706), оформлену листом від 07.12. 2017 р. №09/01-15.
Зобов'язати управління соціального захисту населення Славутицької міської ради Київської області прийняти у ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) документи, необхідні для оформлення подання та направити до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації (01196, м. Київ, пл. Лесі Українки, 1, код ЄДРПОУ 03193459) подання щодо встановлення ОСОБА_1 статусу особи, постраждалої внаслідок аварії на ЧАЕС категорії 1.
Зобов'язати Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації розглянути подання від управління соціального захисту населення Славутицької міської ради Київської області щодо встановлення ОСОБА_1 статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 з видачею посвідчення встановленого зразка.
Стягнути з Державного бюджету на користь ОСОБА_1 за рахунок асигнувань на утримання управління соціального захисту населення Славутицької міської ради Київської області 2819 (дві тисячі вісімсот дев'ятнадцять)грн 20 коп.
У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Брагіна О.Є.