29 січня 2019 року 320/5902/18
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Трейдагропостач-200" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Трейдагропостач-200" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 09.10.2018 №141588-52.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно винесено оскаржувану вимогу, так як податкове зобов'язання, визначене позивачеві згідно податкового повідомлення-рішення від 02.07.2018 №0019721406, є неузгодженим, оскільки товариство звернулось до суду з адміністративним позовом про оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення.
Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що контролюючим органом було винесено оскаржувану податкову вимогу, оскільки станом на дату її прийняття за позивачем обліковувався податковий борг у сумі 500000,00 грн. по штрафним санкціям згідно податкового повідомлення-рішення від 02.07.2018 №0019721406. При цьому, відповідач зауважив, що на сьогодні податкове зобов'язання згідно податкового повідомлення-рішення від 02.07.2018 №0019721406 набуло статусу неузгодженого та виключено з інтегрованої картки платника податків, оскільки до контролюючого органу надійшла ухвала Київського окружного адміністративного суду від 10.10.2018 у справі №810/4884/14 про оскарження податкового повідомлення-рішення від 02.07.2018 №0019721406. Водночас, відповідач зазначив, що податкова вимога від 09.10.2018 №141588-52 на суму 500000,00 грн. має правовий статус відкликаної в силу приписів ст. 60 Податкового кодексу України, оскільки у позивача відсутній податковий борг на вказану суму.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідач жодним чином не спростував докази, які свідчать про порушення контролюючим органом норм чинного законодавства та як наслідок протиправних дій щодо винесення оскаржуваної податкової вимоги. При цьому, позивач наголосив на тому, що податкове повідомлення-рішення від 02.07.2018 №0019721406 на момент винесення податкової вимоги від 09.10.2018 №141588-52 оскаржувалось в судовому порядку та перебувало на розгляді в Київському окружному адміністративному суді, а тому сума за цим рішенням вважається неузгодженою до дня отримання рішення суду.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Трейдагропостач-200" (код ЄДРПОУ 38250753, місцезнаходження: 07441, Київська область, Броварський район, с. Тарасівка, вул. 9 Січня, буд. 1-Г) зареєстроване в якості юридичної особи 05.02.2013 та як платник податків перебуває на обліку в Броварській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
У червні 2018 року посадовими особами Головного управління ДФС у Київській області на підставі наказу від 31.05.2018 №1155 та згідно направлень від 06.06.2018 №2117, №2118 проведено фактичну перевірку каси підприємства ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Трейдагропостач-200" за адресою: Київська область, Броварський район, с. Тарасівка, вул. 9 Січня, буд. 1-Г.
За результатами перевірки складено Акт фактичної перевірки від 14.06.2018 на бланку №008939, якому присвоєно реєстраційний №1106/1000/14/38250753 (далі - Акт перевірки).
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 11 розділу 2, п. 25 розділу 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148, що виявилось у несвоєчасному оприбуткуванні в касовій книзі підприємства готівкових коштів на загальну суму 100000,00 грн.
На підставі висновків акту перевірки Головним управлінням ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.07.2018 №0019721406, яким на підставі абз. 3 п. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" позивачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 500000,00 грн.
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку, направивши скаргу до Державної фіскальної служби України.
За результатами розгляду скарги ДФС України прийняла рішення від 31.08.2018 №28272/6/99-99-11-05-05-25, яким податкове повідомлення-рішення від 02.07.2018 №0019721406 залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.
Не погоджуючись із вказаним рішенням податкового органу, 14.09.2018 позивач через засоби поштового зв'язку звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.07.2018 №0019721406.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2018 №810/4884/18 позовну заяву ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Трейдагропостач-200" залишено без руху.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.10.2018 №810/4884/18 відкрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Трейдагропостач-200" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.07.2018 №0019721406.
В свою чергу, 09 жовтня 2018 року Головним управлінням ДФС у Київській області прийнято податкову вимогу №141588-52, згідно з якою станом на 08 жовтня 2018 року у позивача існував наявний податковий борг у сумі 500000,00 грн.
Однак, не погоджуючись із даною податковою вимогою, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Під грошовим зобов'язанням платника податків, згідно з п.п.14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, розуміється сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п.п.14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Під податковим боргом, при цьому, розуміється сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
Відповідно до вимог п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Згідно з п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
За змістом підпунктів 1, 2 розділу ІІ Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 червня 2017 року №610 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 липня 2017 року за №902/30770 (далі - Порядок №610), податкова вимога платнику податків, у якого виник податковий борг, формується контролюючим органом, на який згідно з Кодексом покладається виконання такої функції.
Податкова вимога формується у разі, якщо платник податків не сплатив у встановлені Кодексом строки суму: узгодженого грошового зобов'язання; непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом.
Відповідно до вимог пункту 1 розділу ІІІ Порядку №610 податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - ІТС) контролюючих органів.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Податкова вимога, крім загальних реквізитів, повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (пункти 2, 3 розділу ІІІ Порядку №610).
Пунктом 1 розділу IV Порядку №610 передбачено, що податкова вимога надсилається (вручається) не раніше першого робочого дня після закінчення встановленого Кодексом граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, 02 липня 2018 року Головним управлінням ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0019721406, яким на підставі абз. 3 п. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" позивачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 500000,00 грн.
Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Трейдагропостач-200", не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, звернулось до Державної фіскальної служби України із відповідною скаргою.
За результатами розгляду скарги Державною фіскальною службою України прийнято рішення про результати розгляду скарги від 31.08.2018 №28272/6/99-99-11-05-05-25, яким податкове повідомлення-рішення від 02.07.2018 №0019721406 залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.
Вказане рішення про результати розгляду скарги позивач отримав 05 вересня 2018 року, про що зазначено ним у позовній заяві.
Так, відповідно до вимог п. 56.15 ст. 56 Податкового кодексу України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Пунктом 56.16 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.
Згідно з п.п.56.17.3 п. 56.17 ст. 56 Податкового кодексу України процедура адміністративного оскарження закінчується днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку №610 протягом періоду оскарження суми грошових зобов'язань, визначених контролюючим органом відповідно до Кодексу, податкова вимога з податку, що оскаржується, не надсилається.
У відповідності до п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
При цьому, суд звертає увагу на те, що належним доказом оскарження податкового повідомлення-рішення в судовому порядку є виключно ухвала про відкриття провадження у справі.
Таким чином, щоб податкове зобов'язання набуло статусу податкового боргу воно повинно бути узгодженим, тобто за відсутності або по завершенню адміністративного та судового оскарження, а також не сплачене до бюджету у відповідний строк.
Відповідно до вимог п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
В контексті наведеного слід зазначити, що по завершенню вказаного 10-денного строку, якщо у податкового органу не буде відомостей (документально підтверджених) щодо сплати або оскарження визначеного грошового зобов'язання, то податковий орган зобов'язаний розпочати заходи, спрямовані на забезпечення сплати платником податків цього зобов'язання, зокрема сформувати податкову вимогу та описати майно в податкову заставу.
Як було встановлено судом, 14.09.2018 позивач через засоби поштового зв'язку звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.07.2018 №0019721406.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2018 №810/4884/18 позовну заяву ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Трейдагропостач-200" залишено без руху.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.10.2018 №810/4884/18 відкрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Трейдагропостач-200" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.07.2018 №0019721406.
У позовній заяві позивач стверджує, що повідомив відповідача про оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення в судовому порядку. Однак, будь-яких належних доказів на підтвердження зазначених обставин позивач суду не надав.
Враховуючи те, що податкове зобов'язання товариства, визначене у податковому повідомленні-рішенні від 02.07.2018 №0019721406, станом на момент прийняття оскаржуваної податкової вимоги (09.10.2018) не перебувало в стані адміністративного чи судового оскарження, оскільки провадження у справі №810/4884/18 станом на 09.10.2018 не було відкрито, то суд не вбачає підстав для визнання її протиправної, про що просить позивач, а тому в задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити.
Як зазначено відповідачем у відзиві, станом на 18.12.2018 у зв'язку з надходженням до контролюючого органу ухвали Київського окружного адміністративного суду від 10.10.2018 у справі №810/4884/14 про оскарження податкового повідомлення-рішення від 02.07.2018 №0019721406, що стало підставою для формування оскаржуваної вимоги, податкове зобов'язання набуло статусу неузгодженого та виключено з інтегрованої картки платника податків.
Відтак, відповідач зазначив, що згідно даних інтегрованої картки платника податків у ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Трейдагропостач-200" відсутній податковий борг, у зв'язку з чим податкова вимога від 09.10.2018 №141588-52 вважається відкликаною.
Так, судом досліджено інтегровану картку платника по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування норм регулювання обігу готівка за 2018 року та встановлено, що 08.11.2018 сума податкового зобов'язання в розмірі 500000,00 грн. виключена з обліку штрафних санкцій у зв'язку з запізненим надходженням ухвали суду №810/4884/18 від 10.10.2018 та зменшено борг по штрафним санкціям, нарахованим по податковому повідомленню-рішенню від 02.07.2018 №0019721406.
Відповідно до п.п.60.1.1 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.
Таким чином, з урахуванням того, що відповідачем документально підтверджено зменшення боргу по штрафним санкціям, нарахованим по податковому повідомленню-рішенню від 02.07.2018 №0019721406, суд приходить до висновку, що оскаржувана податкова вимога є відкликаною в порядку статті 60 Податкового кодексу України.
При цьому, суд звертає увагу на те, що в даному випадку прийняття окремого рішення про відкликання вимоги контролюючим органом Податковим кодексом України не передбачається, оскільки відповідно п. 60.2 ст. 60 Податкового кодексу України, у випадках, визначених підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі.
Проаналізувавши вищевикладене, оскільки в даному випадку податкова вимога від 09.10.2018 №141588-52 відкликана в порядку статті 60 Податкового кодексу України, відповідно, це рішення не створює для позивача обов'язків із сплати податків та не породжує для позивача інших негативних наслідків, а відтак і не порушує прав позивача.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про скасування податкової вимоги від 09.10.2018 №141588-52, оскільки вказане рішення втратило свою чинність.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
Проте, позивачем не було доведено суду обґрунтованості позовних вимог, а також не спростовано доводів відповідача.
З огляду на зазначене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Балаклицький А. І.