про відмову у задоволенні клопотання
07 лютого 2019 рокум. Ужгород№ 0740/885/18
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ващиліна Р.О.
при секретарі судового засідання Неміш Т.В.
за участю:
позивачів: представник - ОСОБА_1,
відповідача: представник - Маркусь М.І.,
третьої особи: представник - Ландовська М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника 3-ї особи про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Середнянської селищної ради Ужгородського району, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Еколенд Плюс" про визнання протиправним та скасування рішення, -
ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Середнянської селищної ради Ужгородського району, в якому просять визнати протиправним та скасувати рішення 18 сесії Середнянської селищної ради VI скликання від 01.08.2013 р. "Про затвердження внесених змін до детального плану території".
Представник 3-ї особи надіслав до Закарпатського окружного адміністративного суду клопотання №2210/18.1 від 22.10.2018 р. про залишення позовної заяви без розгляду, мотивоване тим, що позивачами був порушений строк звернення до адміністративного суду. Зокрема, вважає, що позивачам ще з серпня 2012 року було відомо про наміри розмістити сміттєпереробний об'єкт на території с. Вовкове, однак за вказаний період жодних дій щодо поновлення своїх прав вони не вчиняли. Тому перебіг строків позовної давності розпочався у 2013 році, а, відповідно, 6-ти місячний строк позовної давності закінчився у 2014 році. Зазначає, що через засоби масової інформації громадськість була повідомлена про проведення громадських слухань щодо розміщення сміттєпереробного об'єкту в с. Вовкове, урочище «Тайня» на території Середнянської селищної ради (газета «Вісті Ужгородщини» №33 від 31.08.2012 р.) та коригування детального плану території сміттєпереробного об'єкту в с. Вовкове, урочище «Тайня» (газета «Закарпатська правда» №22 від 8-14 червня 2013 року). 11 вересня 2012 року відбулися громадські слухання, на яких були присутні 115 осіб, в тому числі, члени територіальної громади, які висловили згоду на розміщення об'єкта на території с. Вовкове, та прийнято рішення про затвердження детального плану сміттєпереробного об'єкту в с. Вовкове. В подальшому 08.07.2013 року відбулися громадські слухання з питань коригування детального плану території сміттєпереробногооб'єкту в с. Вовкове, урочищі «Тайня», за результатами яких прийнято оскаржене рішення від 01.08.2013 р. Окрім того, зазначає, що 22 жовтня 2016 року у газеті «Вісті Ужгородщини» №74-75 була опублікована Заява про екологічні наслідки та надано строк для подання пропозицій і скарг з приводу об'єкта будівництва протягом 30 календарних днів із дня опублікування. Таким чином, у жовтні 2016 року позивачам, через засоби масової інформації, стало повторно відомо про їх право отримати всю необхідну інформацію щодо запланованого будівництва, в тому числі ту, що стосується детального плану території. Жодних заяв, запитів на інформацію чи будь-яких скарг з приводу об'єкта будівництва на адресу органів влади, проектанта чи замовника будівництва - не надходило.
Представник позивачів у підготовчому судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив, обґрунтовуючи обставинами, наведеними в поданому до суду клопотанні б/н від 05.11.2018 р. Зокрема стверджує, що про існування оскарженого рішення від 01.08.2013 року позивачі дізналися тільки у травні 2018 року, коли отримали відповіді Середнянської селищної ради на направлені адвокатські запити. Представник позивачів вважає, що оголошення у газеті «Вісті Ужгородщини» та «Закарпатська правда» не можуть бути доказом обізнаності позивачів про затвердження детального плану території, оскільки в них повідомлялось про розміщення сміттєпереробного об'єкту в с. Вовкове урочище «Тайня» та коригування генерального плану території відповідно, а не внесення змін до детального плану території сміттєпереробного об'єкту в с. Вовкове урочище «Тайня». Окрім того, звертає увагу суду на безпідставність посилання представника 3-ї особи в обґрунтування заявленого клопотання на публікацію в газеті «Вісті Ужгородщини» №74-75 від 22.10.2016 р. Заяви про екологічні наслідки, оскільки така не містить жодної згадки про існування детального плану території або змін до детального плану території, а також прийняття органом місцевого самоврядування рішень про їх затвердження. Наголошує на тому, що у сфері розробки містобудівної документації обов'язки щодо належного інформування громадськості законодавцем покладено на суб'єкт владних повноважень, що в даному випадку дотримано не було.
Представник відповідача у засіданні суду 07 лютого 2019 року заявлене клопотання 3-ї особи підтримав. Окрім того, на вимогу суду подав належним чином завірені копії колективного звернення сіл Руські Комарівці та Вовкове разом із списками осіб від серпня 2012 року.
Представник 3-ї особи в підготовчому судовому засіданні заявлене клопотання підтримала та просила суд його задовольнити.
Розглянувши подане представником 3-ї особи клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Ч. 1 ст. 120 КАС України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України. Так, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що поставляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Таким чином, наведеними вище процесуальними нормами передбачено, що суд зобов'язаний з'ясувати питання про те, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом, а якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
З матеріалів справи вбачається, що позивачі просять визнати протиправним та скасувати рішення 18 сесії Середнянської селищної ради VI скликання від 01.08.2013 р. "Про затвердження внесених змін до детального плану території". Однак, з даним адміністративним позовом до Закарпатського окружного адміністративного суду звернулися тільки 20 серпня 2018 року.
Таким чином, для прийняття рішення з приводу дотримання позивачами 6-місячного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом необхідно встановити день, коли такі дізналися або повинні були дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивачі зазначають, що дізналися про оскаржене рішення тільки 25 травня 2018 року, отримавши відповідь на поданий адвокатський запит з приводу надання інформації про затвердження детального плану території сміттєпереробного об'єкта в с. Вовкове урочище «Тайня», а тому вважають, що строк звернення до суду пропущено не було. Окрім того, заявляють, що були обізнані про наміри розмістити сміттєпереробний об'єкт, проти якого висловлювали категоричні заперечення у формі колективних звернень. Однак про прийняте рішення, яким фактично вирішилося питання щодо розміщення такого, не знали.
Суд погоджується з доводами позивачів про відсутність підстав для залишення позовної заяви без розгляду з мотивів пропущення строків звернення до суду та відхиляє зазначені 3-ю особою в поданому клопотанні обґрунтування з огляду на їх неналежність в розумінні норм КАС України.
Так, зокрема, як вбачається з оголошення в газеті «Вісті Ужгородщини» та протоколу №1 громадських слухань від 11 вересня 2012 року, на такі виносилося питання розміщення сміттєпереробного об'єкта в с. Вовкове урочище «Тайня» на території Середнянської селищної ради. За результатами громадських слухань 11 вересня 2012 року рішення щодо внесення змін до детального плану території не приймалося. Отже, присутність громадськості на таких не є належним доказом обізнаності позивачів щодо факту прийняття Середнянською селищною радою рішення від 01.08.2013 р.
Стосовно посилання представника 3-ї особи на оголошення в газеті «Закарпатська правда», суд зазначає, що таке стосувалося проведення громадських слухань щодо коригування генерального плану території сміттєпереробного об'єкта в с. Вовкове урочище «Тайня» на території Середнянської селищної ради, а, отже, також не має відношення до предмету заявленого позову.
Посилання представника 3-ї особи на підтвердження факту обізнаності позивачів про розгляд питання щодо коригування детального плану території сміттєпереробного об'єкта в с. Вовкове урочище «Тайня» на проведених громадських слуханнях 08 липня 2013 року, суд також вважає безпідставними, оскільки з наявного в матеріалах справи протоколу вбачається, що на таких були присутні тільки 16 осіб, серед яких ані позивачі, ані інші жителі сіл Вовкове та Руські Комарівці не значаться.
Суд відзначає, що факт формального проведення громадських слухань за відсутності належного повідомлення громадськості про такі не є доказом безумовної обізнаності осіб про прийняте суб'єктом владних повноважень рішення.
Суд також не вважає належним доказом на підтвердження пропущення позивачами строку звернення до суду долучені до матеріалів справи копії колективного звернення жителів сіл Руські Комарівці та Вовкове, оскільки такі передували прийнятому рішенню та свідчать тільки про заперечення жителів сіл щодо розміщення сміттєпереробного об'єкту на території с. Вовкове. Однак жодним чином не доводять їх обізнаність про існування рішення Середнянської селищної ради від 01.08.2013 р.
Нормами ч. 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України.
Отже, суд вважає, що 3-я особа належних доказів на спростування твердження позивачів не надала.
Ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право кожної особи на розгляд її справи належним, неупередженим та компетентним судом, що включає в себе право на розгляд справи тим судом, якому довіряють усі особи, які беруть участь у справі. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Вирішуючи заявлене представником 3-ї особи клопотання про залишення позову без розгляду, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, який в своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не мас абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (рішення у справах "Ілхан проти Туреччини", "Пономарьов проти України", "Щокін проти України").
Ч. 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Таким чином, суд вважає, що представником 3-ї особи не доведено обґрунтованість заявленого клопотання, а тому у його задоволенні такого належить відмовити.
Керуючись ст. 240, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. У задоволенні клопотання представника 3-ї особи про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Середнянської селищної ради Ужгородського району, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Еколенд Плюс" про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку зазначеному в статті 256 КАС України.
У зв'язку з відрядженням головуючого судді Ващиліна Р.О. у період з 09.02.2019 р. по 11.02.2019 р. повний текст рішення виготовлено 12 лютого 2019 року.
СуддяР.О. Ващилін